АНАЛІЗ ЗАХВОРЮВАНОСТІ НА БЛУТАНГ У СВІТІ ЗА ПЕРІОД 2020-2025 РОКИ
Ключові слова:
блутанг, епізоотична ситуація, збудник, комахи, трансмісивні захворювання.Анотація
Проведені моніторингові дослідження щодо розповсюдження блутангу в країнах світу в період з 2020 по 2025 рік.
Визначення поширення збудника блутангу в світі проводили шляхом аналізу даних Всесвітньої організації з охорони здоров’я тварин.
В основному розповсюдження збудника блутангу відбувалось за допомогою переносників – мокреців роду Culicoides. Збудник захворювання діагностували у таких тварин: великої рогатої худоби, овець, кіз, домашніх верблюдів, домашніх та благородних оленів, ланів, муфлонів, піренейської сарни та західної козулі.
Встановлено, що в період з 2020 по 2025 рік хворобу було зафіксовано у 23 країнах світу. У 2020 році блутанг реєстрували у 7 країнах: Швейцарії, Кіпрі, Німеччині, Алжирі, Північній Македонії, Румунії та Люксембурзі. У 2021 році хворобу спостерігали у 8 країнах Європи: Сербії, Румунії, Швейцарії, Іспанії, Хорватії, Боснії та Герцеговині, Португалії, Німеччині та одній країні Африки: Алжирі. У 2022 році неблагополучними щодо блутангу було 6 країн: Албанія, Бельгія, Іспанія, Португалія, Болгарія, Майотта. У 2023 році захворювання реєстрували у Чорногорії та Кіпрі. Хвороба розповсюджувалась і в 2024 році виявлена у 14 країнах: Великій Британії, Данії, Іракі, Італії, Іспанії, Люксембурзі, Німеччині, Нідерландах, Палестині, Північній Македонії, Португалії, Швейцарії, Швеції та Хорватії.
Аналіз звітів Всесвітньої організації з охорони здоров’я тварин за п'ять років показав, що сприятливих тварин було зареєстровано 467184, із них у 2020 році було 147094 (31,49 %), у 2021 році – 9278 (19,9 %), у 2022 році – 11786 (2,52 %), у 2023 році – 1378 (0,29 %), а в 2024 році – 297648 (63,71 %). Кількість випадків захворювання становила 21022, із них у 2020 році була 4620 (21,98 %), у 2021 р. –173 (0,83 %), у 2022р. – 264 (1,26 %), у 2023 р. – 20 (0,09 %), а в 2024 р. – 15945 (75,84 %). Загальна кількість летальних випадків серед тварин становила 5706 голів, них у 2020 році була 1699 (29,78 %), у 2021 р. – 8 (0,14 %), у 2022 р. –52 (0,91 %), а в 2024 р. – 3947(69,17 %).
За перший квартал 2025 року було зареєстровано 481821 випадків, із них кількість сприятливих тварин – 467057 (96,9 %), кількість захворювань - 12354 (2,6 %) та смертей - 2410 (0,5 %).
Посилання
Saminathan M, Singh KP, Khorajiya JH, Dinesh M, Vineetha S, Maity M, et al. (December 2020). "An updated review on bluetongue virus: epidemiology, pathobiology, and advances in diagnosis and control with special reference to India". The Veterinary Quarterly. 40 (1): 258–321.
Alkhamis MA, Aguilar-Vega C, Fountain-Jones NM, Lin K, Perez AM, Sánchez-Vizcaíno JM (December 2020). "Global emergence and evolutionary dynamics of bluetongue virus". Scientific Reports. 10 (1): 21677.
"Bluetongue". Wageningen University & Research. 2024-12-12. Retrieved 2024-12-12.
Brink KM, Santman-Berends IM, Harkema L, Scherpenzeel CG, Dijkstra E, Bisschop PI, et al. (August 2024). "Bluetongue virus serotype 3 in ruminants in the Netherlands: Clinical signs, seroprevalence and pathological findings". The Veterinary Record. 195 (4): e4533.
Purse BV, Mellor PS, Rogers DJ, Samuel AR, Mertens PP, Baylis M (February 2005). "Climate change and the recent emergence of bluetongue in Europe". Nature Reviews. Microbiology. 3 (2): 171–181.
Baylis M, Caminade C, Turner J, Jones AE (August 2017). "The role of climate change in a developing threat: the case of bluetongue in Europe". Revue Scientifique et Technique. 36 (2): 467–478.
"Bluetongue in Europe: How climate change is shifting disease patterns". WOAH - World Organisation for Animal Health. Retrieved 2024-12-12.
Gao H, Wang L, Ma J, Gao X, Xiao J, Wang H (29 October 2021). "Modeling the current distribution suitability and future dynamics of Culicoides imicola under climate change scenarios". PeerJ. 9: e12308.
Savini G. (2015). Bluetongue: a disease that does not speak ‘one tongue’ only. Vet. Ital., 51, 247–248.
Belbis G., Zientara S., Breard E.,Sailleau C., Caignard G.,Vitour D. & Attoui H. (2017). Bluetongue virus: From BTV-1 to BTV-27. Adv. Virus Res., 99, 161–197.
Reviriego Gordejo F.J. (2013). – Bluetongue in Europe: lessons learned. Proc. U.S. Anim. Hlth Assoc., 117, 141–142.
##submission.downloads##
Опубліковано
Як цитувати
Номер
Розділ
Ліцензія

Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution-NonCommercial 4.0 International License.