Аграрний вісник Причорномор'я

ПОКАЗНИКИ ІМУНОГРАМИ У СЕРОПОЗИТИВНИХ ТА СЕРОНЕГАТИВНИХ НА ТОКСОПЛАЗМОЗ КОТІВ З АТОПІЧНИМ ДЕРМАТИТОМ

Микола Чілік — 2025-03-31

Наукові дослідження вказують на відсутність єдиного діагностичного тесту, який міг би надійно діагностувати атопію кішок. Дискусійним в науковій літературі є питання щодо інфекційних агентів як чинників виникнення та загострення атопічного дерматиту. Одним з таких збудників є Toxoplasma gondii. Дослідження мало на меті визначити відмінності в показниках імунограм між серопозитивними та серонегативними на токсоплазмоз котами с атопічним дерматитом, що наддасть можливість корегувати терапевтичні підходи при проведені протоколів лікування. В дослідженні були залучені коти (n=14) з встановленим діагнозом «атопічний дерматит». Для дослідження використовували стабілізовану кров, яку відбирали з підшкірної вени передпліччя. Після проведення лабораторних досліджень показників крові коти були розділені на дві групи, залежно від наявності в сироватці крові титрів антитіл проти токсоплазмозу. Аналіз отриманих даних показав, що в групі серопозитивних до токсоплазмозу котів з атопічним дерматитом абсолютна кількість лейкоцитів була на 2,89 Г /л (30%) достовірно (р<0,05) більша. Оцінка абсолютної кількості популяції гранулярних лейкоцитів показала, що в першій групі кількість моноцитів була достовірно (р<0,05) вдвічі більша а кількість нейтрофілів на 27% (р<0,05). Вища кількість нейтрофілів в першій групі котів відобразилася і на здатності цих клітин до фагоцитозу, яка теж була вищою на 31%. Абсолютна кількість лімфоцитів також на 27% була більшою в першій групі (р<0,05).
Популяція Т- лімфоцитів мала меншу різницю в абсолютній кількості між групами порівняно з гранулоцитами. При цьому різниця в кількості між групами субпопуляції Т-лімфоцитів не була однаковою. Практично не встановлено різниці між абсолютною кількістю природних кілерних лімфоцитів, що відносяться до вродженого клітинного імунітету. При оцінці ступеня сенсибілізації лімфоцитів до нейроантигену та адреналіну встановлено вищу сенсибілізацію до нейроантигену у групи котів які були серопозитивні до токсоплазмозу. Отже, антигенне подразнення токсоплазмою організму котів з атопічним дерматитом супроводжується збільшенням популяції імунокомпетентних клітин та їх активністю.

РЕҐІОНАРНЕ ЗАСТОСУВАННЯ АНТИБІОТИКІВ ТА ПРЕПАРАТІВ ЙОДУ В КОМПЛЕКСНИХ СХЕМАХ ЛІКУВАННЯ КОРІВ ЗА ПІСЛЯОТЕЛЬНОГО ЕНДОМЕТРИТУ

Олександр Боднар — 2025-03-31

Післяотельний ендометрит є одним із найчастіших ускладнень пуерперію у корів, може спричиняти патологічні зміни не тільки в матці, а і у інших відділах статевої системи та в організмі в цілому. Особливої гостроти проблема гостро-гнійних ускладнень у корів набуває тоді, коли на тлі розладу механізмів захисту організму після отелу, лікування несвоєчасне та неадекватне. У статті представлені результати дослідження по реґіонарному застосуванні антибіотиків, препаратів йоду та аміридину в комплексних схемах лікування корів за післяотельного ендометриту. Були науково обґрунтовані, розроблені та апробовані комплексно-послідовні схеми лікування хворих на гострий ендометрит корів. Характерною особливістю післяотельного ендометриту у корів є його велика різноманітність збудників, головним чином умовно-патогенної мікрофлори, що позбавляє дане гостро-гнійне захворювання нозологічної специфічності. Бактеріологічними дослідженнями було ідентифіковано бактеріальну мікрофлору з матково-вагінальних виділень, визначено антибіотикочутливість збудників ендометриту, згідно чого проводився підбір антимікробних препаратів. У якості етіотропної терапії за результатами мікробіологічних тестів були підібрані комбінації антибіотиків окситетрацикліну та тилозину у поєднані з препаратами йоду. В основі раціональної терапії корів було покладено реґіонарне введення лікарських препаратів: у внутрішню здухвинну артерію, внутрішньовенно, паравагінально та внутрішньопіхвово. Установлено, що комбіноване внутрішньоартеріальне введення антибіотиків у поєднанні з утеротонічним препаратом «аміридин» виявилося більш ефективним методом лікування корів за гнійного ендометриту, ніж їх рекомендовані настановою внутрішньом’язові ін’єкції. Введення антимікробних препаратів у магістральну судину матки дозволяє сконцентрувати їх фармакологічну дію у патологічному вогнищі, що позитивно вплинуло на результати лікування та відновлення відтворної функції корів. Це можна пояснити синергічною дією даної комбінації антибіотиків, доповненої йодотерапією, а також раціональними методами їх застосування.

