Аграрний вісник Причорномор'я

ДОСЛІДЖЕННЯ ГОСТРОЇ ТОКСИЧНОСТІ ЕКСТРАКТУ ВОДНОЇ РОСЛИНИ POTAMOGETON PERFOLIATUS НА ЛАБОРАТОРНИХ ТВАРИНАХ

Євгеній Калічак, Михайло Брошков — пт, 29 тра 2026 00:00:00 +0000

Рослини є цінним джерелом терапевтичних агентів та основ для синтетичних ліків. Визначення токсичності екстрактів водних рослин має вирішальне значення для забезпечення їх безпеки використання у фармакології, харчових технологіях та аквакультурі, оскільки вони можуть містити шкідливі ціанотоксини, виробляти фікотоксини або викликати алергію. Метою нашого дослідження було визначення параметрів гострої токсичності екстракту водної рослини Рдесника пронизанолистого (Potamogeton perfoliatus) на лабораторних тваринах. В якості рослинного матеріалу використовували трав’янисту водну рослину Potamogeton perfoliatus, що було зібрано у червні 2025 року з озера Ялпуг в Одеській області. Токсикологічні дослідження на лабораторних тваринах (білі щури, миші) проводили загальноприйнятими методами. Тварини утримувались за оптимальних умов віварію: температура у приміщенні складала 18±2 °C, відносна вологість повітря (55±10) %, цикл освітлення «день–ніч» упродовж експерименту складав 12/12 год, а також було забезпечено 10-ти разову зміну об’єму повітря в кімнаті віварію за годину. У проведеному експериментальному дослідженні загибелі щурів та мишей не реєстрували, розрахувати LD 50oral екстракту водної рослини Potamogeton perfoliatus не вдалося, проте вочевидь вона буде більшою за 15000,0 мг/кг маси тіла. Тому на 15 добу експерименту мишей та щурів, яким вводили екстракту водної рослини Potamogeton perfoliatus у дозі 15000,0 мг/кг маси тіла, було піддано евтаназії та проведено патологоанатомічний розтин. Проведені нами патологоанатомічний розтини трупів щурів та мишей з метою виявлення змін в органах, на рівні токсичності, не встановив змін характерних для впливу токсичних речовин В існуючий науковій літературі практично відсутні дані, щодо фактів токсичності екстрактів водоростей та загибелі дослідних тварин внаслідок їх застосування. Дослідженням визначено, що екстракт водної рослини Potamogeton perfoliatus можна віднести до VI класу токсичності – речовини відносно нешкідливі (LD 50oral >15000,0 мг/кг маси тіла), а за ступенем небезпечності – до ІV класу – малонебезпечні речовини (LD 50oral >5000,0 мг/кг).

МОРФО-БІОХІМІЧНЕ РЕМОДЕЛЮВАННЯ ЕНДОМЕТРІЇ КОРІВ: ДИНАМІКА МЕТАБОЛІЧНИХ ТА ФЕРМЕНТНИХ ПРОФІЛІВ ПРОТЯГОМ ТЕЧОВОГО ЦИКЛУ

Ірина Бондаренко, Андрій Лазоренко, Жанна Коренєва, Лев Волевський — пт, 29 тра 2026 00:00:00 +0000

