БІОХІМІЧНІ ПОКАЗНИКИ СИРОВАТКИ КРОВІ ІНДИКІВ ЗА ГОСТРОГО ТА ХРОНІЧНОГО ПЕРЕБІГУ ГІСТОМОНОЗУ
Ключові слова:
індики, Histomonas meleagridis, сироватка крові, біохіміяАнотація
Histomonas meleagridis, джгутиковий найпростіший паразит індиків і курей. Органи, які в першу чергу уражаються паразитом ‒ це сліпа кишка і печінка. Патогенез гістомонозу починається з ураження паразитом сліпої кишки, що призводить до важкого запалення та некрозу. Після руйнування кишкової тканини паразит потрапляє в кровоносні судини і по воротній вені досягає печінки. В результаті в печінці виникають ділянки запалення і руйнування. Гострий перебіг гістомонозу у індиків характеризувався ураженням сліпих кишок, а хронічний – ураженням печінки з утворенням характерних некротичних вогнищ. Вміст загального білку в сироватці крові дослідної групи індиків за гострого перебігу гістомонозу вірогідно зменшився на 12,3 % і склав 52,9±0,5 г/л, проти 60,3±0,5 г/л у клінічно здорової птиці за рахунок істотного зменшення альбумінів на 33,6 %, що вплинуло на формування альбуміно-глобулінового коефіцієнту, який склав 0,6 проти 1,0 у клінічно здорових індиків. За хронічного перебігу хвороби вміст загального білку суттєво не змінювався, натомість збільшилась активність ферментів АлАТ на 28,3 % і АсАТ ‒ на 17,7 %, що вказує на значне пошкодження тканин печінки.
Посилання
Grabensteiner, E., Liebhart, D., Weissenböck, H., & Hess, M. (2006). Broad dissemination of Histomonas meleagridis determined by the detection of nucleic acid in different organs after experimental infection of turkeys and specified pathogen-free chickens using a mono-eukaryotic culture of the parasite. Parasitology International, 55, 317‒322. https://www.doi.org/10.1016/j.parint.2006.07.004
Beer, L.C., Petrone-Garcia, V.M., Graham, B.D., Hargis, B.M., Tellez-Isaias, G., & Vuong, C.N. (2022). Histomonosis in Poultry: A Comprehensive Review. Frontiers in Veterinary Science, 9, 880738. https://doi.org/10.3389/fvets.2022.880738
Huber, K., Chauve, C., & Zenner L. (2005). Detection of Histomonas meleagridis in turkeys cecal droppings by PCR amplification of the small subunit ribosomal DNA sequence. Veterinary Parasitology, 131(3–4), 311‒316. https://doi.org/10.1016/j.vetpar.2005.05.012
Landman, W.J.M., ter Veen, C., van der Heijden, H.M.J.F., & Klinkenberg, D. (2015). Quantification of parasite shedding and horizontal transmission parameters in Histomonas meleagridis-infected turkeys determined by real-time quantitative PCR. Avian Pathology, 44, 358–365. https://doi.org/10.1080/03079457.2015.1058483
Grabensteiner, E., & Hess, M. (2006). PCR for identification and differentiation of Histomonas meleagridis, Tetratrichomonas gallinarum and Blastocystis spp. Veterinary Parasitology, 142, 223–230. https://doi.org/10.1016/j.vetpar.2006.07.011
Liu, W., Peng, J., Li, F., Sun, H., Ding, Y., & He, J. (2011). Identification of Histomonas meleagridis by in vitro microculture and polymerase chain reaction. Reports in Parasitology, 1, 1–6. https://doi.org/10.2147/RIP.S18259
Bleyen, N., Mast, J., De Gussem, K., De Guseem, J., De Gussem, M., Godderis, B.M. (2010). Histomonas meleagridis: a new focus on a re-emerging protozoan parasite. In: LaMann GV. editor. Veterinary Parasitology. New York, NY: Nova Science Publishers, 1–47.