ОЦІНКА ПЕРСПЕКТИВНОСТІ ТА ВПЛИВУ БІОБЕЗПЕКИ НА РОЗВИТОК НОРКОВИХ ФЕРМ В УКРАЇНІ: СОЦІАЛЬНО- ЕКОНОМІЧНІ ТА РЕГІОНАЛЬНІ АСПЕКТИ

Дмитро Дубіна — 2025-03-31

У дослідженні розглянуто вплив біобезпеки на розвиток норкових ферм в Україні, з акцентом на її роль у забезпеченні економічної стійкості, довіри суспільства та дотримання регуляторних вимог.
Використовуючи дані опитування 150 респондентів із різних регіонів, проведено оцінку громадського сприйняття норкового фермерства, обізнаності про заходи біозахисту та факторів, що впливають на прийняття цієї галузі. Методологія включала структуровані анкети, статистичний аналіз регіональних особливостей та оцінку ключових соціально-економічних показників.
Результати показують, що хоча 50% респондентів підтримують норкові ферми, занепокоєння щодо етичних та екологічних аспектів зберігається, при цьому 85% опитаних наголошують на необхідності впровадження суворих біобезпекових заходів. Запровадження вдосконалених протоколів дезінфекції, систем моніторингу захворювань і стандартизованого управління відходами значно підвищує продуктивність господарств і знижує ризики для здоров'я тварин.
Статистичний аналіз виявив сильний зв’язок між рівнем освіти та обізнаністю про переваги біобезпеки, причому найвищу підтримку вдосконалення регуляторних норм висловили ветеринарні спеціалісти. Крім того, дотримання міжнародних стандартів біобезпеки визначено як ключовий чинник для підвищення довіри громадськості та стійкості галузі. Важливим є також розвиток інформаційних кампаній для покращення громадської обізнаності щодо біобезпеки та її впливу на екологічну ситуацію.
Подальші дослідження мають зосередитися на економічному впливі інвестицій у біобезпеку, ефективності інтеграції сучасних технологій у ветеринарний контроль та ролі цифрових систем моніторингу в оптимізації управління фермами, що сприятиме покращенню сталості галузі в довгостроковій перспективі.

ВИДОВИЙ І КІЛЬКІСНИЙ СКЛАД МІКРОФЛОРИ ЗА ЛІКУВАННЯ ПОВЕРХНЕВОЇ ПІОДЕРМІЇ У СОБАК

Борис Киричко — 2025-03-31

В матеріалах статті наведені дані щодо видового і кількісного складу мікрофлори, їх чутливості до антибіотиків та динаміки рівня мікробного забруднення у процесі лікування поверхневої піодерміїі у собак.
Встановлено, що в уражених ділянках шкіри хворих собак переважають асоціації Escherichia coli, Staph. еpidermidis (57,14 %) та Str. рyogenes (17,86 %), а також гриби Malassezia pachydermatis та Candida crusei (21,41 і 14,28 %).
Ізольовані культури мікроорганізмів були найбільше чутливими до норфлоксацину, фурамагу та амоксициліну.
Для місцевого лікування собак, хворих на піодермію, застосовували препарати «Ветмікодерм» і «Санодерм» у порівняльному аспекті. У процесі лікування хворих собак спостерігали динамічне зменшення кількості мікроорганізмів в осередках ураження в обох групах тварин. Однак, в осередках ураженої шкіри тварин, яким застосовували препарат «Ветмікодерм», рівень мікробної забрудненості був достовірно нижчим.

