КОМПЛЕКСНІ ДОСЛІДЖЕННЯ ТЕХНОЛОГІЧНИХ ПАРАМЕТРІВ УТРИМАННЯ ТА ГОДІВЛІ, КЛІНІКО-ФІЗІОЛОГІЧНИХ ПОКАЗНИКІВ КОРІВ ГОЛШТИНСЬКОЇ ПОРОДИ В СИСТЕМІ ГОСПОДАРСЬКОГО ВИКОРИСТАННЯ

Анотація

Аналізуючи параметри мікроклімату, а саме освітленість приміщень, яка в середньому у корівниках коливалась від 29±2,3 до 43,0±3,8 люкс, за норми 150-200, її можна чітко по՚вязати з проявом метаболічних порушень у корів через патогенетичні механізми впливу дефіциту ультрафіолету на синтез активних метаболітів вітаміну D.
Деякі показники кормів не відповідали встановленим нормам. Зокрема, рН кукурудзяного силосу становила 3,6 за норми для І та ІІ класів 3,8–4,3, для ІІІ класу – 3,8–4,5 відповідно; вміст молочної кислоти становить 56% за норми для III класу не менше 60%. Вміст сухої речовини у сінажі становив 38,2 % за норми III класу 40–55 %.
Основна кількість інфузорій у пробах вмісту рубця дослідних тварин за безприв’язної технології утримання, мала дрібний розмір та не відповідала фізіологічним нормам, рухливість їх становила 4–5 балів. Дані результати свідчать про патології передшлунків, порушення травлення, як наслідок – метаболічні розлади. Це підтверджується результатами кількісного дослідження інфузорій. Так, у корів відзначалося 91,15±12,67 тис. інфузорій в 1 мл. Це мало порівняно з нормальними значеннями.
З’ясовано, що показники вмісту рубця вказують на зниження його рН та кількості інфузорій, що чітко корелює із проявом метаболічних порушень у корів. Відповідно, розвиток ацидозу, порушує роботу шлунково-кишкового тракту та сприяє розвитку кето-ацидотичних станів з різким проявом порушення кальцій-фосфорного обміну, засвоєння вітамінів різних груп і прояву у корів різних форм поліморбідної патології.
Майже у всіх пробах сечі виявлено білок (протеїнурія). Аналогічну картину спостерігали і щодо білірубіну та уробіліногену. Найбільший рівень білірубіну відзначали у групи корів за безприв’язної технології утримання – 6,48±0,78 ммоль/л ( P ≤0,005), що свідчить про можливу гемолітичну анемію та токсичний гепатит. Досліджувані тварини відрізнялися достовірно підвищеним вмістом кетонових тіл у сечі – до 0,35±0,03 ммоль/л (P≤0,05 ), що є свідченням кетозу. Такі результати вказують на прояв поліморбідної патології в організмі високопродуктивних корів голштинської породи.
Отримані результати вказують на те, що більшість тварин відчувають ацидотичний стан, викликаний підвищеною кількістю крохмалю в раціоні та нестачею структурної клітковини. Це підтверджується вірогідно низьким значенням рН калу – 6,32±0,23 (Р ≤0,005), а також низьким середнім балом оцінки калу – 2,3±0,2 (Р ≤0,005).
Аналіз причин вибраковування, проведений у господарстві, показав, що середня тривалість продуктивного господарського використання корів складала 3,3 лактації, що зумовлено передчасним вибраковуванням тварин зі стада. Рорушення обміну речовин є основою передчасного вибраковування. Як наслідок, головні причини вибраковування – гінекологічні захворювання (28,4%), хвороби вим’я (17,8%), травної системи (15%), хвороби кінцівок (13,2%), зміщення сичуга (7,8%), хвороби дихальної системи (6,1%), захворювання печінки (4,8%), патологічні роди (3,9 ), синдром Довнера та інші післяродові ускладнення (2,8 %).