ПЕРЕДЗАБІЙНА ЖИВА МАСА ТА ЇЇ ЗВ'ЯЗОК З ХІМІЧНИМ СКЛАДОМ НАЙДОВШОГО М’ЯЗА СПИНИ У МОЛОДНЯКА СВИНЕЙ ВЕЛИКОЇ БІЛОЇ ПОРОДИ ЗАРУБІЖНОЇ СЕЛЕКЦІЇ
DOI:
https://doi.org/10.37000/abbsl.2026.120.26Ключові слова:
молодняк свиней, перед забійна жива маса, порода, селекція, хімічний склад найдовшого м’яза спини, мінливість, кореляціяАнотація
В роботі наведено результати досліджень хімічного складу найдовшого м’яза спини (m. longisimusdorsi) у молодняка свиней великої білої породи з різою передзабійною живою масою; на основі одержаних даних визначено мінливість кількісних ознак та рівень їх кореляційних зв’язків. Дослідження проведено в «Агропрайм Холдинг» Одеської області, випробувальному центрі Інституту тваринництва НААН, а також лабораторії розведення і селекції свиней Інституту свинарства і АПВ НААН (2024-2025 рр.).
Установлено, що у зразках найдовшого м’яза спини (m. longisimusdorsi) молодняку свиней великої білої породи французької селекції вміст загальної вологи становить 74,45 %, вміст сухої речовини – 26,54 %, вміст сирого жиру – 2,30 %, %, вміст білка – 22,36 %,, вміст золи – 1,88 %, Показник активної кислотності дорівнює 5,14 одиниць, вологоутримуючої здатності (ВУЗ) – 57,35 %. Достовірну різницю між тваринами піддослідних груп (І піддослідна група – передзабійна жива маса становить 102,3±0,98 кг; ІІ – передзабійна жива маса становить 120,7±1,40 кг) установлено за вмістом вміст загальної вологи (1,81 %; td=4,64; Р<0,001) та вологоутримуючою здатність (ВУЗ) (3,59 %; td=6,64; Р<0,001). Коефіцієнт варіації (Сv,%) показників хімічного складу найдовшого м’яза спини (m. longisimusdorsi) у молодняка свиней піддослідних груп коливається у межах від 0,70 (ІІ піддослідна група, вміст загальної вологи, %) до 39,39 % (ІІ піддослідна група, вміст сирого жиру, %). Кількість достовірних кореляційних зв’язків між показниками хімічного складу найдовшого м’яза спини (m. longisimusdorsi) у молодняка свиней великої білої породи французької селекції становить 28,57 %. Достовірні кореляційні зв’язки установлено між передзабійною живою масою молодняку свиней, вмістом білка (r= –0,599; tr=2,37) та вологоутримуючою здатність (ВУЗ) найдовшого м’яза спини (m. longisimusdorsi) (r=+0,907; tr=6,85).
Посилання
Balatskyi V. M., Korinnyi S. M., Bankovska I. B., Hibolenko O. S.//Asotsiatsiia henu relizynh-faktora hormonu rostu za yakistiu miasa svynei velykoibiloiporodyukrainskoiselektsii. Svynarstvo: mizhvidomchyi tematychnyi naukovyi zbirnyk Instytutu svynarstva i APV NAAN, 2015. Vyp. 67. S. 107-112.
Bankovska I. B. Analiz yakosti tush i miasa svynei riznykh komertsiinykh henotypiv.Visnyk ahrarnoi nauky Prychornomoria. 2016. Vyp.3 (91). S. 135-145.
Bankovska I. B. Obgruntuvannia ta rozrobka systemy otsinky, prohnozuvannia i optymizatsii vyrobnytstva yakisnoi produktsii svynarstva : avtoref. dys…d-ra s.-h. nauk: 06.02.04. Mykolaiv, 2017. 43 s.
Bankovska I. B., Voloshchuk V. M., Podobied L. I., Smyslov S. Yu.. Model optymizatsii vyrobnytstva yakisnoi svynyny v suchasnykh umovakh tovarnoho svynarstva. / Naukovyi visnyk Natsionalnoho universytetu bioresursiv i pryrodokorystuvannia Ukrainy. Seriia: Tekhnolohiia vyrobnytstva i pererobky produktsii tvarynnytstva. 2016. Vyp. 250. S. 114-124.
Bankovska I. B. Osoblyvosti yakosti tush svynei riznykh porid, otsinenykh za metodamy evropeiskoi systemy. Visnyk Sumskoho natsionalnoho ahrarnoho universytetu.Seriia:Tvarynnytstvo.2014. Vyp. 2/2 (25). S. 42-47.
Bankovska I. B. Kompleksnyi vplyv faktoriv porody, stati ta zhyvoi masy na pokaznyky miasnoi produktyvnosti svynei. Visnyk Sumskoho natsionalnoho ahrarnoho universytetu. Seriia : Tvarynnytstvo. 2016. Vyp. 7 (30). S. 36-42.
Bankovska I. B., Voloshchuk V. M. Vplyv riznykh sposobiv utrymannia svynei na yakist tush. Tvarynnytstvo Ukrainy. 2014. № 10. S. 21–23.
Bankovska I. B. Otsinka miasa svynei za yakisnymy rivniamy. Visnyk Sumskoho natsionalnoho ahrarnoho universytetu. Seriia : Tvarynnytstvo. 2015. Vyp. 6(28). S. 79-82.
Bankovska I. B., Voloshchuk V. M. Vplyv faktoriv henotypu ta sposobu utrymannia na morfolohichnyi sklad tush svynei. Visnyk ahrarnoi nauky Prychornomoria. 2015. Vyp. 2(84). T.2. S. 91-99.