ІННОВАЦІЇ В САНІТАРІЇ ТА ГІГІЄНІ В СКОТАРСТВІ

Анатолій Палій — 2025-03-31

У статті представлено результати визначення ефективних схем та розробки методики застосування трьох дезінфекційних засобів, які в різних комбінаціях включають четвертинні амонієві сполуки, полігексаметиленгуанідину гідрохлорид, глутаровий альдегід та інші речовини. Дослідження проводились на виробничих потужностях Національного наукового центру «Інститут експериментальної та клінічної ветеринарної медицини» (м. Харків). Дезінфікуючі засоби були застосовані відповідно до чинних інструкцій та правил. Запропоновані методи дезінфекції відповідають сучасним вимогам біобезпеки та біозахисту у тваринництві. Вони зручні у використанні, екологічно безпечні, високоефективні та економічно вигідні. Результати цього дослідження надають цінні ресурси для планування та впровадження санітарно-гігієнічних заходів у тваринництві. Майбутні дослідження спрямовані на розробку всеосяжної, науково обґрунтованої системи санітарно-гігієнічних практик, спеціально розроблених для молочного тваринництва.

МОНІТОРИНГ РІВНЮ РАДІАЦІЙНОГО ФОНУ НА РИНКАХ м. ОДЕСИ

Галина Скрипка — 2025-03-31

Проведено моніторинг потужності дози гамма-випромінювання в повітрі (радіаційного фону) у павільйонах і на території ринків «Привоз», «Північний», «Черьомушки», «Новий», «Південний» та «Київський» м. Одеси за період 2024 року (зима, весна, літо, осінь). Для визначення рівня радіаційного фону використовували прилад GreenTest. Встановлено, що рівень потужності дози гамма-випромінювання в повітрі павільйонів та відкритій території мав деяку варіабельність, але не перевищував санітарно-гігієнічних нормативів. За результатами досліджень встановлено, що потужність поглиненої дози гамма-випромінювання в повітрі у закритих павільйонах ринків м. Одеси знаходилася в межах від 0,03±0,01 до 0,17±0,01 мкЗв/год. Потужність поглиненої дози гамма-випромінювання в повітрі на відкритій території ринків встановлена в межах від 0,08±0,01 до 0,18±0,01 мкЗв/год. Виявлено, що найвищий рівень гамма-фону фіксувався на території павільйонів ринків «Новий» та «Північний», що на 10% вище за відповідні дослідні показники на ринках «Південний» та «Київський», на 22,2% вищі за показники на ринку «Черьомушки» та на 37,5% вищі за показники на ринку «Привоз». Той же показник на відкритій території був максимальним на ринку «Київський», що на 15,4% вище за відповідний показник на ринку «Новий», на 25% вищі, ніж на ринку «Привоз», та на 50% вищі за показники на ринках «Черьомушки», «Південний» та «Північний». Встановлено, що радіаційний фон мав найвищі показники у весняно-літній період у порівнянні з зимовими та осінніми місяцями.

БЕЗПЕЧНІСТЬ РИБНИХ ПРОДУКТІВ: ОЦІНКА ХІМІЧНИХ, БІОЛОГІЧНИХ ТА ТОКСИКОЛОГІЧНИХ РИЗИКІВ

Світлана Фурман — 2025-03-31

У статті висвітлено актуальні аспекти забезпечення безпечності рибних продуктів в умовах зростаючих вимог до якості харчових продуктів та підвищеного споживчого попиту на продукти здорового харчування. Рибні продукти є цінним джерелом тваринного білка, поліненасичених жирних кислот, мікроелементів та вітамінів, проте можуть становити потенційну небезпеку для здоров’я людини у разі мікробіологічного забруднення (наявність патогенних мікроорганізмів, токсинів) або хімічного контамінування (накопичення важких металів, залишків пестицидів, діоксинів та інших токсичних речовин).
Метою дослідження було оцінити рівень безпечності рибних продуктів шляхом комплексного аналізу органолептичних, фізико-хімічних, мікробіологічних, токсикологічних показників, що дозволяє всебічно охарактеризувати потенційні ризики для здоров’я споживачів.
У дослідженні проаналізовано вміст токсичних елементів (свинцю, кадмію, миш’яку, ртуті) у різних видах риб — лососі, нототенії, сайрі, оселедці. Виявлено варіації концентрацій залежно від виду риби: найбільший вміст свинцю – у лососі, миш’яку – в оселедці. Мікробіологічні показники включали дослідження КМАФАнМ, бактерій групи кишкової палички та патогенних мікроорганізмів.
Отримані результати свідчать про загальну відповідність зразків чинним нормативам, що підтверджує їх безпечність. Також проаналізовано залишкову кількість пестицидів (ГХЦГ, ДДТ та його метаболіти), вміст радіонуклідів ( 137 Cs, 90 Sr), а також іхтіопатологічні показники.
У роботі наголошено на важливості гармонізації національних стандартів з вимогами Європейського Союзу щодо мікробіологічних та токсикологічних критеріїв безпечності. Зазначено про необхідність посиленого моніторингу вмісту важких металів у залежності від географічного походження продукції.
Важливою складовою системи управління безпечністю є впровадження принципів HACCP на всіх етапах виробництва та поширення інформації серед споживачів про фактори ризику, пов’язані зі споживанням риби. Результати дослідження можуть бути використані у державному контролі та формуванні стратегій харчової безпеки.

