КАЛІЦТВО ТВАРИН ЯК ПРЕДМЕТ СУДОВО-ВЕТЕРИНАРНОЇ ЕКСПЕРТИЗИ
DOI:
https://doi.org/10.37000/abbsl.2022.102.13Ключові слова:
судово-ветеринарна експертиза, судово-ветеринарний експерт, живі підекспертні тварини, каліцтво, предмет експертизи, ознаки каліцтва, розлад здоров’я тварини, втрата органу, спотворення екстер’єру, класифікація каліцтва, , ступінь обмеження життєдіяльності твариниАнотація
В роботі висвітлені питання щодо каліцтва тварин як предмета судово-ветеринарної експертизи. Встановлено, що основними ознаками каліцтва тварини є: стійка втрата здоров’я внаслідок тілесного ушкодження чи його наслідків, вроджених вад розвитку, захворювання, нещасного випадку; повна втрата будь-якого органу чи ділянки тіла тварини; часткова втрати будь-якого органу чи ділянки тіла тварини; повна втрата функцій органу чи окремих ділянок тіла тварини (афункція); часткова втрата функцій органу чи окремих ділянок тіла тварини (гіпофункція); стійка втрата або значні фізіологічні обмеження життєдіяльності, властивої даному виду тварин на рівні з іншими тваринами цього ж виду внаслідок травми; спотворення зовнішнього вигляду тварини через знівечення частин тіла в результаті їх деформації чи фізичної відсутності; обмеження можливості тварини забезпечувати свої основні прояви життєдіяльності.
Розроблена класифікація каліцтва тварин полягає у тому, що його слід класифікувати за проявом на органному і функціональному рівнях; за часом набуття: вроджені вади розвитку та набуте каліцтво внаслідок тілесного ушкодження, захворювання, нещасного випадку; за наслідком прояву: смертельне та не смертельне; за стійкістю прояву: стійке (травматична ампутація, травматична енукліація, травматична екстерпація, анкілоз суглоба(ів), розім’яття (розтрощення) органів, розчленування (відділення) частин тіла, стійка деформація частини тіла) та не стійке (парез, параліч, контрактура тощо); за механізмом заподіяння: технологічне (під час утримання і експлуатації), в результаті тілесного ушкодження, техногенне (в результаті дії технічних засобів на тварину (транспорту); за видом чинника, який заподіяв каліцтво: в результаті дії фізичних чинників (каліцтво, заподіяне механічними, температурними, електричними чинниками, променевою енергією, баротравмою), в результаті дії хімічних чинників, що спричиняють отруєння та в результаті дії біологічних чинників (отруйні тварини і рослини, мікроорганізми); за обширністю травми: каліцтво, заподіяне ізольованою, множиною, поєднаною та комбінованою травмами; за ступенем відновлення функцій ушкодженого органу чи ділянки тіла: з частковим відновленням функції ушкодженого органу чи ділянки тіла та без повного чи часткового відновлення функції ушкодженого органу чи ділянки тіла.
Стверджується, що під ступенем обмеження життєдіяльності необхідно розуміти величину відхилення від норми життєдіяльності тварини. Запропоновано виділяти три ступеня обмеження життєдіяльності тварини: помірно виражене (III ступеня), виражене (II ступеня), значно виражене (I ступеня). Визначено анатомічні дефекти та стани, які необхідно відносити до кожного ступеня.
Доведено, сформульована дефініція «каліцтво тварин» як предмет судово-ветеринарної експертизи, встановлені ознаки каліцтва, окреслені причини виникнення та розроблена і обґрунтована його класифікація, а також окреслені анатомічні дефекти та стани підекспертної тварини, залежно від ступеня обмеження її життєдіяльності здатні позитивно вплинути на ефективність проведення і результативність судово-ветеринарної експертизи за жорстокого поводження з тваринами, надання обґрунтованого й об’єктивного висновку експерта у категоричній формі.