Сучасний корпус наукової літератури, незважаючи на його глибину, не забезпечує комплексного та високороздільного картування морфологічної та гістологічної динаміки, що регулює формування ендометрію у плодів великої рогатої худоби, що значно ускладнює розробку прецизійних методів фізіологічної корекції та метаболічної стимуляції під час вагітності та формування плаценти. Ця відсутність систематичних даних особливо важлива для розуміння формування материнської плаценти під час фази еструсу, де структурна цілісність тканини визначає успіх усіх наступних репродуктивних стадій.
Складний процес гаметогенезу та одночасного дозрівання репродуктивних органів зумовлений інтенсивними реакціями трансамінування, що характеризуються значним підвищенням трансферазної активності, де цитоплазматично-мітохондріальна фракція відіграє функціонально домінуючу роль у підтримці клітинного енергетичного балансу. Аналітично важливо, що стадія еструсу діє як метаболічний каталізатор, запускаючи каскад активації тканинних ферментів та системних метаболічних сплесків, тоді як наступні фази гальмування та врівноваження визначаються компенсаторним зниженням цих біоенергетичних явищ для відновлення базального гомеостазу.
Сучасна репродуктивна біологія твердо встановила, що функціональний стан залозистих епітеліальних клітин матки та пов'язаних з ними стромальних компонентів характеризується глибокою гетерогенністю протягом усього естрального циклу, станом «динамічної нестабільності», який парадоксально необхідний для підтримки довгострокового тканинного гомеостазу. Дослідники висувають гіпотезу, що ця клітинна гетерогенність слугує еволюційною адаптацією, дозволяючи ендометрію швидко набирати резервні структурні одиниці у відповідь на мінливе гормональне середовище жіночого організму.
Близько в передовуляторний період морфометрична товщина ендометрію та епітелію яйцепроводів досягає свого фізіологічного зеніту, що зумовлено різким зростанням концентрації стероїдних гормонів, що стимулює епітелій шийки матки синтезувати та виділяти максимальні об'єми низьков'язкого слизу, збагаченого муцинами, глікопротеїнами та високомолекулярними білковими комплексами.
Наші ретельні емпіричні дослідження підтверджують, що фаза еструсу характеризується статистично значущим (p < 0,001) зростанням загального білка сироватки крові, яке збільшується на 7,6% порівняно з метеструсом та на 8,7% порівняно з проеструсом, що відображає масивне гіпертрофічне та проліферативне розширення міометрія та функціонального шару ендометрію.
Залозисті епітеліальні одиниці зазнають серії інтегрованих структурно-функціональних метаморфоз, де фаза проеструсу характеризується агресивною проліферацією та апікальним переміщенням запасів глікогену в маткових залозах. Тривалість цих клітинних зрушень суворо регулюється швидкістю дозрівання домінантного фолікула яєчника, що забезпечує точну синхронізацію між овуляцією та рецептивністю ендометрію. Застосування цих локалізованих метаболічних даних на макрорівні сприятиме суттєвому збільшенню показників відтворення стада, тим самим оптимізуючи економічну ефективність м'ясної та молочної промисловості за допомогою науково обґрунтованої моделі фізіологічного ремоделювання.

ГЕМАТОЛОГІЧНІ, ЦИТОМОРФОЛОГІЧНІ ТА ВІЗУАЛІЗАЦІЙНІ ЗМІНИ ПРИ ЛІМФОМІ У СОБАКИ: ОПИС КЛІНІЧНОГО ВИПАДКУ

Тетяна Буднік, Світлана Гуральська, Олег Пінський — пт, 29 тра 2026 00:00:00 +0000

