МЕД МОЖНА ВИКОРИСТОВУВАТИ ЯК ІНДИКАТОР ЗАБРУДНЕННЯ НАВКОЛИШНЬОГО СЕРЕДОВИЩА
DOI:
https://doi.org/10.37000/abbsl.2023.108.27Ключові слова:
Мед, забруднення навколишнього середовища, біомаркер, токсична речовина, важкий металАнотація
Медоносні бджоли (Apis mellifera) збирають нектар і пилок на площі приблизно 5 км у діаметрі. При цьому фактично беруть біологічні зразки з тисячі точок цієї землі. Тому зразки меду можна використовувати як важливий біомаркер для виявлення забруднення навколишнього середовища. Оскільки вміст меду також відображає якість ґрунту, води та повітря в регіоні, де живе бджола. Визначення наступних хімічних речовин у меді дає важливі дані про забруднення навколишнього середовища. Пестициди та хімікати: Пестициди та інші хімікати, що використовуються в сільськогосподарських угіддях, можуть залишати залишки в рослинних нектарах і ґрунті. Коли бджоли виробляють мед, використовуючи ці нектари, сліди цих хімічних речовин можуть бути присутніми в меді. Аналіз меду на залишки пестицидів може бути корисним для демонстрації рівня забруднення навколишнього середовища. Важкі метали: Важкі метали можуть накопичуватися в навколишньому середовищі через забруднення повітря, води та ґрунту. Бджоли можуть отримати ці важкі метали через нектар і рослини, які вони збирають. Високий вміст важких металів у меді може бути показником забруднення навколишнього середовища. Такі речовини можуть містити нектари, зібрані бджолами з квітів. Крім того, зміни запаху та смаку меду можна використовувати як індикатор забруднення навколишнього середовища. Оскільки забруднення навколишнього середовища може вплинути на рослинність і ґрунт, це може змінити запах і смак нектару, зібраного бджолами. Моніторинг профілю запаху та смаку меду може бути індикатором змін навколишнього середовища. Особливо в регіонах, де відбуваються широкомасштабні війни, хімічні речовини, що виділяються зброєю, важкі метали та токсичні речовини, що виділяються внаслідок руйнування навколишнього середовища, потрапляють у ґрунт і воду. З цієї причини ступінь забруднення навколишнього середовища можна визначити, відібравши зразки меду з різних регіонів і проаналізувавши їх.
Посилання
Al Naggar, Y. A., Naiem, E. S. A., Seif, A. I., & Mona, M. H. (2013). Honey bees and their products as a bio-in-dicator of environmental pollution with heavy metals. Mellifera, 13, 1-20.
Alloway, B. J. (2013). Sources of heavy metals and metalloids in soils. Heavy metals in soils: trace metals and metalloids in soils and their bioavailability, 11-50.
Appannagari, R. R. (2017). Environmental pollution causes and consequences: a study. North Asian International Research Journal of Social Science & Humanities, 3(8), 151-161.
Bălă, G. P., Râjnoveanu, R. M., Tudorache, E., Motișan, R., & Oancea, C. (2021). Air pollution exposure— the (in) visible risk factor for respiratory diseases. Environmental Science and Pollution Research, 28, 19615-19628.
Bargańska, Ż., Ślebioda, M., & Namieśnik, J. (2016). Honey bees and their products: Bioindicators of environmental contamination. Critical Reviews in Environmental Science and Technology, 46(3), 235-248. 5.Baweja, P., Kumar, S., & Kumar, G. (2020). Fertilizers and pesticides: Their impact on soil health and environment. Soil health, 265-285.
Bogdanov, S. (2006). Contaminants of bee products. Apidologie, 37(1), 1-18.
Bradford, John Hamilton; Stoner, Alexander M. (2017-08-11). "The Treadmill of Destruction in Comparative Perspective: A Panel Study of Military Spending and Carbon Emissions, 1960–2014". Journal of World-Systems Research. 23 (2): 298–325.
Briggs, D. (2003). Environmental pollution and the global burden of disease. British medical bulletin, 68(1), 1-24.
Burden, C. M., Morgan, M. O., Hladun, K. R., Amdam, G. V., Trumble, J. J., & Smith, B. H. (2019). Acute sublethal exposure to toxic heavy metals alters honey bee (Apis mellifera) feeding behavior. Scientific reports, 9(1), 4253.
Calatayud-Vernich, P., Calatayud, F., Simó, E., & Picó, Y. (2018). Pesticide residues in honey bees, pollen and beeswax: Assessing beehive exposure. Environmental Pollution, 241, 106-114.
Carpenter, D. O. (2006). Polychlorinated biphenyls (PCBs): routes of exposure and effects on human health. Reviews on environmental health, 21(1), 1-24.
Celli, G., & Maccagnani, B. (2003). Honey bees as bioindicators of environmental pollution. Bulletin of Insectology, 56(1), 137-139.
Ceobs 2023. https://ceobs.org/how-does-war-damage-the-environment/
Conrad, K., & Wastl, D. (1995). The impact of environmental regulation on productivity in German industries. Empirical economics, 20, 615-633.
Conti, M. E., & Botrè, F. (2001). Honeybees and their products as potential bioindicators of heavy metals contamination. Environmental monitoring and assessment, 69, 267-282.
Cunningham, M. M., Tran, L., McKee, C. G., Polo, R. O., Newman, T., Lansing, L., ... & Guarna, M.
