Аграрний вісник Причорномор'я

КАНЦЕРОГЕННА АКТИВНІСТЬ КОРМОВОЇ ДОБАВКИ НА ОСНОВІ ГУМІНОВИХ РЕЧОВИН ЗА БАГАТОРАЗОВОГО ПЕРОРАЛЬНОГО ВВЕДЕННЯ

Михайло Брошков — 2025-06-30

Гумінові кислоти мають поліаніонний характер і зв'язують іони різними механізмами: як хімічними, так і фізичними. У порівнянні з неорганічними адсорбентами (цеолітами) їх адсорбційна здатність у сім-десять разів вища. Через неоднорідну природу гумінових речовин токсикологічна оцінка однієї конкретної речовини вважалася недостатньою для екстраполяції на групу в цілому, хоча були докладені зусилля з ідентифікації відповідної модельної речовини. Метою досліджень було встановлення канцерогенного ефекту за перорального введення розчину гумату натрія (кормової добавки «Гумівет») з використанням мікроядерного тесту. Для приготування оральної форми в якості сировини використовували буре вугілля з Черкаського родовища (Україна) з наступними характеристиками: вологість – 24,36%, зольність – 24,1%, органічна речовина – 51,5%. Прогнозування канцерогенного ефекту за перорального введення кормової добавки «Гумівет» проводили з використанням мікроядерного тесту (методу оцінки генотоксичності за виявленням мікроядер в клітинах кісткового мозку ссавців). В якості експериментальної моделі були взяті самці і самки білих нелінійних мишей масою тіла 24,0-27,0 г. У першій серії експерименту кормова добавка «Гумівет» (розчин для перорального застосування) у дозах 0,80 та 4,0 мл/кг маси тіла вводили внутрішньошлунково за допомогою зонда одноразово тільки мишам-самцям (n=6) з фіксацією клітинного матеріалу через 24 год після введення. У другій серії випробувану кормову добавку аналогічно вводили самцям і самкам мишей (n=6) щодня протягом 5 діб. Фіксацію клітинного матеріалу здійснювали через 24 год після останнього введення. Для проведення експерименту за принципом аналогів було також сформовано дві контрольні групи (позитивний та негативний контроль) – 6 мишей у кожній. За одноразового введення кормової добавки «Гумівет» з розрахунку 0,8 мл на кг живої ваги не встановлено змін цитогенетичної активності, про що свідчить відсутність суттєвого збільшення поліхроматофільних еритроцитів. Отриманий позитивний результат свідчить, що речовина індукує хромосомні пошкодження та/або порушення мітотичного апарату клітин у експериментальних тварин. Частка поліхроматофільних еритроцитів від всіх еритроцитів в нормі не повинна перевищувати 0,2%. Аналіз цитогенетичного впливу кормової добавки «Гумівет» за перорального введення протягом п’яти днів показав, що у мишей з групи позитивного контролю, що отримували циклофосфамід в дозі 20 мг/кг маси тіла, частка поліхроматофільних еритроцитів становила (0,667-0,683) %.

