РОЗВИТОК НОВОНАРОДЖЕНИХ ЯГНЯТ РІЗНОГО ПОКОЛІННЯ, ОДЕРЖАНИХ ВІД ВІВЦЕМАТОК ЦИГАЙСЬКОЇ І БАРАНІВ ГІСАРСЬКОЇ ПОРІД
DOI:
https://doi.org/10.37000/abbsl.2024.110.26Ключові слова:
вівцематки, барани-плідники, схрещування, жива маса, проміри, індекси.Анотація
Промислове схрещування використовується у товарних стадах з метою збільшення виробництва м’яса вже у помісей першого покоління. Ефективність простого промислового схрещування вівцематок Цигайської і баранів-плідників Гісарської порід та розвиток ягнят першого і другого покоління у внутрішньоутробний період онтогенезу вивчені недостатньо. У статті наведено дані щодо живої маси та екстер’єру новонароджених ягнят різних поколінь, одержаних від простого промислового схрещування вівцематок Цигайської та баранів- плідників Гісарської порід. Показники екстер’єру та живої маси вивчали за загально прийнятими методиками. Встановлено, що ягнята народжувалися життєздатними з добре розвиненим вовновим покривом. Помісні баранці і ярки першого і другого поколінь мали високу живу масу та добре виражені статі тіла. Баранці другого покоління мали дещо кращі показники живої маси та екстер’єру порівняно з ровесниками першого покоління. Так, баранці і ярки другого покоління переважали ровесників першого покоління за живою масою при народженні: баранці-одинаки –на 1,58 кг або на 35,6%, баранці-двійні – на 1,72 кг або цього потрібні високопродуктивні тварини, які б мали міцне здоров’я й високу відтворну здатність. Для підвищення продуктивних якостей овець застосовують різні технології на 43,22% і відповідно ярки-одиначки – на 0,8 кг або на 19,37%, ярки-двійні – на15,14%. Перевага помісних ягнят другого покоління була високо вірогідною (Р>0,999). У помісних ягнят чітко простежувався статевий диморфізм, який у помісних тварин другого покоління мав більш виражену спрямованість. Баранці--двійні другого покоління переважали ярок-двійнів на 0,99 кг або на 21,02%, а у баранців-одинаків перевага над ярками-одиначками становила 0,86 кг або 17,44% (Р>0,999). . Ярки першого і другого покоління мали майже однакові проміри статей тіла, за винятком таких промірів як: висота в холці та обхват грудей за лопатками, які у ярок другого покоління були більші, ніж у ровесниць першого покоління відповідно на 2,35 см або 7,75% і 1,81 см або 5,68% (Р>0,95).
Посилання
Вдовиченко, Ю. В., Жарук, П. Г. (2019). Генетичні ресурси овець в Україні. Вісник аграрної науки, 97 (5), 38-44. doi:10.31073/agrovisnyk2019 05-04
Жарук, П. Г., Атановська-Маслюк, О. Й. (2021). Продуктивність помісей, одержаних від вівцематок асканійської м’ясо-вовнової породи та баранів породи вандей. Науковий вісник «Асканія-Нова», 1(14), 54-66. doi:10.33694/2617-0787-2021-1-14-54-66
Китаєва, А., Новічкова, А. (2022). Тривалість внутрішньоутробного періоду і тип народження ягнят у вівцематок різного типу конституції. Аграрний вісник Причорномор’я, (102-103), 87-91. doi:10.37000/abbsl.2022.102.14
Коваленко В.П., Халак В.І., Нежлукченко Т.І.. Папакіна Н.С. Біометричний аналіз мінливості ознак сільськогосподарських тварин і птиці. Херсон: Олді-плюс, 2010. 226с.