Посилання
Буликіна Т. Міжнародно-правові стандарти у сфері захисту тварин та їх застосування в Україні. Підприємництво, господарство і право. 2019. Вип. 19. DOI: 10.32849/2663-5313/2019.11.28 (дата звернення: 03.03.2022).
Ward S. J., Hosey G. The Need for a Convergence of Agricultural/Laboratory and Zoo-based Approaches to Animal Welfare. Journal of applied animal welfare science. 2020. Vol. 23, Issue 4. DOI: 10.1080/10888705.2019.1678038 (дата звернення: 03.03.2022).
Яценко І. В., Париловський О. І. Новітні досягнення в судово-ветеринарній експертизі тварин, постраждалих від жорстокого поводження. Науковий вісник Львівського національного університету ветеринарної медицини та біотехнологій ім. С.З. Гжицького. Серія: Ветеринарні науки. 2020. Том 22. № 97. С. 95–105. DOI: 10.32718/nvlvet9716 (дата звернення: 03.03.2022).
Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо імплементації положень деяких міжнародних угод та директив ЄС у сфері охорони тваринного та рослинного світу: Закон України № 1684-IX від 15.07.2021. URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#Text (дата звернення: 05.02.2022).
Lew M., Lew S., Drazek M., Pomianowski A. Penetrating eye injury in a dog: a case report. Veterinarni medicina. 2015. Vol. 60. Issue 4. Рр. 213–221. DOI: 10.17221/8110 (дата звернення: 03.03.2022).
Connor M., Cowan S. L. Consumer evaluation of farm animal mutilations. Research in veterinary science. 2020. Vol. 128. Рр. 35–42. DOI: 10.1016/j.rvsc.2019.10.006 (дата звернення: 03.03.2022).
Яценко І. В., Дереча Л. М., Париловський О. І. Особливості структури висновку судово-ветеринарного експерта за результатами дослідження трупа тварини з ознаками насильницької смерті. Теорія та практика судової експертизи і криміналістики : зб. наук. пр. Харків: Право, 2020. Вип. 21. С. 615–639. DOI: 10.32353/khrife.1.2020.44 (дата звернення: 03.03.2022).
Van Os J. M. C., Weary D. M., Costa J. H. C., Hotzel M. J., von Keyserlingk M. A. G. Sampling strategies for assessing lameness, injuries, and body condition score on dairy farms. Journal of dairy science. 2019. Vol. 102. Issue 9. Рр. 8290–8304. DOI: 10.3168/jds.2018-15134 (дата звернення: 05.03.2022).
Hall C., Kay R., Green J. A Retrospective Survey of Factors Affecting the Risk of Incidents and Equine Injury During Non-Commercial Transportation by Road in the United Kingdom. Animals. 2020. Vol. 10. Issue 2. № 288. DOI: 10.3390/ani10020288 (дата звернення: 05.03.2022).
Hoffman L. C., Luhl J. Causes of cattle bruising during handling and transport in Namibia. Meat science. 2012. Vol. 92. Issue 2. Рр. 115–124. DOI: 10.1016/j.meatsci.2012.04.021 (дата звернення: 05.03.2022).
Singer E. R., Barnes J., Saxby F., Murray J. K. Injuries in the event horse: training versus competition. Vet J. 2008. Vol. 175. Issue 1. Рр. 76–81. DOI: 10.1016/j.tvjl.2006.11.009 (дата звернення: 05.03.2022).
Doelling C. R., Cronin K. A., Ross S. R. , Hopper L. M. The relationship between personality, season, and wounding receipt in zoo-housed Japanese macaques (Macaca fuscata): A multi-institutional study. Am J Primatol. 2021. Vol. 83. Issue 12. DOI: 10.1002/ajp.23332 (дата звернення: 05.03.2022).