АНАЛІЗ ЗАХВОРЮВАНОСТІ НА БЛУТАНГ У СВІТІ ЗА ПЕРІОД 2020-2025 РОКИ

Світлана Гужвинська — 2025-06-30

Проведені моніторингові дослідження щодо розповсюдження блутангу в країнах світу в період з 2020 по 2025 рік.
Визначення поширення збудника блутангу в світі проводили шляхом аналізу даних Всесвітньої організації з охорони здоров’я тварин.
В основному розповсюдження збудника блутангу відбувалось за допомогою переносників – мокреців роду Culicoides. Збудник захворювання діагностували у таких тварин: великої рогатої худоби, овець, кіз, домашніх верблюдів, домашніх та благородних оленів, ланів, муфлонів, піренейської сарни та західної козулі.
Встановлено, що в період з 2020 по 2025 рік хворобу було зафіксовано у 23 країнах світу. У 2020 році блутанг реєстрували у 7 країнах: Швейцарії, Кіпрі, Німеччині, Алжирі, Північній Македонії, Румунії та Люксембурзі. У 2021 році хворобу спостерігали у 8 країнах Європи: Сербії, Румунії, Швейцарії, Іспанії, Хорватії, Боснії та Герцеговині, Португалії, Німеччині та одній країні Африки: Алжирі. У 2022 році неблагополучними щодо блутангу було 6 країн: Албанія, Бельгія, Іспанія, Португалія, Болгарія, Майотта. У 2023 році захворювання реєстрували у Чорногорії та Кіпрі. Хвороба розповсюджувалась і в 2024 році виявлена у 14 країнах: Великій Британії, Данії, Іракі, Італії, Іспанії, Люксембурзі, Німеччині, Нідерландах, Палестині, Північній Македонії, Португалії, Швейцарії, Швеції та Хорватії.
Аналіз звітів Всесвітньої організації з охорони здоров’я тварин за п'ять років показав, що сприятливих тварин було зареєстровано 467184, із них у 2020 році було 147094 (31,49 %), у 2021 році – 9278 (19,9 %), у 2022 році – 11786 (2,52 %), у 2023 році – 1378 (0,29 %), а в 2024 році – 297648 (63,71 %). Кількість випадків захворювання становила 21022, із них у 2020 році була 4620 (21,98 %), у 2021 р. –173 (0,83 %), у 2022р. – 264 (1,26 %), у 2023 р. – 20 (0,09 %), а в 2024 р. – 15945 (75,84 %). Загальна кількість летальних випадків серед тварин становила 5706 голів, них у 2020 році була 1699 (29,78 %), у 2021 р. – 8 (0,14 %), у 2022 р. –52 (0,91 %), а в 2024 р. – 3947(69,17 %).
За перший квартал 2025 року було зареєстровано 481821 випадків, із них кількість сприятливих тварин – 467057 (96,9 %), кількість захворювань - 12354 (2,6 %) та смертей - 2410 (0,5 %).

МОРФОЛОГІЧНІ ТА ГІСТОЛОГІЧНІ ОСОБЛИВОСТІ ФОРМУВАННЯ ЕНДОМЕТРІЯ У ПЛОДІВ ВЕЛИКОЇ РОГАТОЇ ХУДОБИ

Ірина Бондаренко — 2025-06-30

Результати наукових досліджень не дають повної уяви морфологічної та гістологічної особливості формування ендометрія у плодів великої рогатої худоби, необхідної для вибору методів корекції та стимуляції організму в період вагітності, й особливо за формування материнської частини плаценти під час еструсу. Отримані дані допоможуть покращити показники відтворення стада, і як наслідок максимізувати ефективність виробництва м’ясних та молочних продуктів. Оскільки ендометрій забезпечує всі потреби зиготи до формування плаценти, а також біофізичну складову під час імплантації, є необхідність детальних знань його закладання під час ембріонального розвитку задовго до формування інших складових репродуктивної системи. Саме особливості морфо-гістологічного розвитку слизової оболонки матки плодів жіночої статі, деталізують фундаментальні знання складних біологічних процесів, таких як формування материнської частини плаценти протягом стадії збудження, імплантації та вагітності. Знання фізіологічних особливостей гістогенезу епітелію ендометрія, що створює внутрішнє середовище матки, необхідні для розуміння корегованого впливу й на умови зовнішнього середовища постнатального періоду.
Результати дослідження ендометрія плодів великої рогатої худоби зі строком вагітності 3-місяці, свідчать що у плода жіночої статі повністю відокремлені рога та тіло матки, а також починається закладка всіх оболонок. Ендометрій вкритий одношаровим призматичним епітелієм. Початок формування маткових залоз починається у плодів великої рогатої худоби завдовжки 22 см, на 4-му місяці внутрішньоутробного розвитку. Карункули (плацентоми) закладаються у вигляді невеликих підвищень слизової оболонки на 4-му місяці внутрішньоутробного розвитку. На 5-му місяці внутрішньоутробного розвитку карункули мають грибоподібну форму, випинаються в просвіт рогу матки, їх епітелій складається з одного шару вузьких і високих клітини. На 5-му місяці внутрішньоутробного розвитку карункули мають грибоподібну форму, виступають в просвіт рогу матки, їх епітелій складається з одного шару вузьких і високих клітин.

