ПІСЛЯОПЕРАЦІЙНИЙ БІЛЬ В ОРТОПЕДИЧНІЙ ХІРУРГІЇ СОБАК: МЕХАНІЗМИ, ОЦІНЮВАННЯ ТА ПЕРСПЕКТИВИ РОЗВИТКУ
Ключові слова:
ортопедична хірургія собак, післяопераційний біль, оцінювання болю, мультимодальна аналгезіяАнотація
Післяопераційний біль залишається однією з найактуальніших проблем ортопедичної хірургії собак через складну патофізіологію та значний вплив на добробут тварин, відновлення функцій і довготривалі клінічні результати. Ортопедичні втручання супроводжуються значним ушкодженням кісток, окістя, м’язів, зв’язок, сухожилків та навколишніх м’яких тканин, що запускає каскад запальних і ноцицептивних процесів. За неналежного лікування вони можуть призвести до периферичної та центральної сенсибілізації. Досягнення нейробіології болю змінили уявлення про післяопераційний біль: від простого наслідку ушкодження тканин до багатовимірного процесу, що охоплює взаємодію периферичних ноцицепторів, ноцицептивних шляхів спинного мозку, супраспінальної модуляції, нейропластичності та когнітивно-емоційних механізмів.
Ці знання стали науковим підґрунтям сучасних мультимодальних стратегій знеболювання, спрямованих не лише на полегшення болю, а й на запобігання його хронізації. Точне оцінювання болю є необхідною умовою ефективного знеболювання, проте у ветеринарній медицині воно особливо складне, оскільки тварини не можуть вербально повідомити про свій біль. Тому клініцисти мають поєднувати кілька взаємодоповнювальних методів оцінювання.
В огляді узагальнено сучасні знання про фізіологічні механізми післяопераційного болю у собак після ортопедичних операцій і критично проаналізовано наявні підходи до його оцінювання, зокрема поведінкову оцінку, фізіологічні показники, валідовані комплексні шкали болю та методи об’єктивної функціональної оцінки. Також розглянуто нові можливості, які надають силові платформи, тензометричні доріжки для ходьби, носимі акселерометри, інфрачервона термографія, варіабельність серцевого ритму, пупілометрія та інтегровані системи моніторингу ноцицепції, з акцентом на їхньому клінічному застосуванні, перевагах і сучасних обмеженнях.
Наприкінці обговорено перспективи подальших досліджень, зокрема молекулярні біомаркери, носимі технології та розпізнавання болю за допомогою штучного інтелекту, які, як очікується, підвищать об’єктивність і точність оцінювання післяопераційного болю. Загалом сучасні дані свідчать на користь мультимодального підходу, що поєднує поведінкові, фізіологічні, функціональні та новітні об’єктивні показники, для оптимізації післяопераційної аналгезії, поліпшення реабілітації та підвищення якості життя собак після ортопедичних операцій.
Посилання
Loeser, J. D., & Treede, R. D. (2008). The Kyoto protocol of IASP basic pain terminology. Pain, 137(3), 473–477. https://doi.org/10.1016/j.pain.2008.04.025
International Association for the Study of Pain. (2020). IASP terminology: Pain terms and definitions. https://www.iasp-pain.org
Chen, J. (Steven), Kandle, P. F., Murray, I. V., Fitzgerald, L. A., & Sehdev, J. S. (2025). Physiology, pain. StatPearls Publishing.
Julius, D., & Basbaum, A. I. (2001). Molecular mechanisms of nociception. Nature, 413(6852), 203–210. https://doi.org/10.1038/35093019
Treede, R. D., Jensen, T. S., Campbell, J. N., Cruccu, G., Dostrovsky, J. O., Griffin, J. W., Hansson, P., Hughes, R., Nurmikko, T., & Serra, J. (2008). Neuropathic pain. Neurology, 70(18), 1630–1635. https://doi.org/10.1212/01.wnl.0000282763.29778.59
Haanpää, M. L., & Treede, R. D. (2010). Diagnosis and classification of neuropathic pain. Pain, 18(7), 1–6.
