СЕЗОННА ДИНАМІКА ВМІСТУ СОМАТИЧНИХ КЛІТИН У МОЛОЦІ КОРІВ З ПРИСАДИБНИХ ГОСПОДАРСТВ

Анотація

У статті представлено результати проведеного моніторингу сезонної динаміки вмісту соматичних клітин у молоці-сировині коров’ячому протягом 2024-2025 років. Протягом дослідного періоду було досліджено зразки молока-сировини коров’ячого, відібрані на агропродовольчих ринках м. Одеси, а також зразки молока-сировини коров’ячого, відібрані на стихійних ринках міста. Отримані результати досліджень показали, що більшу частину року зразки молока-сировини коров’ячого, які реалізуються на агропродовольчих ринках м. Одеси, за вмістом соматичних клітин, відповідають вимогам щодо сировини вищого гатунку, згідно чинного в Україні стандарту ДСТУ 3662:2018 «Молоко-сировина коров’яче. Технічні вимоги», який регламентує безпечність та якість цього продукту тваринного походження. Зокрема, встановлено, що найбільшу кількість соматичних клітин у молоці-сировині коров’ячому з агропродовольчих ринків виявлено протягом червня, жовтня й листопада відповідно – 420,0±3,5; 425,5±3,2 і 429,8±3,8 тис/см 3 . Усі ці значення, згідно чинного ДСТУ 3662:2018, відповідають молоку-сировині першого гатунку. У той же час, зразки молока-сировини коров’ячого зі стихійних ринків м. Одеси, у більшості випадків, можна віднести до першого гатунку та негатункової сировини. Окрім того, у ході дослідження встановлено підвищення вмісту соматичних клітин у обох видах проб молока-сировини коров’ячого восени (період із жовтня по листопад) та у весняну пору (квітень-травень). Так, середній вміст соматичних клітин у молоці-сировині коров’ячому, що реалізується на стихійних ринках м. Одеси, перевищує середні річні показники у зразках, відібраних на агрпродовольчих ринках, на 21 %. Підвищення вмісту соматичних клітин у молоці-сировині коров’ячому у більшості випадків пов’язано із наявністю у дійного поголів’я субклінічних маститів, які часто не мають виражених клінічних проявів, однак молоко від таких тварин є небезпечним для вживання людиною й тваринами, адже містить підвищену кількість мікроорганізмів. Представлені результати дослідження також довели доцільність боротьби із стихійними ринками, бо продукція, яка на них реалізується, не піддається ветеринарно-санітарному інспектуванню, та у більшості випадків становить загрозу для здоров’я споживачів, спричиняючи спалахи харчових інфекцій та токсикозів.