Актуальність вивчення лімфоми у собак зумовлена високою частотою її виникнення, складністю ранньої діагностики та різноманіттям клінічних форм і перебігу. Встановлено, що лімфома у собак частіше діагностується у тварин старшої вікової групи, переважно після 7-ми річного віку. До розвитку даної патології більш схильні окремі породи собак, зокрема боксери, лабрадори, ротвейлери та німецькі вівчарки. Етіологія лімфоми у собак є мультифакторною і включає генетичну схильність, порушення імунної регуляції, вплив факторів навколишнього середовища, особливо хімічних та канцерогенних сполук. У статті наведено клінічний випадок лімфоми у метиса собаки віком 9 років. Клінічним обстеженням собаки встановлено відсутність апетиту, гіпертермію, симетричне збільшення привушних та підколінних лімфатичних вузлів, болючість черевної порожнини, апатію. З діагностичною метою було проведене лабораторне дослідження крові, за результатами якого виявлено зниження кількості еритроцитопенію до 5,36 Т/л, тромбоцитопені, та лейкоцитоз. При морфологічному дослідженні мазка периферичної крові було виявлено великі гранулярні лімфоцити, до 88 %. Біохімічним дослідженням сироватки крові встановлено гіпоальбумінемію, підвищення активності аланін амінотрансферази, зростання концентрації лужної фосфатази, що є ознакою вираженого гепатоцелюлярного або м’язового ушкодження, холестазу або індукції ферменту. Лактатдегідрогеназа підвищена у 2,1 раза, креатинкіназа підвищена до 399,5 ОД/л що може вказувати на активний цитоліз та тканинне ушкодження. Відмічали гіпокальціємію, яка може бути пов’язана з гіпоальбумінемією, і свідчить про порушення всмоктування або системний метаболічний дисбаланс. Ультрасонографічним дослідження встановлено, що підшлункова залоза містить множинні вогнищеві зміни, лімфопроліферативного або метастатичного походження, відзначається генералізована лімфаденопатія, що узгоджується з системним процесом, ймовірно неопластичного або інфекційно-реактивного характеру. Рентгенологічним обстеженням ознак метастатичного ураження органів грудної порожнини не виявлено. Під час проведення цитоморфологічного дослідження лімфатичного вузла виявлено виражене порушення нормальної архітектоніки лімфоїдної тканини з переважанням популяції атипових лімфоїдних клітин середнього та великого розміру з ознаками вираженої клітинної атипії. У частини клітин спостерігається підвищена ядерна щільність та ознаки активної проліферації, що відображає високий мітотичний потенціал пухлинної популяції, та є характерною для злоякісного лімфопроліферативного процесу. Сукупність отриманих даних мають практичну цінність для лікарів ветеринарної медицини, дані клінічного випадку надані з метою своєчасного встановлення діагнозу для подальшого лікування тварини.

АНТИБАКТЕРІАЛЬНІ ВЛАСТИВОСТІ НАНОЧАСТИНОК СРІБЛА ЯК ЗАМІНИ СИНТЕТИЧНИХ АНТИБІОТИКІВ У ПТАХІВНИЦТВІ

Руслан Дубін, Оксана Івлєва, Сергій Улизько — пт, 29 тра 2026 00:00:00 +0000

У цьому дослідженні досліджували антимікробні властивості наночастинок срібла (AgNPs) проти окремих грамнегативних та грампозитивних бактерій за допомогою методу дифузії в агарі Метод. AgNPs наносили в концентраціях від 10 до 50 ppm. Тетрациклін (45 ppm) служив позитивним контролем, а дистильована вода – негативним контролем. Для визначення мінімальної інгібуючої концентрації (МІК) пригнічення росту бактерій оцінювали спектрофотометрично, вимірюючи оптичну густину при 600 нм (OD₆₀₀). Статистичний аналіз проводили за допомогою однофакторного дисперсійного аналізу (ANOVA) з подальшим використанням багатодіапазонного тесту Дункана, зі значущістю, встановленою при P < 0,05.
Результати продемонстрували виражений антимікробний ефект AgNPs проти грамнегативних штамів Escherichia coli та Salmonella typhimurium. Усі протестовані концентрації (10–50 ppm) значно пригнічували ріст бактерій (P < 0,01), а найнижче значення МІК було визначено як 6,25 ppm, при якому значення OD₆₀₀ вказували на повне пригнічення проліферації клітин. На відміну від цього, AgNP не мали значного інгібуючого ефекту (P > 0,05) на ріст грампозитивних бактерій Lactobacillus acidophilus та Lactobacillus sp., що підкреслює селективний характер їхньої антимікробної активності.
Спостережувана селективність свідчить про те, що наночастинки срібла можуть ефективно впливати на патогенні грамнегативні бактерії, зберігаючи при цьому корисну молочнокислу мікрофлору. Це особливо актуально для птахівництва та ветеринарії, де підтримка збалансованої кишкової мікробіоти має вирішальне значення для здоров'я та продуктивності тварин. Крім того, сильна інгібуюча дія AgNP підтверджує їхній потенціал як природної та ефективної альтернативи звичайним синтетичним антибіотикам. Застосування AgNP у низьких, біологічно безпечних концентраціях може сприяти підвищенню біобезпеки, зниженню ризиків резистентності до антимікробних препаратів та покращенню мікробіологічної якості продуктів тваринного походження.
Загалом, отримані результати підкреслюють перспективність використання наночастинок срібла як багатофункціонального антимікробного засобу. Їх включення до кормових добавок, ветеринарних препаратів або протоколів біобезпеки може забезпечити інноваційну стратегію для зменшення використання антибіотиків, одночасно підтримуючи стале та орієнтоване на здоров'я тваринництво.