РЕФЕРЕНТНИЙ АНАЛІЗ ШОВНОГО МАТЕРІАЛУ «PWL» ТА ШОВКУ ПРИ ШКІРНО-М’ЯЗОВИХ З’ЄДНАННЯХ

Іван Мокієнко — 2025-06-30

У представленій статті наведено результати дослідження, що присвячене порівнянню ефективності двох типів шовних матеріалів - полімерного матеріалу PWL (полівалеролактон, монофіламент), розробленого НВО «Біополімер», м. Полтава, та традиційного шовку - при ушиванні шкірно-м’язових ран, зокрема при операціях з доступом через серединний розріз черевної стінки. Під час проведення хірургічного втручання особливу увагу було приділено характеру загоєння післяопераційної рани. Встановлено, що регенерація тканин шляхом первинного натягу відбувалась значно ефективніше у групі тварин, яким для ушивання було використано нитку PWL. Зокрема, у 90% випадків у цій групі спостерігалося нормальне загоєння без ускладнень. Натомість при застосуванні комбінації кетгуту та шовку показник загоєння первинним натягом становив лише 70%. Це свідчить про вищу біологічну інертність полімерного матеріалу PWL, що зменшує імовірність виникнення запальних ускладнень. Частота виявлення лігатурних заростків (ознака реакції організму на сторонній матеріал) при застосуванні традиційного шовку була вдвічі вищою, ніж при використанні PWL. У 30% тварин, яким ушивання проводилось шовком і кетгутом, спостерігалися серйозні ускладнення, зокрема нагноєння швів та неспроможність загоєння, що не реєструвались у випадку використання PWL. Дослідження також показало, що вже з другого післяопераційного дня у тварин, яким було проведено ушивання рани ниткою PWL, значно зменшувалась ексудація з рани. Це зумовлювало зникнення запального набряку і сприяло швидшому зростанню тканинного дефекту. Менш виражена місцева реакція на шовний матеріал у свою чергу сприяла загальному поліпшенню післяопераційного періоду.
Таким чином, отримані результати доводять, що вибір шовного матеріалу має принципове значення для перебігу післяопераційного періоду та кінцевого результату хірургічного втручання. PWL є перспективною альтернативою традиційним шовним матеріалам, оскільки забезпечує меншу кількість ускладнень, пришвидшує процес загоєння та демонструє високу біосумісність із тканинами організму.

ГІСТОЛОГІЧНА СТРУКТУРА ПЕЧІНКИ ЖАБ ВИДУ BUFO BUFO У РЕПРОДУКТИВНИЙ ПЕРІОД

Ганна Овчаренко — 2025-06-30

Печінка відіграє ключову роль у метаболізмі, детоксикації та імунітеті амфібій. Її гістологічна структура є відображенням функціонального стану та може змінюватися під впливом фізіологічних і екологічних факторів. Дослідження статевих відмінностей у будові печінки жаб Bufo bufo у період активної репродукції (квітень) є важливим для розуміння адаптивних механізмів, пов’язаних із різними фізіологічними потребами самців та самок.
Мета роботи полягає у порівняльній оцінці гістологічної організації печінки самців та самок жаб виду Bufo bufo у репродуктивно активний період (квітень). Зразки печінки (n=10: 5 самців, 5 самиць) відловлених жаб фіксували, обробляли за стандартною гістологічною методикою та забарвлювали гематоксиліном і еозином. Проводили світлову мікроскопію для опису загальної гістологічної будови. Кількісний аналіз меланомакрофагів здійснювали за допомогою програми CellProfiler на 46 гістологічних зображеннях з подальшим порівняльним аналізом морфометричних параметрів залежно від статі.
Гістологічна будова печінки Bufo bufo характеризується одношаровою пластинчастою організацією гепатоцитів, що формують кластерні структури з розвиненою синусоїдною мережею. Меланомакрофаги виявлялися у помірній кількості в обох статей без ознак патологічної пігментації. Морфометричний аналіз не виявив статистично значущих відмінностей у розмірах та кількості меланомакрофагів між самцями та самками. Патологічних змін у структурі печінки (фіброз, некроз, запальна інфільтрація) не спостерігалося. Отримані дані є базовою інформацією про морфологічний стан печінки жаб Bufo bufo у весняний період. Відсутність виражених статевих відмінностей у гістологічній будові та патологічних змін може свідчити про відносно сприятливий екологічний стан досліджуваної популяції на момент відбору. Результати можуть бути використані для порівняльних екотоксикологічних досліджень, спрямованих на виявлення статевих особливостей реакції печінки амфібій на вплив забруднюючих речовин. Гістологічна організація печінки самців та самок Bufo bufo у квітні не має виражених статевих відмінностей і характеризується ознаками фізіологічної норми. Кількісні та морфометричні параметри меланомакрофагів також не демонструють залежності від статі. Відсутність патологічних змін свідчить про відсутність значного токсичного впливу на досліджуваних особин. Отримані результати є важливим підґрунтям для подальшого вивчення впливу екологічних факторів на печінку земноводних з урахуванням статевого диморфізму.

