СТАН Т- і В- КЛІТИННОЇ ЛАНОК ІМУНІТЕТУ КОРІВ . ХВОРИХ НА СУБКЛІНІЧНУ ФОРМУ МАСТИТУ. ЗА ВИКОРИСТАННЯ ЛІПОСОМАЛЬНОГО ПРЕПАРАТУ

Автор(и)

  • V. Chepurna Подільський державний аграрно-технічний університет
  • T. Suprovych Подільський державний аграрно-технічний університет
  • O. Vishchur Інститут біології тварин НААН
  • V. Mizyk Подільський державний аграрно-технічний університет

DOI:

https://doi.org/10.37000/abbsl.2020.96.06

Ключові слова:

велика рогата худоба, кров, субклінічний мастит, лейкоцити, Т- і В-лімфоцити, соматичні клітини

Анотація

Наведено результати експериментальних досліджень впливу нового комплексного ліпосомального препарату, виготовленого на основі рослинної сировини – звіробій продірявлений (Hypericum perforatum L.), на показники Т- і
В-клітинної ланок імунітету крові корів, хворих на субклінічну форму маститу. Встановлено, що у хворих корів на 3-тю добу після введення препарату спостерігали зростання загальної кількості Т- і В-лімфоцитів до рівня величин
цього показника у клінічно здорових тварин. Загальна кількість Т-лімфоцитів (активних і теофілін-резистентних) і В-лімфоцитів у крові корів дослідної групи на 9-ту добу після введення препарату була більша (P<0,05), ніж у
контрольній. При цьому, кількість Тh-РУЛ і ЕАС-РУЛ з низькою щільністю рецепторів у крові корів дослідної групи була більша (Р<0,01), а «нульових», недиференційованих у функціональному відношенні клітин – менша (Р<0,01),
порівняно до контролю.

Посилання

1. Petrov P., Zhukova Y., Yuriy D. The Effects of Dairy Management on Milk Quality Characteristics. Turkish Journal of Agriculture - Food Science and Technology. 2016. Vol. 4, Issue 9. P. 782–786. doi: https://doi.org/10.24925/turjaf.v4i9.782-786.745
2. Бородиня В. І., Гончаренко В. Б. Ефективність лікування корів, хворих субклінічним маститом, препаратами для внутріцистернального застосування. Наукові праці Південного філіалу Національного університету біоресурсів і
природокористування України "Кримський агротехнологічний університет". Сер.: Ветеринарні науки. 2013. Вип.151. С. 48–154.
3. Joshi S., Gokhale S. Status of Mastitis as an Emerging Disease in Improved and Periurban Dairy Farms in India. Annals of the New York Academy of Sciences. 2006. Vol. 1081, Issue 1. P. 74–83. doi: 10.1196/ annals.1373.007
4. Rumar A. V., Hamza P. A., Choudhuri P. C. Economic implications of treating subclinical mastitis. Indian Journal of Dairy Science. 1996. Vol.7, № 8. P. 459–641.
5. Супрович Т. М., Паневник В. В. Етіологічні чинники маститів корів української чорно-рябої молочної породи. Науковий вісник ЛНУВМБТ ім. С.З. Ґжицького. Серія: Ветеринарні науки. 2016. Т.18. №3(70). С.191–195. doi: https://doi.org/10.15421/nvlvet7046
6. Schwarz D., Diesterbeck U. S., König S., Brügemann K., Schlez K., Zschöck M. Flow cytometric differential cell counts in milk for the evaluation of inflammatory reactions in clinically healthy and subclinically infected bovine mammary glands.
Journal of Dairy Science. 2011. Vol. 94, Issue 10. P. 5033–5044. doi: https://doi.org/10.3168/jds.2011-4348
7. Любецький В. Й., Вальчук О. А. Розповсюдження маститу серед високопродуктивних корів. Київ : Наук. вісн. НАУ, 2005. №89. С. 294-297.
8. Barbano D. M., Galton D. M., Rudan M. A., Boor K. J. Effects of Somatic Cell Count on Quality and Shelf-Life of Pasteurized Fluid Milk. Journal of Dairy Science. 2000. Vol. 83, Issue 2. P.264–274. doi:10.3168/jds.s0022-0302(00)74873-9.
9. Палій А. П. Інноваційні основи одержання високоякісного молока: монографія. Харків: Міськдрук, 2016. 270 с.
10. Suprovych T. M., Suprovych M. P., Koval T. V., Karchevska T. M., Chepurna V. A., Chornyi I. O., Berezhanskyi A. P. BoLA-DRB3 gene as a marker of susceptibility and resistance of the Ukrainian black-pied and red-pied dairy breeds to mastitis. Regulatory Mechanisms in Biosystems, 2018, Vol. 9(3), P. 363–368. doi: 10.15421/021853
11. Чепурна В. А., Супрович Т. М., Віщур О. І., Коваленко В. Л. Лейкоцитарний та біохімічний профіль крові корів, хворих на клінічний мастит, за дії ліпосомального препарату на основі етилтіосульфанілату. Ветеринарна біотехнологія. 2018. Вип.32(1). С.307–311.
12. Барсуков Л. И. Липосомы. Сорос. образов. журн. 1998. №10. С.12–19.
13. Кобринский Г. Л. Липосомы в медицине. Наука и жизнь. 1988. №6 С.23–30.
14. Собко Г.В. Вплив препарату «Антимаст» на стан Т- і В-клітинної ланок імунітету корів, хворих на субклінічну форму маститу. Біологія тварин, 2016, т. 18, № 4. С. 86–92. doi: 10.15407/animbiol18.04.086
15. O’Driscoll K., Boyle L., French P., Meaney B., Hanlon A. The effect of outwintering pad design on dirtiness score, somatic cell score and mastitis incidence in dairy cows. Animal. 2008. Vol. 2(6). P. 912–920. doi: 10.1017/s1751731108001882
16. Bhutto A. L., Murray R. D., Woldehiwet Z. California mastitis test scores as indicators of subclinical intra-mammary infections at the end of lactation in dairy cows. Research in Veterinary Science. 2012. Vol. 92, Issue 1. P. 13–17. doi:
https://doi.org/10.1016/j.rvsc.2010.10.006
17. Owens W. E., Nsckerson S. C., Doddie R. L., Watts J. L. Combination therapy increases cure rates for bovine mastitis. Louisiana Agriculture. 1990. Vol.20, №2. P. 6–7.
18. Рубцов В.И. Профилактика и лечение мастита у коров. Ветеринарная медицина. 2006. №9. С.32–35.

##submission.downloads##

Опубліковано

2020-07-21

Як цитувати

Chepurna, V., Suprovych, T., Vishchur, O., & Mizyk, V. (2020). СТАН Т- і В- КЛІТИННОЇ ЛАНОК ІМУНІТЕТУ КОРІВ . ХВОРИХ НА СУБКЛІНІЧНУ ФОРМУ МАСТИТУ. ЗА ВИКОРИСТАННЯ ЛІПОСОМАЛЬНОГО ПРЕПАРАТУ. Аграрний вісник Причорномор’я, (96). https://doi.org/10.37000/abbsl.2020.96.06