ВПЛИВ ПРОБІОТИЧНИХ ДОБАВОК НА ЯКІСТЬ ВОДИ В УМОВАХ ІНТЕНСИВНОГО РИБНИЦТВА

Людмила Піддубна, Тетяна Ковальчук, Віта Трохименко, Світлана Матковська — пт, 29 тра 2026 00:00:00 +0000

Інтенсивний розвиток сучасного рибництва супроводжується зростанням антропогенного навантаження на водне середовище, що проявляється у накопиченні органічних речовин і токсичних азотовмісних сполук та погіршенні гідрохімічних показників води. Це негативно впливає на фізіологічний стан риб, їх продуктивність і стабільність функціонування рибогосподарських систем. У зв’язку з цим актуальним є пошук екологічно безпечних і ефективних методів регулювання якості води в умовах інтенсивного рибництва.
Метою роботи є узагальнення та системний аналіз наукових даних щодо впливу пробіотичних добавок на якість води та продуктивність інтенсивних систем рибництва. Дослідження виконано шляхом аналізу, порівняння та узагальнення результатів вітчизняних і зарубіжних наукових публікацій, присвячених застосуванню пробіотичних мікроорганізмів у рибництві.
У результаті проведеного аналізу встановлено, що використання пробіотичних добавок сприяє зниженню концентрації амонійного азоту та нітритів у воді, стабілізації кислотно-лужної рівноваги та зменшенню органічного навантаження в інтенсивних рибогосподарських системах. Поліпшення гідрохімічних показників води супроводжується підвищенням виживаності риб, збільшенням середньодобових приростів маси та покращенням ефективності використання кормів.
Практична цінність роботи полягає у можливості використання узагальнених результатів для обґрунтування доцільності застосування пробіотичних добавок у практиці інтенсивного рибництва з метою покращення якості води та підвищення продуктивності. Зроблено висновок, що пробіотики є перспективним біотехнологічним інструментом стабілізації водного середовища в аквакультурі.

ОСОБЛИВОСТІ СТРУКТУРНО-ФУНКЦІОНАЛЬНОЇ ОРГАНІЗАЦІЇ ТКАНИННИХ КОМПОНЕНТІВ ОРГАНІВ УНІВЕРСАЛЬНОГО КРОВОТВОРЕННЯ ТА ІМУННОГО ЗАХИСТУ У ПЛОДІВ СВИНІ СВІЙСЬКОЇ

