ЕФЕКТИВНІСТЬ ТРАНСКУТАННОЇ МІКРОТОКОВОЇ ЕЛЕКТРОСТИМУЛЯЦІЇ ПРИ ЛІКУВАННІ НЕЙРОГЕННОГО ГІПЕРТОНУСУ СФІНКТЕРА СЕЧОВОГО МІХУРА У СОБАК З ТРАВМАМИ ХРЕБТА

Анотація

Метою роботи є встановлення й оцінка єфективності впливу паравертебральної мікроєлектричної стимуляції нервових волокон на можливість нормалізації тонусу сфінктера сечового міхура при нейрогенному гіпертонусі сфінктера сечового міхура у собак ,що зазнали травм хребта та мають компресійне ураження спинного мозку.
Порушення функції сечового міхура та нижніх сечовивідних шляхів є одним з найбільш розповсюджених ускладнень при травмах хребта та відповідно спинного мозку. При дії травмуючого компонента виникає компресія тканин спинного мозку що тягне за собою порушення провідниковості передачі нервового імпульсу в дузі центральна нервовова ситема - переферична нервова система,внаслідок чого виникає порушення регуляціїї акту сечовипускання.
Цей патологічний стан має назву нейрогенний сечовий міхур, тобто порушення сечовипускання (гіпотонус або гіпертонус сечового міхура або його частин) спровоковане хворобами центральної та переферичної нервової системи. Гіпертонус сфінктера сечового міхура викликає затримку або повну неможливість відведення сечі при неможливості мануального відведення сечі, перенаповнення та перерозтягнення сечового міхура , в результаті чого можуть виникати бактеріальні цистити, відслойки слизової оболонки сечового міхура, травми стінки сечового міхура. Ці ускладнення можуть приводити до гострих станів тварини та навіть до летальних випадків. Альтернативним або допоміжним методом коррекції таких станів може бути застосування мікроєлектричної стимуляції нервових закінчень в області хребців S1-S3. Єлектроди встановлюються паравертебрально в крижовому відділі хребта або в каудальному кінці поперекового відділу хребта. Для дослідження було взято 20 тварин з компресією спинного мозку та гіпертонусом сечового міхура,розділено на піддослідну та контрольну групу порівну. Під час досліджження було виявлено,що паравертебральна транскутанна міостимуляція має позитивний вплив на контрольовану регуляцію роботи сечового міхура та самостійне сечовипускання.