McEwen B. J. Trends in Domestic Animal Medico-Legal Pathology Cases Submitted to a Veterinary Diagnostic Laboratory 1998-2010. Journal of forensic sciences. 2012. Vol. 57. Issue 5. Рр. 1231–1233. DOI: 10.1111/j.1556-4029.2012.02123.x (дата звернення: 05.03.2022).
Sempere L., Rodriguez-Rodriguez A., Boyero L., Egea-Guerrero J. J. Experimental models in traumatic brain injury: from animal models to in vitro assays. Medicina intensiva. 2019. Vol. 43. Issue 6. Рр. 362–372. DOI: 10.1016/j.medin.2018.04.012 (дата звернення: 05.03.2022).
Rowden P., Steinhardt D., Sheehan M. Road crashes involving animals in Australia. Accident analysis and prevention. 2008. Vol. 40. Issue 6. Рр. 1865–1871. DOI: 10.1016/j.aap.2008.08.002 (дата звернення: 05.03.2022).
Ascione F. R., Weber C. V., Thompson T. M., Heath J., Maruyama M., Hayashi K. Battered pets and domestic violence – Animal abuse reported by women experiencing intimate violence and by nonabused women. Violence against women. 2007. Vol. 13. Issue 4. Рр. 354–373. DOI: 10.1177%2F1077801207299201 (дата звернення: 05.03.2022).
Bernitz H., Bernitz Z., Steenkamp G., Blumenthal R., Stols G. The individualisation of a dog bite mark: a case study highlighting the bite mark analysis, with emphasis on differences between dog and human bite marks. International journal of legal medicine. 2012. Vol. 126. Issue 3. Рр. 441–446. DOI: 10.1007/s00414-011-0575-4 (дата звернення: 05.03.2022).
Felsmann M. Z., Szarek J., Felsmann M., Babinska I. Factors affecting temporary cavity generation during gunshot wound formation in animals – new aspects in the light of flow mechanics: a review. Veterinarni medicina. 2012. Vol. 57. Issue 11. Рр. 569–574. DOI: 10.17221/6463 (дата звернення: 05.03.2022).
Miller K. A., Touroo R., Spain C. V., Jones K., Reid P., Lockwood R. Relationship Between Scarring and Dog Aggression in Pit Bull-Type Dogs Involved in Organized Dogfighting. Animals (Basel). 2016. Vol. 6. Issue 11. Р. 72. DOI: 10.3390/ani6110072 (дата звернення: 05.03.2022).
Frame P. F., Meier T. J. Field-assessed injury to wolves captured in rubber-padded traps. Journal of wildlife management. 2007. Vol. 71. Issue 6. Рр. 2074–2076. DOI: 10.2193/2006-537 (дата звернення: 05.03.2022) (дата звернення: 05.03.2022).
Maria A. C. B. E., Rego A. A. M. D., Maiorka P. C. Necropsy Findings in Dogs that Died During Grooming or other Pet Service Procedures. Journal of forensic sciences. 2013. Vol. 58. Issue 5. Рр. 1189–1192. DOI: 10.1111/1556-4029.12236 (дата звернення: 05.03.2022).
Яценко І. В., Париловський О. І., Коломоєць Д. К. Обґрунтування питань, що ставляться в ухвалі суду та постанові слідчого при призначенні судово-ветеринарної експертизи трупа тварини з ознаками насильницької смерті від жорстокого поводження. Ветеринарія, технології тваринництва та природокористування. 2019. № 4. С. 184—197. DOI: 10.31890/vttp.2019.04.34 (дата звернення: 08.09.2021).
Mills G. Proving the crime: how veterinary forensics can help. Veterinary record. Vol. 172. Issue 18. Рр. 465–466. DOI: 10.1136/vr.f2694 (дата звернення: 10.03.2022).
Правила судово-ветеринарного визначення ступеня тяжкості шкоди, заподіяної здоров’ю тварини (методичні рекомендації) / І. В. Яценко, О. І. Париловський. Харків: ННЦ «ІСЕ ім. Засл. проф. М. С. Бокаріуса», 2021. 47 с.
