ДІАГНОСТИКА ТА ЛІКУВАННЯ СОБАК З ІДІОПАТИЧНОЮ ЕПІЛЕПСІЄЮ
DOI:
https://doi.org/10.37000/abbsl.2024.111.10Ключові слова:
собака, епілептичні напади, діагностика, протисудомні препарати, ефективність лікування.Анотація
В роботі проаналізовано клінічні випадки захворювання собак на ідіопатичну епілепсію. Об’єктом служили 12 собак віком від одного до п’яти років, які мали в анамнезі часту появу нападів з тимчасовою втратою свідомості та з невстановленою причиною їх появи. За результатами розширеного збору анамнезу, проведених загальних клінічних та спеціальних досліджень поставлений діагноз – генералізована ідіопатична епілепсія. Прогноз для більшості дослідних собак довгостроковий – від сприятливого до обережного, залежно від їх клінічного стану та перебігу хвороби. Лікування тварин було направлене на контроль за частотою та характером нападів. Схема лікування дослідних тварин включала застосування протисудомних препаратів фенобарбіталу як монопрепарату, а також у комбінації з леветирацетамом. Перші ознаки покращення фізіологічного стану тварин спостерігали з третього дня лікування, а остаточне зникнення клінічних ознак спостерігали протягом двох тижнів.
Посилання
Гриценко О.В., Палюх Т.А. Лікування епілепсії у собак : матеріали Міжнародної наукової конференції Єдине здоров’я -2022, Київ, 22-24 вересня 2022 р., НУБіП України. С. 333-335
Bollinger-Schmitz, Kim and Kline, Karen (2000) "An Oveview of Canine Idiopathic Epilepsy for Small Animal Practitioner," Iowa State University Veterinarian: Vol. 62: Iss. 1, Article 14.
Rusbridge, C. (2014). Canine idiopathic epilepsy. In Practice, 36, 17-23. https://doi.org/10.1136/inp.g5126
Kearsley-Fleet, L., O'Neill, D. G., Volk, H. A., Church, D. B., & Brodbelt, D. C. (2013). Prevalence and risk factors for canine epilepsy of unknown origin in the UK. The Veterinary record, 172 (13), 338. https://doi.org/10.1136/vr.101133
Falco, M. J., Barker, J., & Wallace, M. E. (1974). The genetics of epilepsy in the British Alsatian. Journal of Small Animal Practice, 15 (11), 685-692.
Heske, L., Nødtvedt, A., Jäderlund, K. H., Berendt, M., & Egenvall, A. (2014). A cohort study of epilepsy among 665,000 insured dogs: incidence, mortality and survival after diagnosis. Veterinary journal (London, England : 1997), 202 (3), 471–476. https://doi.org/10.1016/j.tvjl.2014.09.023
Berendt, M., Gulløv, C. H., & Fredholm, M. (2009). Focal epilepsy in the Belgian shepherd: evidence for simple Mendelian inheritance. Journal of small animal practice, 50 (12), 655-661.
Jaggy, A., Faissler, D., Gaillard, C., Srenk, P., & Graber, H. (1998). Genetic aspects of idiopathic epilepsy in Labrador retrievers. Journal of Small Animal Practice, 39 (6), 275-280.
Smith, P. M., Talbot, C. E., & Jeffery, N. D. (2008). Findings on low-field cranial MR images in epileptic dogs that lack interictal neurological deficits. Veterinary journal (London, England : 1997), 176(3), 320–325. https://doi.org/10.1016/j.tvjl.2007.03.003.
Ekenstedt, K. J., & Oberbauer, A. M. (2013). Inherited epilepsy in dogs. Topics in companion animal medicine, 28 (2), 51–58. https://doi.org/10.1053/j.tcam.2013.07.001
Belanger, J. M., Famula, T. R., Gershony, L. C., Palij, M. K., & Oberbauer, A. M. (2020). Genome-wide association analysis of idiopathic epilepsy in the Belgian shepherd. Canine Medicine and Genetics, 7 (1), 1-11.
Seppälä, E. H., Jokinen, T. S., Fukata, M., Fukata, Y., Webster, M. T., Karlsson, E. K., & Lohi, H. (2011). LGI2 truncation causes a remitting focal epilepsy in dogs. PLoS genetics, 7 (7), e1002194.
Wielaender, F., Sarviaho, R., James, F., Hytönen, M. K., Cortez, M. A., Kluger, G., & Lohi, H. (2017). Generalized myoclonic epilepsy with photosensitivity in juvenile dogs caused by a defective DIRAS family GTPase 1. Proceedings of the National Academy of Sciences, 114 (10), 2669-2674.
Howbert, J. J., Patterson, E. E., Stead, S. M., Brinkmann, B., Vasoli, V., Crepeau, D., Vite, C. H., Sturges, B., Ruedebusch, V., Mavoori, J., Leyde, K., Sheffield, W. D., Litt, B., & Worrell, G. A. (2014). Forecasting seizures in dogs with naturally occurring epilepsy. PloS one, 9 (1), e81920. https://doi.org/10.1371/journal.pone.0081920
Moore S. A. (2013). A clinical and diagnostic approach to the patient with seizures. Topics in companion animal medicine, 28 (2), 46–50. https://doi.org/10.1053/j.tcam.2013.07.002
Muñana K. R. (2013). Management of refractory epilepsy. Topics in companion animal medicine, 28 (2), 67–71. https://doi.org/10.1053/j.tcam.2013.06.007
Chang, Y., Mellor, D. J., & Anderson, T. J. (2006). Idiopathic epilepsy in dogs: owners' perspectives on management with phenobarbitone and/or potassium bromide. The Journal of small animal practice, 47 (10), 574–581. https://doi.org/10.1111/j.1748-5827.2006.00203.
Patterson E. N. (2013). Epileptogenesis and companion animals. Topics in companion animal medicine, 28 (2), 42–45. https : // doi.org/10.1053/j.tcam.2013.06.010.
Podell M. (1998). Antiepileptic drug therapy. Clinical techniques in small animal practice, 13(3), 185–192. https://doi.org/10.1016/S1096-2867(98)80040-6
Podell, M., Volk, H. A., Berendt, M., Löscher, W., Muñana, K., Patterson, E. E., & Platt, S. R. (2016). 2015 ACVIM Small Animal Consensus Statement on Seizure Management in Dogs. Journal of veterinary internal medicine, 30 (2), 477–490. https://doi.org/10.1111/jvim.13841
Berendt, M., Gulløv, C. H., & Fredholm, M. (2009). Focal epilepsy in the Belgian shepherd: evidence for simple Mendelian inheritance. Journal of small animal practice, 50 (12), 655-661.
