ГЕМАТОЛОГІЧНІ ЗМІНИ ТА ЕФЕКТИВНІСТЬ КОМБІНОВАНОЇ ТЕРАПІЇ ЗА ГЕНЕРАЛІЗОВАНОЇ ФОРМИ ДЕМОДЕКОЗУ СОБАК
DOI:
https://doi.org/10.37000/abbsl.2021.99.16Ключові слова:
собаки, кров, препарат, воскова моль, кліщіАнотація
За результатами досліджень інтенсивності інвазії демодекозу у хворих собак за генералізованої форми демодекозу встановлено,що на 10 - добу лікування цей показник знизився з 17,9 ± 0,79 до 5,9 ± 0,20 екземплярів кліщів у мазку, а на 20 - добу живих збудників виявлено не було . Результат був однаковим для тварин, які отримали дектомакс + сірково-дегтярний лінімент + тілозин 5%, та для тих, яких лікували за схемою детомакс + екстракт личинок воскової молі 2,5% + сірково –дегтярний лінімент з додаванням личинок воскової молі + тілозин 5%. Дектомакс проявив 100% ефективність щодо збудників демодекозу, а засоби симтоматичної терапії не впливали на його акарицидну дію щодо демодекозу. У результаті щоденого клінічного обстеження досліджених собак 1 - ої групи було встановлено, що свербіж у них повністю зникає на 5 - добу лікування повне відновлення апетиту реєстрували на 10 - ту, гнійники та вузлики загоювались на 16 - ту, вирівнювання поверхні та стоншення враженої шкіри - на 21 - шу, відростання шерсті на уражених ділянках шкіри починалось на 24 - ту добу.
Завдяки додатковому застосуванню препаратів, що містять личинок воскової молі тваринам 2 - ої дослідної групи, вдалося досягти аналогічних результатів на 3, 5,10, 15 та 18 - ту добу лікування відповідно.
Морфологічне дослідження крові дослідних тварин на 30 - добу лікування показало,що застосування комплексу препаратів тваринам другої дослідної групи призвело до достовірного зменшення кількості лейкоцитів у крові з 11,40 ± 0,35 до 8.90 ± 0,31 Г/л ( на 21,9%, p в т.ч.- зниження кількості еозинофілів - з 3,9 ± 0,15 до 3,40 ± 0,10 % ( на 12,8), та зниження кількості паличко ядерних нейтрофілів з 5,70 ± 0,20 до 4,80 ± 0,77% (на 15,8) порівняно з показниками собак, яким застосували тільки дектомакс, сірково - дегтярний лінімент та тілозин 5%. (p<0,05).
За нормалізацію функціонування гепатоцитів вказували показники вмісту гемоглобіну, альбумінів, загального білірубіну а також активності АлАТ і АсАТ на 10 - ту, 20 - ту та 30 - ту добу лікування.
Посилання
Wol R. ( 2006 ). Taxonomic priority in Psoroptes mange mites: p.ovis or p.egui. Exp. Appl. Acarol.-V.39-№2.-p.159-162.
Bengnet Г.(2015). Comparative efficocy of two oral treatments for dogs containing either afoxalaner or fluralaner against Ripicephalus sanguineous sepsu lato and Dermacentor reticulates.
Parasitology.-№ 209- p.112-145.
Євстафєва В.О. (2015) Поширення акарозів собак в умовах міста Кременчуга . Вісн.Полтав. держ. аграр.акад.-№ ½.-с.91-94.
Brimer l. (2004) Rapid guantitatiue assay for acaridae effects on Sarcoptes scabiei voor. snis and Otodectes cynotis.Exp.Appl.
Acarol-V .33.-№2.-p.81-91.
Nutting W.B. (1976). Hair follicle mites ( Demodex xp.) of medical and veterinary concern. Cornell Vet – V.66.-№1.-p.-21-25.
Hasegawa T.A. (1995) .A cose report of the management of democosin the golden hamster. Vet.- Med.Sci.-V.57.-№2-p.337-338.
Фирсов Н.Ф.(2000).Эпизотология и терапия демодекоза собак по урбанизированих териториях юга Росии.Весн.ветеринарии.-№ 21/4/.-с.27-38.
Ravera I.(2013). Small Demodex populations colonize most parts of the skin of healthy dogs. Vet.Dermology.№24.-p.168-170.
Gaafar S.M.(1959). Apporently incidence of Demodex sp. in skins of apparently normal dogs.-№133.-p.122-123.
Головко А.Н.(1997). Заболеваемость демодекозом собак разных пород. Зб.мат. II міжнар.наук.-практ.конф.”Проблеми ветеринарного обслуговування дрібних домашніх тварин “.К.-№3.-с.27-35.
Ларионов С.В.(1991) . Видовые морфологические различия клещей демодексов. Токсикология и защита сельскохозяйственных животных от эктопаразитов .М.,-с.20-30.
Слесарева Д.А.(2007). Энтеросорбция в комплексной терапии больных демодекозом.Тр.V Науч.- практ. конф. «Актуальные вопросы патологии кожи и урогенитальных инфекцый». – Одесса – с.90-91.
Letendre L.(2014). The intravenous and oral pharmacokinetics afoxolaner, a novel isoxazoline, used as a monthly clewable antiparasitic for dogs. Vet.Parasitology.-№201.-p.190-`197.
Mueller R.S.(2004).Treatment protocols for demodicosis: an evidence baset review.Vet.Dermatology.-V.15.-p.75-89.
Слесарева Д.А.(2007) Комплексные подходы к лечению демодекоза в практике дерматокосметолога . Мат. наук.- практ. конф. « Сучасний менеджмент в дерматовенерології : діягностичні, лікувальні та організаційно- прарові аспекти» .- Київ.-с.93-94.
Опанасюк А.С.(2000). Применения дектомакса при демодекозе собак. Пробл. стабилизации и развития сел. хоз-ва Казахстана, Сибири и Монголии.- Новосибирск.-с.190.
Корпищенко А.И.(1997). Медицинская лабораторная диагностика .Санкт- Петербург: интермедика – 297 с.