Abd-Elsayed, A., & Deer, T. R. (2019). Different types of pain. In A. Abd-Elsayed (Ed.), Pain (pp. 15–16). Springer International Publishing. https://doi.org/10.1007/978-3-319-99124-5_3
Yağcı, Ü., & Saygın, M. (2019). Ağrı fizyopatolojisi. SDÜ Tıp Fakültesi Dergisi, 26(2), 209–220. https://doi.org/10.17343/sdutfd.444237
Dubner, R., Sessle, B. J., & Storey, A. T. (1978). The neural basis of oral and facial function. Springer. https://doi.org/10.1007/978-1-4757-1682-5
Moayedi, M., & Davis, K. D. (2013). Theories of pain: From specificity to gate control. Journal of Neurophysiology, 109(1), 5–12. https://doi.org/10.1152/JN.00457.2012
Dallenbach, K. M. (1939). Pain: History and present status. American Journal of Psychology, 52(3), 331–??? https://doi.org/10.2307/1416740
Lele, P. P., Sinclair, D. C., & Weddell, G. (1954). The reaction time to touch. The Journal of Physiology, 123(1), 187–203. https://doi.org/10.1113/jphysiol.1954.sp005042
Sinclair, D. C. (1955). Cutaneous sensation and the doctrine of specific energy. Brain, 78(4), 584–614. https://doi.org/10.1093/brain/78.4.584
Weddell, G. (1955). Somesthesis and the chemical senses. Annual Review of Psychology, 6(1), 119–136. https://doi.org/10.1146/annurev.ps.06.020155.001003
Melzack, R., & Wall, P. D. (1965). Pain mechanisms: A new theory. Science, 150(3699), 971–979. https://doi.org/10.1126/science.150.3699.971
Melzack, R. (1999). From the gate to the neuromatrix. Pain, 82(Suppl 1), S121–S126. https://doi.org/10.1016/S0304-3959(99)00145-1
Melzack, R. (2001). Pain and the neuromatrix in the brain. Journal of Dental Education, 65(12), 1378–1382.
Melzack, R. (2005). Evolution of the neuromatrix theory of pain. Pain Practice, 5(2), 85–94. https://doi.org/10.1111/j.1533-2500.2005.05203.x
Basbaum, A. I., Bautista, D. M., Scherrer, G., & Julius, D. (2009). Cellular and molecular mechanisms of pain. Cell, 139(2), 267–284. https://doi.org/10.1016/j.cell.2009.09.028
Gold, M. S., & Gebhart, G. F. (2010). Nociceptor sensitization in pain pathogenesis. Nature Medicine, 16(11), 1248–1257. https://doi.org/10.1038/nm.2235
Linley, J. E., Rose, K., Ooi, L., & Gamper, N. (2010). Understanding inflammatory pain: Ion channels contributing to acute and chronic nociception. Pflügers Archiv - European Journal of Physiology, 459(5), 657–669. https://doi.org/10.1007/s00424-010-0784-6
McMahon, S. B., Koltzenburg, M., Andjelkovic, N. (Eds.). (2005). Wall and Melzack’s textbook of pain (5th ed., pp. 459–469). Churchill Livingstone (Elsevier Health Sciences). https://kclpure.kcl.ac.uk/portal/en/publications/wall-and-melzacks-textbook-of-pain-e-dition/
Mizumura, K., Sugiura, T., Katanosaka, K., Banik, R. K., & Kozaki, Y. (2009). Excitation and sensitization of nociceptors by bradykinin: What do we know? Experimental Brain Research, 196(1), 53–65. https://doi.org/10.1007/s00221-009-1814-5
Schaible, H. G., Ebersberger, A., & Natura, G. (2011). Update on peripheral mechanisms of pain: Beyond prostaglandins and cytokines. Arthritis Research & Therapy, 13(2), 210. https://doi.org/10.1186/ar3305
Apkarian, A. V., Bushnell, M. C., Treede, R. D., & Zubieta, J. (2005). Human brain mechanisms of pain perception and regulation in health and disease. European Journal of Pain, 9(4), 463–463. https://doi.org/10.1016/j.ejpain.2004.11.001
Woolf, C. J. (2011). Central sensitization: Implications for the diagnosis and treatment of pain. Pain, 152(3 Suppl), S2–S15. https://doi.org/10.1016/j.pain.2010.09.030
Basbaum, A. I., & Fields, H. L. (1984). Endogenous pain control systems: Brainstem spinal pathways and endorphin circuitry. Annual Review of Neuroscience, 7, 309–338. https://doi.org/10.1146/annurev.ne.07.030184.001521
Neugebauer, V. (2015). Amygdala pain mechanisms. In [Book title not fully specified in source] (pp. 261–284). Springer. https://doi.org/10.1007/978-3-662-46450-2_13
Wiech, K., Ploner, M., & Tracey, I. (2008). Neurocognitive aspects of pain perception. Trends in Cognitive Sciences, 12(8), 306–313. https://doi.org/10.1016/j.tics.2008.05.005
Thomas, M. A. (2003). Pain management – The challenge. Ochsner Journal, 5(2), 15–21. PMID: 22826679.
