Публікаційна етика
Редакція журналу “Аграрний вісник Причорномор’я” (“Agrarian Bulletin of the Black Sea Littoria“), який видається Одеським державним аграрним університетом, підтримує певний рівень вимог при відборі та прийомі статей, поданих до редакції журналу. Ці норми визначаються науковими напрямами журналу, які визначені Свідоцтвом про державну реєстрацію, і стандартами якості наукових робіт і їх представлення, прийнятими в науковому співтоваристві.
При розробленні положень видавничої політики журналу “Аграрний вісник Причорномор’я”, редакція керувалася рекомендаціями Комітету з етики публікацій – CommitteeonPublicationEthics (COPE), Кодексом етики ученого України та досвідом роботи зарубіжних та українських професійних співтовариств, наукових організацій і редакцій видань.
Редакційна політика журналу ґрунтується на традиційних етичних принципах української наукової періодики, підтримує етичні норми роботи редакторів і видавців, закріплені у Кодексі поведінки і керівних принципах найкращої практики для редактора збірника (Code of Conduct and Best Practice Guidelines for Journal Editors) та Кодексі поведінки для видавця збірника (Code of Conduct for Journal Publishers), розроблених Комітетом з публікаційної етики – Committee on Publication Ethics (COPE).
Дотримання належного рівня етики в публікаціях задекларовано на рівні “Аграрний вісник Причорномор’я”, де висвітлено аспекти етичної поведінки редакційної колегії, рецензентів та авторів.
Ці вимоги встановлюють основні норми поведінки і обов’язків членів будь-якого професійного наукового співтовариства. Вони також забезпечують право кожного автора на інтелектуальну власність. Всі залучені в процес публікації особи (редактори, автори та рецензенти) повинні орієнтуватися на принципи етики в наукових публікаціях. Редакційна колегія та рецензенти журналу “Аграрний вісник Причорномор’я” без упередження розглядають всі рукописи, які подані до публікації, незважаючи на расову, релігійну, національну приналежність, а вчений ступінь і вчене звання або місце роботи автора.
Етичні зобов’язання авторів:
- Основний обов’язок автора полягає в тому, щоб представити точний звіт про проведене дослідження, а також об’єктивне обговорення його значущості.
- Автори статей несуть всю повноту відповідальності за зміст статей та за сам факт їх публікації. Редакція журналу не несе ніякої відповідальності перед авторами і/або третіми особами та організаціями за можливий збиток, викликаний публікацією статті. Редакція має право вилучити вже опубліковану статтю, якщо з’ясується, що в процесі публікації статті були порушені чиїсь права або ж загальноприйняті норми наукової етики. Про факт вилучення статті редакція повідомляє автору, який представив статтю, рекомендуючим, і організації, де робота виконувалася.
- Журнальний обсяг являє собою обмежений ресурс, тому автор зобов’язаний використовувати його розумно й економно.
- Первинне повідомлення про результати дослідження має бути достатньо повним і містити необхідні посилання на доступні джерела інформації, щоб фахівці в даній області могли повторити дану роботу.
- Автор повинен цитувати ті публікації, які мали визначальний вплив на зміст роботи, що викладається, а також ті, які можуть швидко познайомити читача з більш ранніми роботами, істотними для розуміння даного дослідження. За винятком оглядів, слід мінімізувати цитування робіт, які не мають безпосереднього відношення до даного повідомлення. Автор зобов’язаний провести літературний пошук, щоб знайти і процитувати оригінальні публікації, в яких описуються дослідження, тісно пов’язані з даним повідомленням. Необхідно також належним чином вказувати джерела принципово важливих матеріалів, використаних в даній роботі, якщо ці матеріали не були отримані самим автором.
- У рукописі чітко вказуються будь-які небезпеки і ризики, пов’язані з проведеними дослідженнями.
- Слід уникати фрагментації повідомлень про дослідження. Вчений, який виконує широкі дослідження системи або групи родинних систем, повинен організувати публікацію так, щоб кожне повідомлення давало цілком закінчений звіт про кожний аспект загального дослідження.
- При підготовці рукопису до публікації автор повинен інформувати редактора про родинні рукописи автора, які представлені в друк або прийняті до друку. Копії цих рукописів мають бути представлені редактору, і повинні бути вказані їх зв’язки з рукописом, представленим до публікації.
- Автор не повинен представляти рукописи, що описують по суті одні і ті ж результати, більш ніж в один журнал у вигляді первинної публікації, якщо тільки це не повторне подання відкинутого журналом або відкликаного автором рукопису. Припустимо представляти рукопис повної статті, що розширює раніше опублікований короткий попередній звіт (повідомлення) про ту ж саму роботу. Однак, при поданні такого рукопису редактор повинен бути повідомлений про більш раннє повідомлення, а це попереднє повідомлення повинно бути процитовано в даному рукописі.
- Автор повинен явно вказати джерела всієї процитованої або представленої інформації, за винятком загальновідомих відомостей. Інформація, отримана в приватному порядку, в процесі бесіди, при листуванні або під час обговорення з третіми сторонами, не повинна бути використана або повідомлена в роботі автора без чіткого дозволу дослідника, від якого дана інформація була отримана. З інформацією, отриманою при наданні конфіденційних послуг, як, наприклад, при рецензуванні рукописів або проектів, поданих для отримання грантів, слід звертатися таким же чином.
- Експериментальне або теоретичне дослідження може іноді слугувати основою для критики роботи іншого дослідника. Опубліковані статті у відповідних випадках можуть містити подібну критику. Персональна критика, однак, не може вважатися доречною ні за яких обставин.
- Співавторами статті повинні бути всі ті особи, які внесли значний науковий внесок у представлену роботу і які розділяють відповідальність за отримані результати. Інші вклади повинні бути відзначені у примітках або в розділі «Подяки». Адміністративні відносини з даним дослідженням самі по собі не є підставою для кваліфікації відповідної особи як співавтора (але в окремих випадках може бути доречно відзначити значну адміністративну допомогу в роботі). Померлі особи, що задовольняють сформульованим вище критеріям, повинні бути включені в число авторів, а в примітці повинна бути вказана дата їх смерті. В якості учасника або співавтора не можна вказувати фіктивні імена. Автор, який представляє рукопис до публікації, відповідає за те, щоб у список співавторів були включені всі ті і тільки ті особи, які відповідають критерію авторства. У статті написаної декількома авторами, той з авторів, хто представляє до редакції контактні відомості, документи, і веде листування з редакторами, бере на себе відповідальність за згоду інших авторів статті на її публікацію в журналі.
- Автори повинні поставити редактора до відома про будь-який потенційний конфлікт інтересів, наприклад, консалтингових або фінансових інтересів будь-якої компанії, на які могла б вплинути публікація результатів, що містяться в даному рукописі. Автори повинні гарантувати відсутність контрактних відносин або міркувань власності, які могли б вплинути на публікацію інформації, що міститься в представленому рукописі.