Олександр Мирний — пт, 29 тра 2026 00:00:00 +0000

Встановлені основні закономірності росту та розвитку тканинних компонентів органів універсального кровотворення та імунного захисту у плодів свині свійської. Визначений період трансформації гемопоезу, від мієлоїдного кровотворення печінки до універсального кровотворення кісткового мозку у плодів свині свійської. Гемопоетичні компоненти печінки мають найбільшу відносну площу в першій третині плідного періоду онтогенезу, та поступово до моменту народження практично зникають на тлі збільшення відносної площі строми та паренхіми печінки. Кровотворні компоненти печінки анатомічно представлені у вигляді гемопоетичних острівців, які зосереджені між балками гематоцитів в тісному взаємозв'язку з судинами мікроциркуляторного русла. Особливості гемопоезу в кістках скелета плодів свині свійської, також характеризуються специфічною трансформацією, поступовим збільшенням відносної площі кровотворного мозку та кісткової тканини в кістках скелета плодів, та поступовим зменшенням відносної площі хрящової тканини. Таким чином, максимальна відносна площа кісткового мозку серед кісток осьового скелета спостерігається в 3-му сегменті грудної клітини та 5-ій реберній кістці, а серед кісток скелета кінцівок в стегновій та плесновій кістках. Кістковий мозок має певні морфологічні особливості розташування в основних осередках окостеніння кісток осьового скелета та скелета кінцівок, та характеризується формуванням його двох основних форм: острівцевої - розташування кісткового мозку характерно для плодів першої половини плідного періоду онтогенезу, а острівцево-дифузна - для плодів другої половини пренатального розвитку. Розвиток додаткових осередків окостеніння характерний тільки для кісток скелета кінцівок в плодів свині свійської наприкінці плідного періоду, де відносна маса кісткового мозку розташована в незначній кількості у вигляді невеликих скупчення гемопоетичних острівців.

ДІАГНОСТИЧНИЙ ПІДХІД У ЛІКУВАННІ ОТОДЕКТОЗУ КОТІВ

Світлана Михайлютенко, Марія Панченко — пт, 29 тра 2026 00:00:00 +0000

Отит є багатофакторним захворюванням, що суттєво ускладнює його лікування. Поширеною клінічною помилкою є фокусування виключно на терапії наявної інфекції, у той час як ефективний контроль хронічного отиту можливий лише за умови комплексного підходу, який враховує всі етіологічні та супутні чинники. Дослідження проводили восени 2025 року на базі наукової лабораторії кафедри паразитології та ветеринарно-санітарної експертизи Полтавського державного аграрного університету та клініки ветеринарної медицини «Max Vet» (м. Полтава). У межах діяльності клініки здійснювали дослідження безпритульних тварин у рамках проєкту «KISHKA», що реалізується за підтримки ТОВ «Чотири лапи Україна», представника міжнародного благодійного фонду Four Paws International. Метою роботи було оцінити ефективність сучасних препаратів при лікуванні котів, хворих на отодектоз, ускладнений стафілококовою інфекцією. Комплексна діагностика включала клінічний огляд, отоскопію та відбір зіскрібків із вушних раковин. Для повної оцінки стану тварини обов’язково оглядали зовнішній слуховий прохід, проводили отоскопію, оцінювали стан барабанної перетинки та виключали можливі ускладнення. Основним методом виявлення збудників отиту та оцінки ефективності лікування була мікроскопія. Екстенсивність інвазії становила 42,19 %. Інвазованим тваринам призначали терапію з урахуванням чутливості Staphylococcus aureus до антибіотиків, використовуючи препарати Орідерміл (Vetoquinol, Франція) та Отігель (Arterium, Україна). Випробувані препарати задавали тваринам упродовж 10 днів із подальшим контролем результатів. За результатами досліджень встановлено, що обидва препарати забезпечували 100,00 % ефективність на 31-шу добу лікування. При цьому найкоротший період одужання – 14 діб – спостерігали у групі застосування препарату Орідерміл. Оцінка стану здоров’я вільно гуляючих бездомних котів є важливою не лише для покращення їхнього добробуту, але й для отримання значущих даних щодо регіональних патогенів та поширених захворювань.