Small, C., & Laycock, H. (2020). Acute postoperative pain management. British Journal of Surgery, 107(2), e70–e80. https://doi.org/10.1002/bjs.11477
Meissner, W., Coluzzi, F., Fletcher, D., Huygen, F., Morlion, B., Neugebauer, E., Pérez, A. M., & Pergolizzi, J. (2015). Improving the management of post-operative acute pain: Priorities for change. Current Medical Research and Opinion, 31(11), 2131–2143. https://doi.org/10.1185/03007995.2015.1092122
Coccolini, F., et al. (2022). Postoperative pain management in non-traumatic emergency general surgery: WSES-GAIS-SIAARTI-AAST guidelines. World Journal of Emergency Surgery, 17(1), 50. https://doi.org/10.1186/s13017-022-00455-7
Apfelbaum, J. L., Chen, C., Mehta, S. S., & Gan, T. J. (2003). Postoperative pain experience: Results from a national survey suggest postoperative pain continues to be under-managed. Anesthesia & Analgesia, 97(2), 534–540. https://doi.org/10.1213/01.ANE.0000068822.10113.9E
Sommer, M., de Rijke, J. M., van Kleef, M., et al. (2008). The prevalence of postoperative pain in a sample of 1490 surgical inpatients. European Journal of Anaesthesiology, 25(4), 267–274. https://doi.org/10.1017/S0265021507003031
American Society of Anesthesiologists. (2012). Practice guidelines for acute pain management in the perioperative setting. Anesthesiology, 116(2), 248–273. https://doi.org/10.1097/ALN.0b013e31823c1030
Wu, C. L., & Raja, S. N. (2011). Treatment of acute postoperative pain. The Lancet, 377(9784), 2215–2225. https://doi.org/10.1016/S0140-6736(11)60245-6
Monteiro, B. P., et al. (2023). 2022 WSAVA guidelines for the recognition, assessment and treatment of pain. Journal of Small Animal Practice, 64(4), 177–254. https://doi.org/10.1111/jsap.13566
Molony, V., & Kent, J. E. (1997). Assessment of acute pain in farm animals using behavioral and physiological measurements. Journal of Animal Science, 75(1), 266. https://doi.org/10.2527/1997.751266x
Hellyer, P., Rodan, I., Brunt, J., et al. (2007). AAHA/AAFP pain management guidelines for dogs & cats. Journal of the American Animal Hospital Association, 43(5), 235–248. https://doi.org/10.5326/0430235
Epstein, M. E., et al. (2015). 2015 AAHA/AAFP pain management guidelines for dogs and cats. Journal of Feline Medicine and Surgery, 17(3), 251–272. https://doi.org/10.1177/1098612X15572062
Cambridge, A. J., Tobias, K. M., Newberry, R. C., & Sarkar, D. K. (2000). Subjective and objective measurements of postoperative pain in cats. Journal of the American Veterinary Medical Association, 217(5), 685–690. https://doi.org/10.2460/javma.2000.217.685
Hernandez-Avalos, I., Mota-Rojas, D., Mora-Medina, P., et al. (2019). Review of different methods used for clinical recognition and assessment of pain in dogs and cats. International Journal of Veterinary Science and Medicine, 7(1), 43–54. https://doi.org/10.1080/23144599.2019.1680044
Muir, W. W., & Hubbell, J. A. E. (2012). Handbook of veterinary anesthesia (5th ed.). Elsevier Health Sciences.