M. (2022). Honey bees as biomonitors of environmental contaminants, pathogens, and climate change. Ecological Indicators, 134, 108457.
Gavrilescu, M., Demnerová, K., Aamand, J., Agathos, S., & Fava, F. (2015). Emerging pollutants in the environment: present and future challenges in biomonitoring, ecological risks and bioremediation. New biotechnology, 32(1), 147-156.
Harada, K. H., Soleman, S. R., Ang, J. S. M., & Trzcinski, A. P. (2022). Conflict-related environmental damages on health: lessons learned from the past wars and ongoing Russian invasion of Ukraine. Environmental health and preventive medicine, 27, 35.
Hu, Y., Liu, X., Bai, J., Shih, K., Zeng, E. Y., & Cheng, H. (2013). Assessing heavy metal pollution in 16.the surface soils of a region that had undergone three decades of intense industrialization and urbanization. Environmental Science and Pollution Research, 20, 6150-6159.
Låg, M., Øvrevik, J., Refsnes, M., & Holme, J. A. (2020). Potential role of polycyclic aromatic hydrocarbons in air pollution-induced non-malignant respiratory diseases. Respiratory research, 21(1), 1- 22.
Lambert, O., Veyrand, B., Durand, S., Marchand, P., Le Bizec, B., Piroux, M., Puyo, S., Thorin, C., Delbac, F., & Pouliquen, H. (2012). Polycyclic aromatic hydrocarbons: bees, honey and pollen as sentinels for environmental chemical contaminants. Chemosphere, 86(1), 98–104. https://doi.org/10.1016/j.chemosphere.2011.09.025
Ma, J., Hung, H., Tian, C., & Kallenborn, R. (2011). Revolatilization of persistent organic pollutants in the Arctic induced by climate change. Nature Climate Change, 1(5), 255-260.
Martinello, M., Manzinello, C., Dainese, N., Giuliato, I., Gallina, A., & Mutinelli, F. (2021). The honey bee: an active biosampler of environmental pollution and a possible warning biomarker for human health. Applied Sciences, 11(14), 6481.
Matin, G., Kargar, N., & Buyukisik, H. B. (2016). Bio-monitoring of cadmium, lead, arsenic and mercury in industrial districts of Izmir, Turkey by using honey bees, propolis and pine tree leaves. Ecological Engineering, 90, 331-335.
Omelchuk, O., Sadohurska, S. (2022). Nature and War: How Russian Invasion Destroys Ukrainian Wildlife. https://www.yournec.org/nature-and-war-how-russian-invasion-destroys-ukrainian-wildlife/ 23.Patel, A. B., Shaikh, S., Jain, K. R., Desai, C., & Madamwar, D. (2020). Polycyclic Aromatic Hydrocarbons: Sources, Toxicity, and Remediation Approaches. Frontiers in microbiology, 11, 562813. Perugini, M., Di Serafino, G., Giacomelli, A., Medrzycki, P., Sabatini, A. G., Persano Oddo, L., Marinelli, E., & Amorena, M. (2009). Monitoring of polycyclic aromatic hydrocarbons in bees (Apis mellifera) and honey in urban areas and wildlife reserves. Journal of agricultural and food chemistry, 57(16), 7440–7444. 24.Rehman, K., Fatima, F., Waheed, I., & Akash, M. S. H. (2018). Prevalence of exposure of heavy metals and their impact on health consequences. Journal of cellular biochemistry, 119(1), 157-184.
Reuveny, R., Mihalache-O’Keef, A. S., & Quan Li. (2010). The effect of warfare on the environment.
Journal of Peace Research, 47(6), 749–761.
Sharma, N., & Singhvi, R. (2017). Effects of chemical fertilizers and pesticides on human health and environment: a review. International journal of agriculture, environment and biotechnology, 10(6), 675- 680.
Skalny, A. V., Aschner, M., Bobrovnitsky, I. P., Chen, P., Tsatsakis, A., Paoliello, M. M. B., Buha Djordevic, A., & Tinkov, A. A. (2021). Environmental and health hazards of military metal pollution. Environmental research, 201, 111568.
Teeters, B. S., Johnson, R. M., Ellis, M. D., & Siegfried, B. D. (2012). Using video‐tracking to assess sublethal effects of pesticides on honey bees (Apis mellifera L.). Environmental Toxicology and Chemistry, 31(6), 1349-1354.
Tudi, M., Daniel Ruan, H., Wang, L., Lyu, J., Sadler, R., Connell, D., ... & Phung, D. T. (2021). Agriculture development, pesticide application and its impact on the environment. International journal of environmental research and public health, 18(3), 1112.
Vardhan, K. H., Kumar, P. S., & Panda, R. C. (2019). A review on heavy metal pollution, toxicity and remedial measures: Current trends and future perspectives. Journal of Molecular Liquids, 290, 111197.
Weir, D. 2014. The Environmental Consequences of Targeting Syria’s Oil Refineries. Accessed September
http://www.toxicremnantsofwar.info. Accessed February 5, 2015.
Weldeslassie, T., Naz, H., Singh, B., & Oves, M. (2018). Chemical contaminants for soil, air and aquatic ecosystem. Modern age environmental problems and their remediation, 1-22.
Zurbrugg, C. (2002). Urban solid waste management in low-income countries of Asia how to cope with the garbage crisis. Presented for: Scientific Committee on Problems of the Environment (SCOPE) Urban Solid Waste Management Review Session, Durban, South Africa, 6.
