СЕЗОННІ ЗМІНИ МОЛОЧНОЇ ПРОДУКТИНОСТІ ТА ХІМІЧНОГО СКЛАДУ МОЛОКА КОРІВ ЧОРНО-РЯБОЇ МОЛОЧНОЇ ПОРОДИ З РІЗНИМИ ГЕНОТИПАМИ КАПА-КАЗЕЇНУ (csn3)
DOI:
https://doi.org/10.37000/abbsl.2021.100.22Ключові слова:
корови, сезон року, молочна продуктивність, хімічний склад, масова частка жиру, масова частка білка, генотип, капа-казеїн (CSN3)Анотація
У статі наведено результати досліджень сезонних змін молочної продуктивності та хімічного складу молока корів української чорно-рябої молочної породи з різними генотипами капа-казеїну (CSN3). У цілому навесні за рівнем надоїв тварини з генотипом АА перевершували особин із генотипом АВ на 141,4 кг або 6,4 % (р<0,05), влітку – на 57,7 кг або 5,1 % і восени – на 12,2 кг або 1,3 %, тоді як взимку вони поступалися останнім – на 6,9 кг або 0,4 %. У свою чергу збільшення різниці щодо менш продуктивних (генотип ВВ) тварин на користь перших відбувалося на вищому рівні реалізації продуктивного потенціалу: взимку – на 159,8 кг або 9,3 %, навесні – на 164,9 кг або 7,6 % (р<0,05), влітку – на 55,1 кг або 4,9 %, восени – на 43,1 кг або 4,8 %. Незважаючи на відставання за надоями, найбільші масові частки жиру в усі сезони року були властиві молоку корів із генотипом ВВ, за винятком зимового, для якого характерний менший їх рівень. Це мало місце як щодо тварин із генотипом АА, так і АВ. Найменшою (0,19 і 0,09 %) амплітудою сезонних коливань кількісного вмісту масової частки жиру характеризувалося весняне молоко. Потім влітку вона поступово відновлювалася відповідно на 0,30 % (р<0,05) і 0,05 %, надалі восени набувала найбільш суттєвих значень, зростаючи відповідно на 0,36 % (р<0,05) і 0,14 %. Разом із цим, розбіжності за цією ознакою між піддослідними групами взимку виявилися мінімальними й знаходились відповідно на рівні 0,05 і 0,04 %. Параметри оцінки корів із генотипом ВВ за вмістом масової частки білка позначились на збільшенні їх значень щодо представниць із генотипами АА і АВ. Наразі, їх підвищення щодо останніх двох генотипів у зимовий сезон року становило відповідно на 0,40 і 0,30 %, весняний – на 0,38 % (р<0,01) і 0,32 % (р<0,05), літній – на 0,41 (р<0,05) і 0,33 % і осінній – на 0,50 (р<0,001) і 0,40 % (р<0,05).
Посилання
Bhat Z. F., Bhat H. (2011). Milk and Dairy Products as Functional Foods: A Review. International Journal of Dairy Science. Vol. 6. pp. 1–12. doi: 10.3923/ijds.2011.1.12.
Зазнобина Т. В., Ефимова Л. В., Иванова О. В. Физико-химические свойства молока коров красно-пёстрой породы. Аграрная наука Евро-Северо-Востока. 2018. Т. 66, № 5. С. 110–114. doi: 10.30766/2072-9081.2018.66.5.110–114
Heck J. M. L., Valenberg van H. J. F., Dijkstra J., Hooijdonk van A. C. M. (2009). Seasonal variation in the Dutch bovine raw milk composition. Journal of Dairy Science. 92 (10). рр. 4745–4755. doi: 10.3168/jds.2009-2146
Петров Е. Б., Тараторкин В. М. Основные технологические параметры современной технологии производства молока на животноводческих комплексах (фермах). Москва : ФГУНУ Росинформагротех, 2007. 176 с.
Коровин А. В., Карамаева А. С., Белоусов А. М. Влияние сезона года на естественную резистентность коров молочных пород. Известия Оренбургского Государственного Аграрного Университета. Оренбург, 2013. № 1 (39). С. 99–102.
Мартынова Е. Н., Бычкова В. А., Ачкасова Е. В. Влияние сезона отела на технологические свойства молока коров-первотелок черно-пестрой породы. Зоотехния. 2011. № 2. С.20–22.
Мартынова Е. Н., Абашева И. Ф., Ачкасова Е. В. Влияние сезона года на молочную продуктивность и содержание соматических клеток в молоке коров черно-пестрой породы. Научные аспекты повышения племенных и продуктивных качеств сельскохозяйственных животных : материалы Всеросс. науч.-практ. конф., посвящ. 90-летию канд. с.-х. наук, доцента кафедры частного животноводства А. П. Степашкина. Ижевск, 25 окт. 2012 г. Ижевск, 2012. С. 78–82.
Мартынова Е. Н., Ачкасова Е. В., Дултаева И. Ф. Влияние сезона года на молочную продуктивность, химический состав и технологические свойства молока коров черно-пестрой породы. Ученые записки Казанской Государственной академии ветеринарной медицины им. Н. Э. Баумана. Казань, 2014. № 3. С. 215–219.
Горбатова К. К. Биохимия молока и молочных продуктов: учеб. пособ. 3-е изд., перераб. и доп. Санкт-Петербург : ГИОРД, 2004. 320 с.
Горбатова К. К., Гунькова П. И. Биохимия молока и молочных продуктов : учебник ; 4-е изд. Санкт-Петербург : ГИОРД, 2010. 336 с
Кузьменко Л. М., Тендітник В. С., Мухомор М. Ю. Вплив сезонного фактору на склад і властивості молока корів. Вклад вчених у розвиток галузі тваринництва : матеріали міжнар. наук.-практ. інтернет-конф. (м. Полтава, 13-14 лист. 2014 р.). Полтава, 2014. С. 92–95.
Бурлака В. А., Борщенко В. В., Кривий М. М. Біологія продуктивності сільськогосподарських тварин: курс лекцій. Житомир : ЖДУ ім. І. Франка, 2012. 191 с.
Рубан Ю. Д., Рубан С. Ю. Скотарство і технологія виробництва молока та яловичини : підручник / Харків : Еспада, 2011. С. 284–317.
Abilleira E. Collomb M., Schlichtherle-Cerny H., Virto M., DeRenobales M., Barron, L. J. R. (2009). Winter/springchangesin fatty acid composition of farmhouse Idiazabal cheese due to different flock management systems. Journal of Agricultural and Food Chemistry. Vol. 57, № 11. рр. 4746–4753. doi; 10.1021/jf900460u