Desborough, J. P. (2000). The stress response to trauma and surgery. British Journal of Anaesthesia, 85(1), 109–117. https://doi.org/10.1093/bja/85.1.109
Reid, J., Nolan, A. M., & Scott, E. M. (2018). Measuring pain in dogs and cats using structured behavioural observation. The Veterinary Journal, 236, 72–79. https://doi.org/10.1016/j.tvjl.2018.04.004
Reid, J., Nolan, A., Hughes, J., Lascelles, D., Pawson, P., & Scott, E. (2007). Development of the short-form Glasgow Composite Measure Pain Scale (CMPS-SF) and derivation of an analgesic intervention score. Animal Welfare, 16(S1), 97–104. https://doi.org/10.1017/S096272860003178X
Chang, P. C., & Yeh, C. H. (2005). Agreement between child self-report and parent proxy-report to evaluate quality of life in children with cancer. Psycho-Oncology, 14(2), 125–134. https://doi.org/10.1002/pon.828
Sharkey, M. (2013). The challenges of assessing osteoarthritis and postoperative pain in dogs. AAPS Journal, 15(2), 598–607. https://doi.org/10.1208/s12248-013-9467-5
Brondani, J. T., Luna, S. P. L., & Padovani, C. R. (2011). Refinement and initial validation of a multidimensional composite scale for use in assessing acute postoperative pain in cats. American Journal of Veterinary Research, 72(2), 174–183. https://doi.org/10.2460/ajvr.72.2.174
Quinn, M. M., Keuler, N. S., Lu, Y., Faria, M. L. E., Muir, P., & Markel, M. D. (2007). Evaluation of agreement between numerical rating scales, visual analogue scoring scales, and force plate gait analysis in dogs. Veterinary Surgery, 36(4), 360–367. https://doi.org/10.1111/j.1532-950X.2007.00276.x
Oosterlinck, M., Bosmans, T., Gasthuys, F., Polis, I., Van Ryssen, B., Dewulf, J., & Pille, F. (2011). Accuracy of pressure plate kinetic asymmetry indices and their correlation with visual gait assessment scores in lame and nonlame dogs. American Journal of Veterinary Research, 72(6), 820–825. https://doi.org/10.2460/ajvr.72.6.820
Millis, D. L., & Levine, D. (2014). Canine rehabilitation and physical therapy. Elsevier/Saunders.
Turner, T. A. (2001). Diagnostic thermography. Veterinary Clinics of North America: Equine Practice, 17(1), 95–114. https://doi.org/10.1016/S0749-0739(17)30077-9
Soroko, M., & Howell, K. (2018). Infrared thermography: Current applications in equine medicine. Journal of Equine Veterinary Science, 60, 90–96.e2. https://doi.org/10.1016/j.jevs.2016.11.002
von Borell, E., Langbein, J., Després, G., Hansen, S., Leterrier, C., Marchant, J., Marchant-Forde, R., Minero, M., Mohr, E., Prunier, A., Valance, D., & Veissier, I. (2007). Heart rate variability as a measure of autonomic regulation of cardiac activity for assessing stress and welfare in farm animals—a review. Physiology & Behavior, 92(3), 293–316. https://doi.org/10.1016/j.physbeh.2007.01.007
Ledowski, T. (2019). Objective monitoring of nociception: A review of current commercial solutions. British Journal of Anaesthesia, 123(2), e312–e321. https://doi.org/10.1016/j.bja.2019.03.024
Larson, M. D., & Behrends, M. (2015). Portable infrared pupillometry. Anesthesia & Analgesia, 120(6), 1242–1253. https://doi.org/10.1213/ANE.0000000000000314
De Jonckheere, J., Bonhomme, V., Jeanne, M., Boselli, E., Gruenewald, M., Logier, R., & Richebé, P. (2015). Physiological signal processing for individualized anti-nociception management during general anesthesia: A review. Yearbook of Medical Informatics, 24(1), 95–101. https://doi.org/10.15265/IY-2015-004
Gruenewald, M., & Ilies, C. (2013). Monitoring the nociception–anti-nociception balance. Best Practice & Research Clinical Anaesthesiology, 27(2), 235–247. https://doi.org/10.1016/j.bpa.2013.06.007
##submission.downloads##
Опубліковано
Як цитувати
Номер
Розділ
Ліцензія
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution-NonCommercial 4.0 International License.
