ДИНАМІКА ДЕЯКИХ ФАКТОРІВ НЕСПЕЦИФІЧНОЇ РЕЗИСТЕТНОСТІ СВИНОМАТОК В ЗАЛЕЖНОСТІ ВІД ПЕРІОДУ СУПОРОСНОСТІ
DOI:
https://doi.org/10.37000/abbsl.2022.105.06Ключові слова:
свиноматка, неспецифічна резистентність, БАСК, ЛАСК, ФАН, ФчАнотація
Досліджували показники неспецифічної резистентності супоросних свиноматок. Дослідження проведені на свиноматках аналогах. У крові, яку отримували з передньої порожнистої вени проводили підрахунок лейкоцитарної формули, визначали фагоцитарну активність нейтрофілів, включаючи фагоцитарне число, а також висначали БАСК та ЛАСК.
Дослідження показали, що в першу половину поросності, найбільші значення БАСК були в групах молодих свиноматок. У другій половині супоросності спостерігалося зниження БАСК у свиноматок перших двох опоросів (р<0,01; р<0,05). У свиноматок третього опоросу зниження БАСК виражене незначно.
У першу половину супоросності ЛАСК вище у свиноматок першого та другого опоросів в 1,40 – 1,1,29 рази (р<0,01; р<0,05 ), найнижча - у свиноматок третього опоросу. Наприкінці супоросності ЛАСК підвищується у всіх свиноматок, але у тварин 1-2 опоросів це підвищення більш значне ніж у свиноматок третього опоросу.
Найвищу ФАН відзначали у свиноматок другого опоросу, до кінця поросності у них відбувається достовірне зниження (р<0,05) даного показника.
Поглинальна здатність нейтрофилов також значно знижується наприкінці супоросності (р<0,01) в порівнянні з початком дослідження. У свиноматок третього опоросу вона була нижче ніж у тварин першої та другої супоросності в 1,37 рази (р<0,01).
Таким чином, свиноматки першого-другого опоросів відрізняються більш високими показниками БАСК у першу половину супоросності. На прикінці дослідження даний показник достовірно знижувався перед опоросом. Причому, рівень БАСК у цей період виявився нижче, ніж у свиноматок третього опоросу.
Крім того, для свиноматок перших двох супоросностей характерні високі показник лизоцимной активності, а також зниження показників ФАН у першу половину супоросності.
В результаті проведених досліджень визначені періоди нестійкого стану неспецифічного захисту організму. Це дозволить не тільки виявляти вплив на організм із метою відновлення вже порушеної резистентності, але також проводити профілактику цих порушень у встановлених неблагополучних групах тварин, більш диференційовано підбирати засоби, що зміцнюють стійкість організму. Плануються дослідження з метою з’ясування резистентності поросят та вивчення впливу препаратів на імунний статус свиноматок та новонароджених поросят.
Посилання
Glynn, A.A. Lysozyme and immune bacteriolysis Текст. / А.А. Glynn, C.M. Milne //Nature. 1965. -V. 207. - P. 1309-1310.
А. Ф. Современное состояние учения о фагоцитозе: Обзор. Иммунология. 1983. №1. С.20–21
Баркарь Є. В. Залежність біохімічних параметрів сироватки крові свиней великої білої породи та рівня живої маси у ранньому постнатальному онтогенезі. Таврійський науковий вісник. Херсон. 2006. Вип. 44. С. 115–119.
Баско С. О. Резистентність і продуктивність свиней за дії абіотичних і біотичних факторів : автореферат дисертації … кандидата вет. наук : 16.00.06. Харків, 2016. – 22 с.
Березовський М. Д., Ващенко П. А., Троїцький М. Я. Гематологічні показники свиней великої білої породи вітчизняної і зарубіжної селекції. Вісник Полтавської державної агарної академії. 2006. №4. С. 171–173.
Большакова Н. В. Резистентность и реакция на стресс-факторы чистопородных и помесных свиней: Автореф. дисс. канд. с.-х. наук. Троицк, 1998. 18с.
Войтенко С., Пономаренко В. Прогнозування продуктивності свиней за біохімічними показниками крові. Тваринництво України. 2011. №8. С. 11–13.
Галочкин В., Остренко К., Галочкина В., Федорова Л. Взаимосвязь нервной, иммунной, эндокринной систем и факторов питания в регуляции резистентности и продуктивности животных. Сельскохозяйственная биология. 2018. Том 53. № 4. С. 673–686.
Галочкин В. А., Черепанов Г. Г. Неспецифическая резистентность продуктивных животных: трудности идентификации, проблемы, пути решения. Проблемы биологии продуктивных животных. 2013. №1. С. 5–29.
Голубець О. В. Природна резистентність свиноматок при дефіциті мікроелементів. Вісник Білоцерківського Державного аграрного університету. 2000. Вип. 13. ч. 2. С. 58–62.
Дорофейчук В. Г. Определение лизоцимной активности сыворотки крови нефелометрическим методом. Лабораторное дело. 1968. № 1. С. 28–31.
Кардач И. И. Влияние паратипических факторов на естественную резистентность и продуктивность свиней. Вісник аграрної науки Причорномор’я. 2013. Вип. 4 (75). Т. 2. ч. 1. С. 104–110.
Маслянко Р. П. Пукало Л. Я. Показники неспецифічної резистентності свиноматок за корекції залізодефіцитних раціонів. Науковий вісник Львівського національного університету ветеринарної медицини та біотехнологій імені С. З. Ґжицького. 2007. Т.9, №3. ч. 3.С. 126–129.
Чумаченко В.Е. Методические рекомендации по определению естественной резистентности у сельскохозяйственных животных для ветеринарных специалистов /В.Е. Чумаченко. – К., 1992. – 86 с.
Івченко В.М. Методи імунологічних досліджень в лабораторіях ветеринарної медицини: метод. Рекомендації для лікарів-імунологів лабораторій вет. медицини /В.М. Івченко, Н.І. Сахнюк. – Біла Церква, 2009. – 81с.
Карпуть И.М. Иммунология и иммунопатология болезней молодняка / И.М. Карпуть.– Минск: Ураджай, 1993. – 288 с.