КАЛЬКУЛЯТОР РАЦІОНІВ ДЛЯ СОБАК І КІШОК: ІННОВАЦІЙНИЙ ІНСТРУМЕНТ ДЛЯ ОПТИМІЗАЦІЇ ЖИВЛЕННЯ ТА ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ БЛАГОПОЛУЧЧЯ ТВАРИН

Валерій Борщенко — 2025-03-31

Збалансоване живлення є необхідною умовою для забезпечення фізичного, емоційного та психологічного благополуччя собак і кішок. Значну допомогу у досягненні оптимального живлення тварин надає інноваційний інструмент - застосунок «Калькулятор раціонів для собак і кішок», створений на основі Microsoft Excel командою науково-педагогічних працівників Поліського національного університету. Цей калькулятор є важливим інструментом для оптимізації живлення тварин, оскільки він дозволяє детально планувати раціон, виходячи з індивідуальних потреб кожної тварини. Програма складається з п’яти вкладок: «Корми», «Норми Собаки», «Норми Кішки», «Раціон Собаки» та «Раціон Кішки». Кожна з цих вкладок виконує важливу роль у розрахунку та коригуванні раціону. Основна вкладка «Корми» містить базу даних про поживну цінність кормів та добавок, які можуть бути кориговані користувачем на основі його досвіду або лабораторних результатів. Це дозволяє адаптувати раціон до конкретних потреб тварини, що значно покращує ефективність живлення. Особливістю калькулятора є застосування симплекс-методу для оптимізації раціону, що дозволяє встановлювати обмеження і коригувати склад раціону, аби досягти оптимального балансу поживних речовин. Користувач може коригувати раціон у реальному часі, що дозволяє швидко і ефективно підлаштовувати живлення під конкретні потреби собаки чи кішки. Цей калькулятор є корисним не тільки для ветеринарів, кінологів, нутриціоністів, але й для студентів. Важливість такого інструменту полягає в тому, що він сприяє більш глибокому розумінню потреб тварин у поживних речовинах та допомагає досягти високих стандартів у годівлі. Завдяки використанню калькулятора, можна підтримувати здоров’я і благополуччя собак і кішок, а також забезпечити їм комфортне та довге життя.

ВІДТВОРЮВАЛЬНА ЗДАТНІСТЬ СВИНОМАТОК ДАНСЬКОЇ СЕЛЕКЦІЇ В УМОВАХ УКРАЇНИ

Іван Бугай — 2025-03-31

Для досягнення поставленої мети на потужностях господарства ТОВ «Генетік Інвест» за методом груп аналогів відповідно до схеми було сформовано чотири групи свиноматок великої білої та ландрас порід данської селекції по 15 голів кожна. До першої та третьої групи ввійшли чистопородні свиноматки великої білої породи данської селекції (Y), а до другої та четвертої групи ввійшли чистопородні їх аналоги породи ландрас (L). Свиноматок І та IV груп, осіменяли спермою кнурів великої білої породи (Y) тієї ж селекції. Їх аналогів з ІІ та ІІІ груп осіменяли спермою кнурів породи ландрас (L) також данської селекції. Утримання свиноматок в усі періоди репродуктивного циклу було ідентичним. Годівля була ідентичною, повнораціонною та збалансованою, комбікормами відповідних рецептур власного виробництва. У свиноматок враховували наступні показники продуктивності: тривалість поросності, діб; загальну кількість народжених поросят, голів; багатоплідність (число живих поросят при народженні), голів; масу гнізда поросят та їх індивідуальну масу при народженні, кг; кількість, індивідуальну масу та масу гнізда поросят при відлучені у 28 діб, збереженість поросят до відлучення. Також при народженні в гніздах поросят враховувалось погніздово загальна кількість мертвонароджених, мумій та народжених слабких поросят. Досліджували вивчення відтворної здатності свиноматок данської селекції за різних поєднань в місцевих геокліматичних та епізоотичних умов України. Встановлено, що має місце високий рівень продуктивності тварин за всіма вивченими поєднаннями за основними ознаками відтворної здатності. Виявлено, що як двопорідних реципрокних поєднань так і за чистопорідного розведення порід велика біла та ландрас данської селекції, що тривалість поросності свиноматок становить 117,48-118,87 діб. Серед всіх оцінених поєднань, відзначено, що за поєднання маток великої білої породи з кнурами ландрас отримано найбільші значення таких показників як кількість народжених поросят всього (p<0.05), багатоплідність (p<0.01), кількість поросят при відлученні (p<0.01).