Bogach, M.V., & Stojanova, V.Ju. (2019). Vplyv gostrogo ta hronichnogo perebigu daveneozu na biohimichni pokaznyky syrovatky krovi kurej. Veterynarna biotehnologija, 35, 15‒21. http://vetbiotech.kiev.ua/volumes/JRN35/4.pdf
Hu, J., Fuller, L., Armstrong, P.L., & McDougald, L.R. (2006). Histomonas meleagridis in chickens: attempted transmission in the absence of vectors. Avian Diseases, 50, 277–279. https://doi.org/10.1637/7431-090605r.1
Daş, G., Wachter, L., Stehr, M., Bilic, I., Grafl, B., Wernsdorf, P., Metges, C.C., Hess, M., & Liebhart, D. (2021). Excretion of Histomonas meleagridis following experimental co-infection of distinct chicken lines with Heterakis gallinarum and Ascaridia galli. Parasites & Vectors, 14, 323. https://doi.org/10.1186/s13071-021-04823-1
Clarkson, M.J. (1966). Progressive serum protein changes in turkeys infected with Histomonas meleagridis. Journal of Comparative Pathology, 76, 387–397. https://doi.org/10.1016/0021-9975(66)90059-4
Oladosu, O.J., Reyer, H., & Weikard, R. (2024). Hepatic transcriptomic analysis reveals differential regulation of metabolic and immune pathways in three strains of chickens with distinct growth rates exposed to mixed parasite infections. Veterinary Research, 55, 125. https://doi.org/10.1186/s13567-024-01378-8
Adler, V.A., & Dmytrenko, N.I. (2024). Zminy dejakyh pokaznykiv krovi ta sechi za patologii' pechinky u svynej. Suchasni aspekty likuvannja i profilaktyky hvorob tvaryn: materialy VIII Vseukrai'ns'koi' naukovo-praktychnoi' Internet-konferencii', prysvjachenoi' 30richchju zasnuvannja kafedry terapii' imeni profesora P. I. Lokesa, 23–24 zhovtnja, 2024, 11‒12. https://www.pdau.edu.ua/sites/default/files/node/1239/zbirnyktez2024poltava.pdf
Hariv, I. I. (2011). Pokaznyky biloksyntezuval'noi' funkcii' pechinky ta aktyvnist' fermentiv u syrovatci krovi indykiv za ejmeriozo-gistomonoznoi' invazii'. Naukovyj visnyk L'vivs'kogo nacional'nogo universytetu veterynarnoi' medycyny ta biotehnologij imeni SZ G'zhyc'kogo, 13(2-1(48)), 289‒292. https://cyberleninka.ru/article/n/pokazniki-biloksintezuvalnoyi-funktsiyi-pechinki-ta-aktivnist-fermentiv-u-sirovattsi-krovi-indikiv-za-eymeriozo-gistomonoznoyi/viewer
Nishhemenko, M.P., Shmajun, S.S., Stovbec'ka, L.S., Poroshyns'ka, O.A., & Jemel'janenko, A.A. (2017). Aktyvnist' dejakyh fermentiv syrovatky krovi perepilok za vplyvu lizynu, metioninu ta treoninu v pojednanni z vitaminom E. Naukovyj visnyk veterynarnoi' medycyny, 2, 79‒84. https://rep.btsau.edu.ua/bitstream/BNAU/4290/1/aktivnіst%27_dejakih.pdf
Vlizlo, V.V., Fedoruk, R.S., Ratych I.B. ta in. (2012). Laboratorni metody doslidzhen' u biologii', tvarynnyctvi ta veterynarnij medycyni. Dovidnyk: za red. V.V. Vlizla. L'viv: Spolom, 764. https://www.inenbiol.com/index.php/63-diyalnist/publikaciii/knyhy/349-laboratorni-metody-doslidzhen-u-biolohii-tvarynnytstvi-ta-veterynarnii-medytsyni
Simmonds, R.C. (2018). Bioethics and animal use in programs of research, teaching, and testing. In: Weichbrod RH, Thompson GAH, Norton JN editors. Management of animal care and use programs in research, education, and testing. 2nd edition. Boca Raton (FL): CRC Press/Taylor & Francis, Chapter 4. DOI:10.1201/9781315152189-4
Kabene, S., & Baadel, S, (2019). Bioethics: a look at animal testing in medicine and cosmetics in the UK. Journal of Medical Ethics and History of Medicine, 12, 15. DOI: 10.18502/jmehm.v12i15.1875
