КАНЦЕРОГЕННА АКТИВНІСТЬ КОРМОВОЇ ДОБАВКИ НА ОСНОВІ ГУМІНОВИХ РЕЧОВИН ЗА БАГАТОРАЗОВОГО ПЕРОРАЛЬНОГО ВВЕДЕННЯ
Ключові слова:
гумінові кислоти, канцерогенність, цитогенетична активність, лабораторні миші.Анотація
Гумінові кислоти мають поліаніонний характер і зв'язують іони різними механізмами: як хімічними, так і фізичними. У порівнянні з неорганічними адсорбентами (цеолітами) їх адсорбційна здатність у сім-десять разів вища. Через неоднорідну природу гумінових речовин токсикологічна оцінка однієї конкретної речовини вважалася недостатньою для екстраполяції на групу в цілому, хоча були докладені зусилля з ідентифікації відповідної модельної речовини. Метою досліджень було встановлення канцерогенного ефекту за перорального введення розчину гумату натрія (кормової добавки «Гумівет») з використанням мікроядерного тесту. Для приготування оральної форми в якості сировини використовували буре вугілля з Черкаського родовища (Україна) з наступними характеристиками: вологість – 24,36%, зольність – 24,1%, органічна речовина – 51,5%. Прогнозування канцерогенного ефекту за перорального введення кормової добавки «Гумівет» проводили з використанням мікроядерного тесту (методу оцінки генотоксичності за виявленням мікроядер в клітинах кісткового мозку ссавців). В якості експериментальної моделі були взяті самці і самки білих нелінійних мишей масою тіла 24,0-27,0 г. У першій серії експерименту кормова добавка «Гумівет» (розчин для перорального застосування) у дозах 0,80 та 4,0 мл/кг маси тіла вводили внутрішньошлунково за допомогою зонда одноразово тільки мишам-самцям (n=6) з фіксацією клітинного матеріалу через 24 год після введення. У другій серії випробувану кормову добавку аналогічно вводили самцям і самкам мишей (n=6) щодня протягом 5 діб. Фіксацію клітинного матеріалу здійснювали через 24 год після останнього введення. Для проведення експерименту за принципом аналогів було також сформовано дві контрольні групи (позитивний та негативний контроль) – 6 мишей у кожній. За одноразового введення кормової добавки «Гумівет» з розрахунку 0,8 мл на кг живої ваги не встановлено змін цитогенетичної активності, про що свідчить відсутність суттєвого збільшення поліхроматофільних еритроцитів. Отриманий позитивний результат свідчить, що речовина індукує хромосомні пошкодження та/або порушення мітотичного апарату клітин у експериментальних тварин. Частка поліхроматофільних еритроцитів від всіх еритроцитів в нормі не повинна перевищувати 0,2%. Аналіз цитогенетичного впливу кормової добавки «Гумівет» за перорального введення протягом п’яти днів показав, що у мишей з групи позитивного контролю, що отримували циклофосфамід в дозі 20 мг/кг маси тіла, частка поліхроматофільних еритроцитів становила (0,667-0,683) %.
Посилання
Stefanov, O. V. (2001). Doklinichni doslidzhennia likars'kykh zasobiv: metodychni rekomendatsii [Preclinical studies of medicinal products: methodological recommendations]. Kyiv: Avitsena. (In Ukrainian)
Aguilar, F., Charrondiere, U. R., Dusemund, B., Galtier, P., Gilbert, J., Gott, D. M., Grilli, S., Guertler, R., Kass, G.E.N., Koenig, J., Lambré, C., Larsen, J-C., Leblanc, J-C., Mortensen, A., Parent-Massin, D., Pratt, I., Rietjens, I.M.C.M., Stankovic, I., Tobback, P. … Woutersen, R. A. (2009). Chromium (III)-, iron (II)- and selenium-humic acid/fulvic acid chelate and supplemented humifulvate added for nutritional purposes to food supplements. EFSA Journal, 1147, 1-36.
Dai, C., Xiao, X., Yuan, Y., Sharma, G., & Tang, S. (2020). A comprehensive toxicological assessment of fulvic acid. Evidence-Based Complementary and Alternative Medicine: eCAM, 8899244. https://doi.org/10.1155/2020/8899244
European Medicines Agency. (2023). Maximum residue limits (MRL) for veterinary medicines. https://www.ema.europa.eu/en/veterinary-regulatory-overview/research-development-veterinary-medicines/maximum-residue-limits-mrl
Ferrara, G., Loffredo, E., Senesi, N., & Marcos, R. (2006). Humic acids reduce the genotoxicity of mitomycin C in the human lymphoblastoid cell line TK6. Mutation Research/Genetic Toxicology and Environmental Mutagenesis, 603(1), 27-32. https://doi.org/10.1016/j.mrgentox.2005.10.014
Murbach, T. S., Glavits, R., Endres, J. R., Clewell, A. E., Hirka, G., Vértesi, A., Béres, E., & Pasics Szakonyiné, I. (2020). A toxicological evaluation of a fulvic and humic acids preparation. Toxicology Reports, 7, 1242-1254. https://doi.org/10.1016/j.toxrep.2020.08.030
National Research Council (US) Committee on Risk Assessment of Hazardous Air Pollutants (1994). Science and judgment in risk assessment. Assessment of toxicity. Washington, DC: National Academies Press. https://www.ncbi.nlm.nih.gov/books/NBK208246/.
Ribas, G., Carbonell, E., Creus, A., Xamena, N., & Marcos, R. (1997). Genotoxicity of humic acid in cultured human lymphocytes and its interaction with the herbicides alachlor and maleic hydrazide. Environmental and Molecular Mutagenesis, 29(3), 272-276.
Sabi, R., Vrey, P., & Van Rensburg, C. (2012). Carbohydrate-derived fulvic acid (CHD-FA) inhibits carrageenan-induced inflammation and enhances wound healing: Efficacy and toxicity study in rats. Drug Development Research, 73. https://doi.org/10.1002/ddr.20445
Timothy, S. M,., Glávits, R., Endres, J., Clewell, A., Hirka, G., Vértesi, A., Béres, E., Szakonyiné, I. (2020). A toxicological evaluation of a fulvic and humic acids preparation. Toxicology Reports, 7, P. 1242-1254. https://doi.org/10.1016/j.toxrep.2020.08.030
Vasková, J., Stupak, M., Vidova Ugurbaş, M., Zatko, D., & Vasko, L. (2023). Therapeutic efficiency of humic acids in intoxications. Life, 13(4), 971. https://doi.org/10.3390/life13040971
##submission.downloads##
Опубліковано
Як цитувати
Номер
Розділ
Ліцензія
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution-NonCommercial 4.0 International License.