РЕЦЕПТИ КОРМОВИХ СУМІШЕЙ ДЛЯ ВЕЛИКОЇ РОГАТОЇ ХУДОБИ РІЗНИХ ВИРОБНИЧИХ ГРУП

Ігор Різничук — 2025-03-31

Зазначається, що при організації годівлі великої рогатої худоби не менш як 60 % сухої речовини в добовому раціоні повинні становити грубоволокнисті корми, кукурудзяний чи трав’яний силос. Для корів за виробництва молока цей показник може бути зменшений до 50 % на період не більше перших трьох місяців.
Розроблено рецепти комбікормів-концентратів для телят від 1 до 3 і від 3 до 6 місяців, для молодняку великої рогатої худоби віком від 6 до 18 місяців, для дійних корів.
Основу кормових сумішей для жуйних тварин становлять подрібнене зерно пшениці, кукурудзи, ячменю, макуха соняшникова, макуха соєва, хлорид натрію (сіль кухонна), бікарбонат натрію (сода харчова), олія рослинна, білково-вітамінні добавки або концентрати.
Наведено особливості використання концентрованих кормів у складі кормових сумішей для телят, молодняку при вирощуванні та відгодівлі, молочних корів протягом виробничого циклу: у період новотільності, перший період лактації, другий період лактації, третій період лактації, у сухостійний період, який розділено на дві фази: 40-11 днів, 10-1 днів.
Вказується, що максимальна кількість згодовування комбікормів-концентратів у раціонах годівлі телят до 6-місячного віку не повинна перевищувати 2 кг, у раціонах годівлі ремонтних телиць – 1-2 кг, молодняку на відгодівлі – 4 кг, сухостійних корів 1-2 кг, дійних корів у перший період лактації – 10 кг. Концентровані корми згодовують жуйним після поїдання основних об’ємистих кормів (силос, сіно, концентрати).
Зроблено висновок, що використання комбікормів, які включають в себе енергетичні та протеїнові корми, білково-вітамінні концентрати та рослинні олії є основою високої продуктивності великої рогатої худоби різних виробничих груп.

ПІДГОТОВКА ЗЕРНОВОЇ ФРАКЦІЇ ДО ПРОЦЕСІВ ВИРОБНИЦТВА КОМБІКОРМІВ

Ігор Дударев — 2025-03-31

Підготовка зернових компонентів з метою подальшого виготовлення комбікормів, є актуальною задачею для виробництв, що забезпечують кормами тваринницький сектор АПК. Компоненти зернових кормів цє важливе джерело енергії, вони містять практично всі речовини, необхідні для нормального функціонування організму людини, тварин і птиці.
Анатомія та складова зернових має плівку оболонки, яку в багатьох технологічних процесах необхідно видалити з поверхні, не руйнуючи при цьому ядро зернівки.
Доцільність і необхідність видалення квіткових, плодових і насіннєвих оболонок із зернових культур для виробництва комбікормів, круп та інших продуктів, визначається вимогами до отримання продукту, що відповідає сучасним стандартам якості продукції.
Теоретичною та методологічною основою досліджень є діалектичний метод пізнання фізичних явищ, системний підхід, базові основи проведення технологічних операцій, наукові розробки вітчизняних та закордонних вчених з питань підготовки сировини для виготовлення якісної кінцевої продукції
Для реалізації поставлених завдань використовувались: монографічний метод – при опрацюванні джерел наукової спеціальної літератури, ДСТУ та інші нормативно-правові документи відносно проведення технологічних операцій з підготовки зернової сировини в умовах переробних виробництв АПК, а саме процесу очищення ядра зерна від поверхневих оболонок; абстрактно -логічний метод – при аналізі наукових думок та обґрунтуванні концепцій удосконалення проведення технологічного процесу обробки зерна; системний підхід – при вивченні базових технологічних передумов для виконання процесів переробки зернової сировини.
Визначення граничного силового навантаження зерна, яке забезпечує ефективне відділення оболонок в процесі лущення при мінімальному руйнуванні ендосперму і подрібненні, а також врахування міцності зерна та його структурних складових.
Отримано необхідний підхід для визначення транспортуючої здатності робочого ротора при використанні фрикційної машини, надані геометричні та кінематичні параметри роторно-лопатевої машини для забезпечення ефективної її роботи.