Baranova H. S., Miaso-salna produktyvnist i fizyko-khimichni vlastyvosti miasa svynei riznykh henotypiv. Visnyk Poltavskoi derzhavnoi ahrarnoi akademii. 2014. No 2 S. 169-173.
Birta H. O., Burhu Yu. H., Tkachenko A. S., Kotova Z. Ya. Yakisni pokaznyky miasa svynei riznykh henotypiv. Naukovyi visnyk Poltavskoho universytetu ekonomiky i torhivli. Vypusk 1, 2023. S. 30-33. DOI : https://doi.org/10.37734/2518-7171-2023-1-5
Denysiuk P. V., Bankovska I. B., Kovalenko V. F. Do dyskusii shchodo mozhlyvosti pokrashchennia miaso-salnoi produktyvnosti svyni. Zbirnyk nauk. pr. Podilskoho DATU. Kamianets Podilskyi, 2011. Vyp. 19. S. 53-55.
Kovalenko V. P., Khalak V. I., Nezhlukchenko T. I., Papakina N. S. Biometrychnyi analiz minlyvosti oznak silskohospodarskykh tvaryn i ptytsi: navch. posib. Kherson: Oldi, 2010. 160 s.
Kramarenko S. S., Luhovoi S. I., Lykhach A. V., Kramarenko O. S. Analiz biometrychnykh danykh u rozvedenni ta selektsii tvaryn: navchalnyi posibnyk. Mykolaiv: MNAU, 2019. 211 s.
Morfolohichnyi sklad ta miaso-salni yakosti tush svynei / H. O. Birta, Yu. H. Burhu, L. V. Floka, Ye. V. Khmelnytska, Z. P. Rachynska. Visnyk Sumskoho natsionalnoho ahrarnoho universytetu. Seriia : Tvarynnytstvo. 2020. Vyp. 4. S. 27-32.
Miaso: Metody vyznachennia volohy, syroho zhyru, oksyprolinu, tryptofanu, zhorstkosti, rN vodno-miasnoi vytiazhky, volohoutrymuiuchoi zdatnosti, vmistu bilka. Standart Instytutu tvarynnytstva NAAN 18:2024. Kharkiv, Instytutu tvarynnytstva NAAN. 2024. s. 9.
Novhorodska N. V. Tekhnolohichni osoblyvosti svynyny z vadamy PSE y DFD. Naukovyi visnyk LNUVMBT imeni S.Z. Gzhytskoho. 2016, t 18, No 2 (67) S. 143-145.
Polyvoda A. M. Otsinka yakosti svynyny za fizyko-khimichnymy pokaznykamy. Svynarstvo. Vyp. 24. 1976. S.57-62.
Tekhnolohiia miasa ta miasnykh produktiv: pidruchnyk / M. M. Klymenko [ta in.]. Kyiv : Vyshcha osvita, 2006. 640 s.
Topikha V. S. Vyvchennia miasnykh iakostei svynei vitchyznianoho ta importnoho henofondu v umovakh promyslovoi tekhnolohii. Svynarstvo: mizhvidomchyi tematychnyi naukovyi zbirnyk Instytutu svynarstva i APV NAAN,, 2014. Vyp. 65. S. 59–64.
Topikha V. S., Lykhach V. Ya., Lykhach A. V. Yakisni pokaznyky miaso-salnoi produktsii molodniaku svynei porody landras za riznykh metodiv rozvedennia. Visnyk ahrarnoi nauky Prychornomoria. 2012. Vyp. 4 (70), T. 2, Ch. 2. S. 157-162.
Khalak V. I. Biolohichna povnotsinnist miasa ta sala molodniaku svynei riznoho ekohenezu.Ahrarnyi visnyk Prychornomoria. 2010. Vyp. 52. S.53-58.
Khalak V. I., Kostenko O. I., Tsereniuk O. M., Bankovska I. B., Hryshyna L. P., Ilchenko M. O. (2022). Pokaznyky bilkovoho obminu ta yikh zviazok z fizyko-khimichnymy vlastyvostiamy naidovshoho miaza spyny molodniaku svynei universalnoho napriamu produktyvnosti. Svynarstvo : tematychnyi naukovyi zbirnyk / Instytut svynarstva i APV NAAN.Vyp. 77-78. S. 62-72. DOI : https://doi.org/10.37143/0371-4365-2022-77-78-05
Heyer A. Performance, carcass and meat qualityin pig senfluenceofrearing system, breedandfeeding: doctoralthesis. Swedish Universityof Agricultural Sciences, Uppsala. 2004. 54 p.
Fontanesi L, Speroni C, Buttazzoni L, Scotti E, DallOlio S, Davoli R, Russo V. Association between polymorphisms in Cathepsin and cystatin genes with meat production and carcass traits in Italian Duroc pigs: confirmation of the effects of a Cathepsin L (CTSL) gene marker. Mol Biol Rep. 2012; 39 (1):109-115. DOI: https://doi.org/10.1007/s11033-011-0715-4.
Perez-Montarelo D, Fernandez A, Folch JM, Pena RN, Ovilo C, Rodriguez C. Joint effect of porcine leptin and leptin receptor polymorphisms on productivity and quality traits. Anim Genet. 2012; 43: 805-809. DOI: https://doi.org/10.1111/j.1365-2052.2012.02338.x.
##submission.downloads##
Опубліковано
Як цитувати
Номер
Розділ
Ліцензія
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution-NonCommercial 4.0 International License.