КЕРОВАНЕ БДЖОЛОЗАПИЛЕННЯ – ВАЖЛИВА ПЕРЕДУМОВА РОЗВИТКУ ЗЕЛЕНОГО СІЛЬСЬКОГО ГОСПОДАРСТВА В УКРАЇНІ

Діна Лісогурська — 2025-06-30

У статті розглянуто кероване бджолозапилення як ключовий агротехнічний інструмент, що має екологічну та економічну доцільність і значний потенціал для забезпечення сталого розвитку агросектору України в умовах глобальних викликів і зростаючих вимог Європейського зеленого курсу. Обґрунтовано, що цілеспрямоване використання медоносних бджіл для запилення ентомофільних культур сприяє зростанню врожайності, зниженню залежності від хімічних засобів захисту рослин, збереженню біорізноманіття та підвищенню стійкості агроекосистем. У дослідженні застосовано міждисциплінарний підхід, що охоплює аналіз наукових джерел, статистичних даних, а також практичних кейсів і освітніх ініціатив. Розглянуто світовий і національний досвід організації бджолозапилення, зокрема щодо використання цього підходу в технологіях вирощування таких культур, як соняшник, ріпак тощо. Виокремлено основні бар’єри, що стримують поширення бджолозапилення в Україні: низьку обізнаність аграріїв щодо економічної ефективності запилення, слабку комунікацію між агровиробниками та пасічниками, відсутність нормативного регулювання та механізмів сертифікації послуг. Наведено приклад роботи онлайн-платформи BeesAgro, яка забезпечує методичну, юридичну та цифрову підтримку учасників ринку запилення. Описано досвід впровадження навчальної дисципліни «Кероване бджолозапилення» у Поліському університеті як інструменту формування екологічної компетентності аграріїв. Підкреслено, що запровадження системи бджолозапилення відповідає ключовим цілям Європейського зеленого курсу: скорочення використання пестицидів, розвиток органічного землеробства, зменшення впливу на довкілля та досягнення кліматичної нейтральності. Зроблено висновок, що кероване бджолозапилення є перспективним напрямом інноваційної аграрної політики, інтегрованої з цілями сталого розвитку та євроінтеграції України.

ВЕТЕРИНАРНО-САНІТАРНЕ ІНСПЕКТУВАННЯ ВИРОБНИЦТВА МОЛОКА

Валерій Войцехівській — 2025-06-30

Безпека та якість харчових продуктів є критично важливими питаннями, яким слід приділяти більше уваги в усьому світі, головним чином з точки зору якості харчування та здоров'я споживача. Фактори, які можуть бути джерелом потенційної небезпеки в харчових продуктах, супроводжується неправильною сільськогосподарською практикою та поганим гігієнічним середовищем на всіх етапах харчового ланцюга. Лікарі та вчені життєво залежать один від одного у просуванні як громадського здоров'я, так і соціальної справедливості на благо всіх, і що стан здоров'я не може покращитися без доступу до чистої води, якісної їжі та гігієнічних умов життя. Ключовим питанням, яке слід враховувати, чи є дане молоко якісним та безпечним, є знання хімічних, мікробіологічних та фізичних стандартів молочних продуктів. Отже, безпека харчових продуктів є надзвичайно важливою для захисту споживача від інфекційних агентів, таких як бактерії та паразити, які можуть передаватися через споживання молока. Завдяки безпечному поводженню з харчовими продуктами можна запобігти поширенню захворювань та смертельних випадків. Безпечне поводження з харчовими продуктами починається на етапі виробництва та триває протягом усього процесу виробництва. Нами проведено гігієнічний контроль умов утримання лактуючих корів, аналіз ефективності впроваджених санітарних заходів та дослідження молока на вміст соматичних клітин з метою діагностики маститу, у тому числі і субклінічної форми. Визначено відповідність молока до ДСТУ 3662 2018 молоко сировина коров’яче. Технічні умови. Визначено умови виробництва молока – умови утримання тварин, порівняльні особливості показників мікроклімату у типових приміщеннях та сучасних, збудованих для лактуючих корів. Дослідженнями доведено, що в літній період року температура повітря корівників коливалась в межах 25°C у типових приміщеннях, та 23°C у сучасних спроектованих приміщеннях, рівень відносної вологості повітря перевищував нормативно встановлені рівні та 8%. Одержані результати показали, що рівень соматичних клітин у молоці корів у весняний період був у межах від 90 до 400 тис/ см3, 84% від загальної кількості досліджених зразків та відповідав екстра ґатунку, 14 % - вищому та першому молока, 2% - з вмістом соматичних клітин вище 501 тис/см,3 в зимовий період відсоток молока екстра ґатунку підвищився до 82% та до 12% вищого та першого ґатунку відповідно вимог ДСТУ 36 62 2018. Відзначено відсутність молока з вмістом соматичних клітин від 501 до 1500 тис/ см3, що можливо обґрунтувати високою ефективністю санітарних засобів переддоїльної і післядоїльної обробки вимені.