ВПЛИВ КОНЦЕНТРАЦІЇ ЛІЗИНУ ТА СПІВВІДНОШЕННЯ МЕТІОНІНУ І ТРЕОНІНУ В СКЛАДІ КОРМІВ РАЦІОНУ НА ПРОДУКТИВНІ ЯКОСТІ ПЕРЕПЕЛІВ У ВІЦІ 1-4 ТИЖНІВ

Ігор Різничук — 2025-03-31

Проведено дослідження з визначення впливу концентрації лізину та співвідношення метіоніну і треоніну в складі кормів раціону на продуктивні якості перепелів у віці 1-4 тижнів.
У відповідності до схеми досліду в добовому віці було відібрано 300 голів молодняку перепелів, з яких сформовано 4 групи по 75 голів у кожній.
Контрольна група перепелів споживала основний раціон (ОР) – повнораціонний розсипний комбікорм (лізин – 1,6 %, метіонін – 0,75 %, 1,0 %).
У складі основного раціону молодняку перепелів 2 – дослідної групи норму метіоніну збільшено на 0,5 %, 3 – дослідної групи норму треоніну збільшено на 0,5 %, 4 – дослідної групи норму метіоніну і треоніну збільшено на 0,5 % відповідно.
Основу комбікорму для піддослідних груп перепелів становили такі компоненти як соєва макуха 35 %, пшениця – 33, кукурудза – 25, соняшникова олія – 2,0, інші кормові матеріали та добавки – 5 %. Забезпечення потреби птиці в мікроелементах, вітамінах, інших біологічно активних речовинах проводилось введенням 0,5 % преміксу для бройлерної птиці. Склад комбікорму для перепелів всіх груп відрізнявся лише концентрацією у ньому метіоніну та треоніну.
Встановлено, що кращими показниками продуктивності характеризується поголів’я дослідної групи, якому в складі кормів раціону норму треоніну збільшено на 0,5 г в 1 кг комбікорму.

ПЕРСПЕКТИВНІ СПОСОБИ УТИЛІЗАЦІЇ ГНОЮ ТА ВИКОРИСТАННЯ ВЕРМОПРОДУКЦІЇ У СВИНАРСТВІ

Михайло Фоміченко — 2025-03-31

Проведено дослідження з визначення способів утилізації гною та використання вермопродукції у свинарстві. Дослідження проводили в умовах ТОВ «ЛІГА COJIAP», Запорiзської областi та ТОВ «Агропрайм Холдинг» Одеської області. Наведена характеристика різних операцій і процесів (підготовка субстрату, заселення вермикультурою, адаптація черв’яків, швидкість поїдання поживного субстрату, щільність заселення, структура і маса популяції, моніторинг за розвитком популяції, виїмка червяків, збір вермикомпосту та його перепробка), які характеризували ту чи іншу технологію вермикультивування. Встановлено, що виробництво вермигумусу і вермикультури (каліфорнійські черв’яки), залежить від технології вермикультування. Встановлено, що для утилізації гною доцільно застосовувати сучасні технології вермокомпостування, а саме у вермиреакторах неперервної дії. Зокрема, при застосуванні технології вермикомпостування у реакторах непреривної дії порівняно з «стаціонарними буртами» збільшується в розрахунку на 1 м 2 виробництво вермигумусу в 2,70 рази, а вермикультури в 2,68 рази, знижується собівартість вермигумусу в 2,24, а вермикультури у 2,6 рази та підвищується рівень рентабельності в 2,22 і 2,6 рази відповідно. Встановлено, що технологія вермикомпостування у реакторах непреривної дії дає можливість збільшити обсяги виробництва, зменшити витрати фізичної праці і знизити собівартість вермипродукції.
Доведено, що введення у концентратний раціон відгодівельного молодняку свиней 5 і 10% сухого вермигумусу сприяє підвищенню середньодобового приросту живої маси відповідно на 7,92 і 15,29% та живої масою - відповідно на 4,02 і 8,76%.