ПЕРЕДПОСІВНА ОБРОБКА БІОЛОГІЧНОГО МАТЕРІАЛУ ПРИ ДОСЛІДЖЕННІ НА ТУБЕРКУЛЬОЗ

пт, 29 тра 2026 00:00:00 +0000

Мета. Розробити оптимальний спосіб передпосівної обробки патологічного матеріалу при дослідженні на туберкульоз, який максимально забезпечує збереження життєздатності мікобактерій і високу їх висіваємість на поживному середовищі, а також стерильність висівів. Методи. Культуральний, бактеріологічний, патологоанатомічний. Результати. На підставі проведених досліджень було встановлено, що при використанні в якості деконтамінуючої речовини розчину мурашиної кислоти в концентрації 0,25 % за експозиції 15 хвилин виявляли ріст культур в 100 % висіяних пробірок за відсутності росту нецільової мікрофлори. Чистоту виділених культур було підтверджено шляхом мікроскопії мазків, пофарбованих за методом Циля-Нільсена. За меншої концентрації мурашиної кислоти (0,2 %) при передпосівній обробці патологічного матеріалу у 10-50 % пробірок спостерігали контамінацію посівів. Збільшення концентрації мурашиної кислоти до 0,5 % суттєво пригнічувало ріст культур мікобактерій за відсутності контамінації висівів секундарною мікрофлорою. Практична цінність. Запропонований спосіб передпосівної обробки патологічного матеріалу може бути використаний у практиці ветеринарних лабораторій для підвищення ефективності бактеріологічної діагностики туберкульозу. Його застосування забезпечує отримання чистих культур мікобактерій у коротші терміни, підвищує достовірність результатів досліджень, зменшує ризик контамінації посівів та дозволяє своєчасно встановлювати діагноз і проводити оздоровчі заходи у тваринницьких господарствах. Висновки. Результати проведених досліджень свідчать, що використання запропонованого способу передпосівної обробки патологічного матеріалу 0,25 % розчином мурашиної кислоти за експозиції 15 хвилин забезпечує стовідсоткову висіваємість культур мікобактерій на поживному середовищі за відсутності росту нецільової мікрофлори.

ДЕЯКІ ГЕМАТОЛОГІЧНІ ПОКАЗНИКИ ЗА БАБЕЗІОЗУ СОБАК ПІД ЧАС АНЕМІЇ

Владислав Чумак, Марина Гаращук, Валентин Єфімов — пт, 29 тра 2026 00:00:00 +0000

У роботі досліджено особливості взаємозв’язків між маркерами запалення та імунологічної реактивності і морфологічними показниками крові у собак за умов появи анемічного синдрому при наявності бабезій у мазках крові. Актуальність проблеми зумовлена пошуком додаткових джерел доклінічного виявлення метаболічних порушень у тварин, що дозволяють прогнозувати можливі ускладнення і запланувати вчасно провести корекцію лікування. У ветеринарній медицині застосовуються розрахунки співвідношення тромбоцитів і окремих класів лейкоцитів з метою одержати більш повне уявлення щодо стану тварин за різної патології. У досліджені використано зразки крові собак одержані на автоматичному гематологічному аналізаторі з подальшим використанням формул для розрахунку індексів. Одержано значення співвідношення нейтрофілів до лімфоцитів, лімфоцитів до моноцитів, нейтрофілів до моноцитів, співвідношення тромбоцитів до лімфоцитів, тромбоцитів до нейтрофілів, а також комплексні індекси - системного імунозапального процесу, хронічного запалення, системної запальної відповіді, агрегований індекс системного запалення. Взаємозв’язок між розрахованими індексами і показниками крові визначали за коефіцієнтом кореляції. За умов анемії виявлена кореляція індексу системного імунозапального процесу із значеннями гемоглобіну +0,592, гематокриту +0,554 і еритроцитів +0,521, а також у індексу співвідношення тромбоцитів до лімфоцитів із вмістом гемоглобіну +0,521. Отримані дані підтверджують доцільність використання лейкоцитарних і тромбоцитарних індексів крові для оцінки поточного стану здоров’я собак і прогнозування можливих ускладнень.