ДИНАМІКА ЖИВОЇ МАСИ ТА ПРИРОСТІВ МОЛОДНЯКУ РІЗНОГО ПОХОДЖЕННЯ

Анотація

У статті висвітлено актуальність дослідження динаміки живої маси та швидкості росту молодняку овець різного генетичного походження в умовах сучасного розвитку м’ясного вівчарства. Встановлено, що інтенсивність росту молодняку є одним із ключових показників скороспілості, м’ясної продуктивності та ефективності селекційно-племінної роботи. Актуальність дослідження зумовлена необхідністю підвищення продуктивності овець шляхом використання схрещування та добору генотипів із високим потенціалом росту і розвитку. Метою дослідження було вивчення особливостей росту, розвитку та формування приростів живої маси у молодняку різного генетичного походження. Дослідження проведено в умовах фермерського господарства «Шейко» Київської області із використанням чистопородних овець породи дорпер та помісного молодняку різних генотипів. Показники живої маси оцінювали у різні вікові періоди, а також визначали абсолютні, середньодобові та відносні прирости живої маси, коефіцієнти росту та індекси розвитку. Встановлено, що чистопородний молодняк породи дорпер характеризувався вищою живою масою та середньодобовими приростами порівняно з помісними ровесниками. Водночас трипородні помісі демонстрували кращі показники росту порівняно з двопородними тваринами, що свідчить про позитивний ефект схрещування у формуванні продуктивних ознак. Найбільш інтенсивний ріст спостерігався у підсисний період від народження до 3-місячного віку. Практичне значення дослідження полягає у можливості використання отриманих результатів для удосконалення селекційних програм, підвищення м’ясної продуктивності овець та обґрунтування ефективних схем схрещування у вівчарстві.