Кравчук, В., Бабинець, Т., Постельга, C., Смоляр, В. (2020). Огляд і систематизація факторів, які впливають на якість продукції вівчарства. Техніко-технологічні аспекти розвитку та випробування нової техніки і технологій для сільського господарства України, 26 (40), 308-319. doi:10.31473/2305-5987-2020-1-26(40)-29
Маслюк, А. М., Атановська-Маслюк, О. Й., Зіневич, В. М. (2021). Відтворювальні якості помісних вівцематок, отриманих від баранів породи дорпер. Науковий вісник «Асканія-Нова», 1(14), 143-157. doi:10.33694/2617-0787-2021-1-14-143-157
Мамедов, С. М. (2021). Особливості продуктивності романівських овець в умовах Херсонської області. Таврійський науковий вісник, 2021, №121, с. 171-177. doi:https://doi.org/10.32851/2226-0099.2021.121.24
Миколайчук, Л. П. (2023). Рівень відтворювальної здатності вівцематок романівської породи в залежності від генотипу. Bulletin of Sumy National Agrarian University. The series: Livestock, (1), 32-37. doi.org/10.32782/bsnau.lvst.2023.1.5
Могильницька, С. В. (2021). М’ясна продуктивність та забійні якості баранців різних генотипів. Науковий вісник «Асканія-Нова», 1(14), 174-184. doi:10.33694/2617-0787-2021-1-14-174-184
Новічкова, А. (2023). Інтенсивність росту потомства вівцематок різного типу конституції у ранньому онтогенезі. Аgrarian Bulletinof the Black Sea Littoral, 106, 105-112. doi:10.37000/abbsl.2023.106.13
Почукалін, А. Є. (2022). Стан тваринництва України: моніторинг за 2021 рік. Animal Breeding and Genetics, 64, 69-83. doi:10.31073/abg.64.07
Туринський, В. М., Богданова, К. С., Богданова, Н. В. (2020). Стан та тенденції розвитку конкурентоздатного вівчарства в Україні. Науково-технічний бюлетень ІТ НААН, (124), 141-149. doi:10.32900/2312-8402-2020-124-203-212
Alves, Â.G. C., Ribeiro, M. N., Arandas, J. K. G., Alves, R. R. N. (2018). Animal Domestication and Ethnozootechny. Ethnozoology,151–165. doi:10.1016/b978128714.
AL-Jaryan,I.L., AL-Thuwaini, T. M., Merzah, L.H., Alkhammas, A.H. (2023). Reproductive Physiology and Advanced Technologies in Sheep Reproduction. Review sin Agricultural Science, 11(0), 171–180. doi:10.7831/ras.11.0_171
Asmare, S., Alemayehu, K., Mwacharo, J., Haile, A., Abegaz, S., Ahbara, A. (2023). Genetic diversity and within-breed variatio ninthree in digenous Ethiopian sheep basedonwhole-genomeanalysis. Heliyon, 9 (4), e14863. doi:10.1016/j.heliyon.2023.e14863
Aziz N. (2020). Performance and carcass quality assement of purebred and crossbred Romanov lambs/esopotanuia/ Journal of Agriculture, 48 (4), 35-40. doi:10.33899/magri.2020.128447.1075
Berry D.P., Conroy S., Pabieu T. Cromil A.R. 2017. Animal breeding strategiel can improve meat quality attributes within entire populations. Meat Sciense, 132, 6-18. doi: 10.1016 /j. mеat sci. 2017. 04. 019.
Balasse, M., Chemineau, P., Parisot, S., Fiorillo, D., Keller, M. (2023). Experimental data on Lakon and Merino sheep gave a new methodological and theoretical basis for the study of autumn lambing in past couples. Journal of Archaeological Methodand Theory, 1- doi:10.1007/s10816-022-09600-7.
Bhatta, V., Samal, Z., Soren, V. M. Bhatta R. (2017). Adaptation Strategiesto Counter Climate Change Impact onSheep. Sheep Production Adaptingto Climate Change. 413-430. doi:10.1007/978-98/-10-4714-5-20
Correddu, F., Gaspa G, Cesarani, A. Macciotta, N. 2022. Phenotypic and genetic characterization of theoccurence of noncoagulatiing milk in dairy sheep. Journal of dairy sicennnnce. 105(8), 6773-6783. doi: 10. 3168/jds. 2021.661.
Li, R., Gong, M., Zhang, X., Wang, F., Liu, Z., Zhang, L. Jiang, Y. (2023). A sheep pangenomereveals the spectrum of structural variations sandtheir effect sontail phenotypes. Genome Research, 33(3), 463–477. doi:10.1101/gr.277372.12220.
Kitaeva A., Mamedova V., Bezaltychna O., Slyusarenko I, Novichkova A Productivity of the Tsigai sheep breed under different feeding regimens./ Kitaeva A., Mamedova V., Bezaltychna O., Slyusarenko I, Novichkova A Online J. Anim. Feed Res., 13(6): 451-459. DOI: https://dx.doi.org/10.51227/ojafr.2023.62.