ОБРОБКА ТА ЗНЕЗАРАЖЕННЯ ФУРАЖНОГО ЗЕРНА ЯЧМЕНЮ

Ігор Дударев — 2025-03-31

Насіння - це біологічні організми, і вважається, що вони виділяють воду через дихання. Усередині силосу воно поширюється вгору конвективними потоками повітря. Цей невагомий потік спричинений різницею температур між теплим насінням у центрі силосу та більш холодними стінками силосу і навпаки. Якщо зерно зберігається з вологістю менше 12% і в захищеному від комах місці, підвищення вологості у верхніх шарах насіння не буде суттєво порушено.
Якщо зерно зберігається з вологістю понад 12%, у верхньому шарі утворюється достатньо вологи, щоб на насінні з'явилася пліснява. За таких умов, внаслідок розмноження мікроорганізмів, зерно втрачає свої кондиції і стає непридатним для виробництва кормів для худоби і птиці та інших продуктів, тому усунення шкідливої мікрофлори при переробці та зберіганні зерна є актуальним питанням для аграріїв.
Дефекти в кінцевому продукті виникають через використання неякісного зерна, порушення технології виробництва та недотримання умов і вимог зберігання. Основними дефектами є дефекти органічних і фізико-хімічних властивостей та мікродефекти.
Щоб запобігти зараженню продуктів харчування, зерна та насіння, продовольче зерно перед зберіганням і транспортуванням слід стерилізувати та дезінфікувати понад рекомендовані норми.
Найпоширенішими методами стерилізації та дезінфекції є хімічне покриття, теплова та холодна обробка або комбінація цих біологічних методів. Основна причина пошкоджень пов'язана з вмістом води в зернах, тому нагрів (механізм сухого тепла) став найбільш широко прийнятим великими органами зі зберігання і транспортування.
Для усунення діяльності мікрофлори використовується ультрафіолетове випромінювання (УФ-випромінювання), як один з методів обробки, він застосовується для припинення мікробної активності і видалення шкідників зерна, дією з електромагнітним випромінюванням в спектральному діапазоні між видимим світлом і рентгенівськими променями.

ПОЛІМОРФІЗМ ГЕНІВ ESR1 ТА PRLR У МИРГОРОДСЬКІЙ, ПОЛТАВСЬКІЙ М’ЯСНІЙ ТА УЕЛЬСЬКІЙ ПОРОДАХ СВИНЕЙ

Валерія Матіюк — 2025-03-31

Застосування молекулярно-генетичних маркерів у селекції свиней відкриває нові можливості для покращення продуктивних та відтворювальних ознак тварин. Традиційні методи селекції, засновані на оцінці фенотипу, мають певні обмеження, тоді як використання маркер-асоційованої селекції дозволяє здійснювати більш ефективний добір за бажаними алелями. У даний час актуальним є дослідження генетичної структури популяцій українських порід свиней, таких як миргородська та полтавська мʼясна породи, задля їх збереження та вдосконалення.
Метою роботи було дослідити розподіл алельних варіантів та генотипів за поліморфізмами у генах рецептора естрогену 1 (ESR1) та пролактину (PRLR) у свиней миргородської, полтавської мʼясної та уельської порід, що розводяться в Україні.
Генотипування тварин трьох порід виконано методом полімеразної ланцюгової реакції з подальшим рестрикційним аналізом продуктів ампліфікації. Визначено частоти алелів і генотипів за досліджуваними локусами, оцінено рівень гетерозиготності та поліморфізму.
Результати дослідження показали різну частоту алелів у вивчених популяціях. У миргородської породи переважав алель A за поліморфізмами у генах ESR1 (0,65) та PRLR (0,74). У полтавської м’ясної породи частота алелів була більш збалансованою (A – 0,58 та 0,51 відповідно). Для уельської породи встановлено деяке переважання алеля B у досліджених локусах (B – 0,52 та 0,58 відповідно). Аналіз частот генотипів показав, що уельська порода характеризується високою гетерозиготністю за дослідженими локусами у ESR1 та PRLR (0,571 та 0,762), полтавська мʼясна – високою гетеризогністю за ESR1 (0,633), тоді як у миргородської породи рівень гетерозиготності був нижчим.
Дослідження має перспективи продовження в асоціативному аналізі з продуктивними ознаками свиней. Практична цінність роботи полягає у можливості використання отриманих даних у селекційних програмах задля збереження та покращення українських порід свиней.

