ГІГІЄНІЧНА ОЦІНКА ВМІСТУ МІКОТОКСИНІВ (ДОН, Т-2) В ЗЕРНІ ПШЕНИЦІ ДЛЯ ГОДІВЛІ ТВАРИН
DOI:
https://doi.org/10.37000/abbsl.2023.108.20Ключові слова:
зерно пшениці, контроль, мікотоксини, ДОН, дезоксиніваленол, Т-2Анотація
У статті наведені результати дослідження вмісту дезоксиніваленолу та Т-2 в зерні пшениці приватного господарства, для розуміння наскільки доброякісний корм, який використовується для годівлі тварин. Найчастіше проводять дослідження афлотоксину та зеареленону. Але ДОН і Т-2 не менш шкідливі для господарства, вони викликають порушення функціонування шлунково-кишкового тракту, некрози, почервоніння шкіри, парези кінцівок внаслідок чого відбувається зниження показників інтенсивності росту і розвитку організму тварин. Тому актуальним є контроль безпечності кормів на вміст мікотоксинів, для отримання доброякісної продукції.
Посилання
Антіпіна, О. О., Борта, А. В., Ляшан, Г. Г., & Верещинський, О. П. (2019). Технологічна експертиза процесу зберігання зерна пшениці як інструмент забезпечення якості. Scientific Works, 83(2), 65-70.
Баширова А.В., Залозна О.Е., Новіцька О.В. Забрудненість зернових продуцентами Т-2 токсину: Матеріали ІІ Міжнародної науково-практичної конференції молодих вчених, аспірантів і студентів. Київ, 2012. Ч. 1.
Васянович О.М., Руда М.Є., Янголь Ю.А. Встановлення видової приналежності мікроміцетів та вивчення їх здатності продукувати фузаріотоксини. Ветеринарна біотехнологія. 2017. № 30. С. 34 – 39.
Грицев, О. А., Зозуля, О. Л., Воробйова, Н. Г., & Сківка, Л. М. (2018). Моніторинг видового складу грибів роду Fusarium у насінневому матеріалі озимої пшениці на території України. Мікробіологія і біотехнологія, (2 (42)), 81-89.
ДСТУ 3768:2010. Пшениця. Технічні умови. – К.: Держспоживстандарт України, 2010. – 17 с.
Зінченко О.І., Салатенко В. Н., Білоножко М. А. Рослинництво: підручник. Київ: К.: «Аграрнаосвіта», 2001. 591 с.
Куцан, О., Оробченко, О., Ярошенко, М., & Герілович, І. (2020). Оцінка ступеня контамінації мікроміцетами та мікотоксинами кормів у скотарській галузі України за останні роки. Вісник аграрної науки, 98(2), 52-57.
Мельник О.В. Моніторингові дослідження кормів на наявність грибів роду Aspergillus. Вісник Полтавської державної аграрної академії, 2011, № 3, С. 174-177.
Руда, М. Є., Васянович, О. М., Сапейко, В. П., Янголь, Ю. А., Левченко, З. А., & Камінска, О. В. (2019). Випадок фузаріотоксикоза серед свиней. Ветеринарна біотехнологія, (35), 129-134.
Санін, О. Ю., Михальська, Л. М., Долгальова, Ю. А., Зозуля, О. Л., & Швартау, В. В. (2019). Вплив фунгіцидів і добрив на вміст мікотоксинів у зерні високопродуктивних сортів озимої пшениці. Київ: Фізіологія рослин і генетика, 51(1), 67-76.
Тарануха, С. І., Рубленко, І. О., Чемеровська, I. О., Островський, Д. М., Зоценко, В. М., & Болібрух, М. О. (2022). Визначення токсичності та токсиноутворення грибів роду fusаrium в зернових кормах. Матеріали міжнародної науково-практичної конференції. Аграрна освіта та наука: досягнення, роль, фактори росту. Сучасний розвиток ветеринарної медицини. Біла церква. 36-37.
Чорнолата, Л. П., Гуцол, Н. В., & Мисенко, О. О. (2021). Мікотоксини у зерні злакових культур та необхідність їх контролю. Publishing House “Baltija Publishing”. С. 266.
Чорнолата, Л. П., Погоріла, Л. Г., & Лихач, С. М. (2021). Порівняльний аналіз вмісту мікотоксинів у зерні злакових культур. Корми і кормовиробництво, 173-180.
Чорнолата, Л., & Погоріла, Л. (2023). Наслідки наявності токсикогенних пліснявих грибів у зерні. Вісник аграрної науки, 101(4), 24-29.
Янкович Д. В., Засадна З. С., Кіслова С. М., Майба Н. А., Федякова О. І. (2014). Методичні вказівки по кількісному визначенню токсину деоксиніваленону в зразках злаків та кормів, тест-системою Ridascreen Fast DON. Львів. 1-8.
Янкович Д. В., Засадна З. С., Кіслова С. М., Майба Н. А., Федякова О. І. (2014). Методичні вказівки по кількісному визначенню токсину Т-2 в зразках злаків та кормів, тест-системою Ridascreen Fast N-2 toxin. Львів. 1-9.
Ярошенко, М., Кольчик, О., Оробченко, О., & Павлов, С. (2022). Сучасний санітарний стан кормів у скотарських господарствах різних регіонів України у 2021 р. Вісник аграрної науки, 100(11), 32-40. DOI: https://doi.org/10.31073/agrovisnyk202211-05
Cegielska-Radziejewska R., Stuper K., Szablewsk T. Microflora and mycotoxin contaminationin poultry feed mixtures from western Poland. Annals of Agricultural and Environmental Medicine. 2013. V. 20. № 1. Р. 30 – 35.
Harčárová M., Čonková E., Sihelská Z. Mycobiota and Mycotoxic Contamination of Feed Cereals. Folia Veterinaria. 2018. V. 62(4). Р. 5 – 11. doi: 10.2478/fv-2018-0031
Kaminska, O. V., Marchenko, T. V., Kyryk, M. M., & Shevchenko, L. V. (2020). Сезонна динаміка накопичення мікотоксинів в зерні кукурудзи. Біоресурси і природокористування, 12(1-2), 47-55. https://doi.org/10.31548/bio2020.01.006
Nesic, K., Ivanovic, S. & Nesic, V. (2014). Fusarial toxins: secondary metabolites of Fusarium fungi. Rev. Environ. Contam. Toxicol., 228, pp. 101-120. doi: 10.1007/978-3319-01619-1_5.
Ostrovskiy, D., Zotsenko, V., & Grishko, V. (2023). Optimum parameters of deoxynivalenol synthesis by micromycete F. graminearum on grain substrates. Scientific Messenger of LNU of Veterinary Medicine and Biotechnologies. Series: Veterinary Sciences, 25(110), 3-8. https://doi.org/10.32718/nvlvet11001
Prole D.L., Taylor C.W. (2012). Identification and Analysis of Cation Channel Homologues in Human Pathogenic Fungi. PLoS ONE. 7(8): e42404. https://doi.org/10.1371/journal.pone.0042404.
Zinedine A., Soriano J.M., Molto J.C., Manes J. Review on the toxicity, occurrence, metabolism, detoxification, regulations and intake of zearalenone: An oestrogenic mycotoxin. Food and Chemical Toxicology. 2007. 45. Р. 1 – 18. doi: 10.1016/j. fct.2006.07.030.