ПРОЯВ ЕФЕКТУ ГЕТЕРОЗИСУ У СВИНОМАТОК ЗА РІЗНИХ ПОРІДНИХ ПОЄДНАНЬ MANIFESTATION OF THE HETEROSIS EFFECT IN SOWS UNDER THE DIFFERENT BREED COMBINATIONS

Валентин Рибалко — 2025-03-31

Метою проведених досліджень була оцінка прояву ефекту гетерозису у свиноматок за різних порідних поєднань. Дослідження були проведені на базі свинарської товарної ферми ФОП «Скрипник В.О.» Лозівського району Харківської обл. Було сформовано дві контрольних групи (свиноматки полтавської м’ясної та уельської порід) для осіменіння кнурами тих же порід за чистопорідного розведення (група І та ІІ відповідно). Дві наступні групи були сформовані для проведення реципрокного схрещування уельської та полтавської м’ясної порід (група ІІІ та ІV відповідно). Також були сформовані дві дослідні групи за прямих поєднань уельської та полтавської м’ясної з кнурами великої білої породи (група V та VІ відповідно). Враховувались основні показники відтворної здатності свиноматок, На основі яких розраховувався рівень прояву ефекту гетерозису.
Найбільші значення прояву ефекту гетерозису (загальний тип) за показником числа поросят при народженні відмічені за поєднання маток полтавської м’ясної з кнурами великої білої та уельської порід. За показником числа живих поросят більші значення прояву загального ефекту гетерозису було отримано за поєднань маток полтавської м’ясної з кнурами великої білої (11,04 %) та маток полтавської м’ясної з кнурами породи уельс (9,82%). За специфічним та гіпотетичним типами прояву ефекту гетерозису у всіх випадках була наявна перевага за прямого поєднання.Стосовно рівня прояву сумарного прояву ефекту гетерозису за різними показниками відтворної здатності свиноматок за поєднання уельської та полтавської м’ясної порід більші значення були отримані за числом поросят при народженні (як всього так і живих) та масі гнізда при відлученні.
За оцінки реципрокного ефекту, по всіх оцінених показниках були отримані позитивні значення що вказує на наявність батьківського ефекту за реципрокних поєднань свиней порід уельс та полтавська м’ясна. Оцінка ступеня фенотипового домінування вказує на отримані різні типи домінування за різних показників та поєднань, що підтверджує складні механізми формування ефекту гетерозису.

ВПЛИВ ЗМІНИ КЛІМАТУ ПІВДНЯ УКРАЇНИ НА НОРМИ ГОДІВЛІ СОБАК ПРИ ВУЛИЧНОМУ УТРИМАННІ У ЗИМОВИЙ ПЕРІОД РОКУ

Ігор Ніколенко — 2025-03-31

Раціональна годівля собак у зимовий період при вуличному утриманні розкрита не на достатньому рівні, адже у світі існує безліч різноманітних кліматичних регіонів зі своєю власною специфікою навколишнього середовища та особливостями клімату, які останнім часом все істотніше піддаються змінам, а тому актуальність досліджень за даним напрямом є важливим фактором, що вимагає додаткових досліджень. Згідно останніх рекомендацій щодо норм годівлі собак у зимовий період при вуличному утримані пропонується підвищення раціону за його енергетичною поживністю на 15 %.
Під час проведення досліджень були отримані результати годівлі собак з урахуванням особливостей клімату півдня України та їх змін, які відбувались останнім часом. Отриманні дані надають підставу переглянути рекомендації, що зазначаються в літературних джерелах інформації, оскільки за даними рекомендаціями не зазначається регіон нашої країни та його кліматичні особливості.
Отримані результати проведених досліджень вказують на те, що собаки І контрольної групи, та ІІ–ї піддослідної при змінах їх добового раціону за кількістю енергії у бік збільшення у кормі на 15 % і 20% відповідно, мали суттєві зміни за живою масою та були вищими на 4,1 %, а показники ІІІ дослідної на 6,9 %, що є не бажаним фактором для даних тварин після завершення їх фізіологічного розвитку. На відміну І піддослідна група, яка отримували раціон із збільшенням за енергетичною поживністю у зимовий період на 10 % залишалося за показниками живої маси без змін.
Такі результати вказують на те, що нераціональна годівля собак без врахування кліматичних умов навколишнього середовища впливає на збільшення живої маси та здатна провокувати ожиріння тварин, яке у подальшому відобразиться на їх загальному стані здоров’я.