ЗМІНИ БІОХІМІЧНОГО ТА МОРФОЛОГІЧНОГО СКЛАДУ КРОВІ ЗА МЕТАСТАТИЧНИХ ФОРМ УРАЖЕННЯ МОЛОЧНИХ ЗАЛОЗ У КІШКИ ДОМАШНЬОЇ

Кирило Телятніков — 2025-06-30

Проведено дослідження біохімічних та морфологічних змін складу крові у кішок хворих на злоякісні пухлини молочної залози з метастазами.
Для досліджень, які проводились за період 2022-24 років на базі кафедри хірургії, акушерства та хвороб дрібних тварин Одеського ДАУ та ветеринарного госпіталю «Айболить», м. Одеса, було обрано 19 кішок хворих на злоякісні пухлини молочної залози. Використовували рентген-діагностику грудної порожнини онкохворих тварин на предмет виявлення метастазів у легенях, що засвідчувало метастатичні форми ураження у кішок. Рентгендіагностика метастазів легень у кішок з онкопатологією проводилась у боковій проекції за використання рентгенівського діагностичного цифрового комплексу КРДЦ-02-Альфа. З метою остаточного визначення характеру пухлин проводили гістологічні дослідження операційного матеріалу з фіксацією у 10% нейтральному формаліні з послідуючим фарбуванням гематоксілін-еозином, заздалегідь підготовлених парафінових зрізів, за авторською методикою. Біохімічні показники крові онкохворих кішок аналізувались на автоматичному біохімічному аналізаторі Chemray 240 за 15 стандартними показниками. Дослідження морфологічного складу крові онкохворих кішок були проведені на гематологічному аналізаторі HTI Micro CC-20 Plus за 20 стандартними показниками.
Діагностовано, що 6 кішок з 19 мали метастатичні форми ураження молочної залози; що склало 31,5% від загальної кількості досліджених тварин, при цьому за гістологічною картиною переважно виявлявся інфільтруючий дольковий рак молочної залози.
За біохімічними показниками крові встановлено достовірне збільшення у сироватці крові кількості: сечовини, лужної фосфатази, альфа амілази, аспартаттрансамінази (AST), аланінамінотрансферази (АЛТ) та холестерину у кішок з метастатичною формою ураження молочних залоз. Крім того, була виявлена кореляція між метастатичною формою ураження молочної залози у кішок та морфологічними показниками крові: тромбоцитопенія, збільшення ШОЕ, лімфоцитопенія та сегментоядерна нейтрофілія.

СЕЗОННА ДИНАМІКА ВМІСТУ СОМАТИЧНИХ КЛІТИН У МОЛОЦІ КОРІВ З ПРИСАДИБНИХ ГОСПОДАРСТВ

Ольга Півень — 2025-06-30

У статті представлено результати проведеного моніторингу сезонної динаміки вмісту соматичних клітин у молоці-сировині коров’ячому протягом 2024-2025 років. Протягом дослідного періоду було досліджено зразки молока-сировини коров’ячого, відібрані на агропродовольчих ринках м. Одеси, а також зразки молока-сировини коров’ячого, відібрані на стихійних ринках міста. Отримані результати досліджень показали, що більшу частину року зразки молока-сировини коров’ячого, які реалізуються на агропродовольчих ринках м. Одеси, за вмістом соматичних клітин, відповідають вимогам щодо сировини вищого гатунку, згідно чинного в Україні стандарту ДСТУ 3662:2018 «Молоко-сировина коров’яче. Технічні вимоги», який регламентує безпечність та якість цього продукту тваринного походження. Зокрема, встановлено, що найбільшу кількість соматичних клітин у молоці-сировині коров’ячому з агропродовольчих ринків виявлено протягом червня, жовтня й листопада відповідно – 420,0±3,5; 425,5±3,2 і 429,8±3,8 тис/см 3 . Усі ці значення, згідно чинного ДСТУ 3662:2018, відповідають молоку-сировині першого гатунку. У той же час, зразки молока-сировини коров’ячого зі стихійних ринків м. Одеси, у більшості випадків, можна віднести до першого гатунку та негатункової сировини. Окрім того, у ході дослідження встановлено підвищення вмісту соматичних клітин у обох видах проб молока-сировини коров’ячого восени (період із жовтня по листопад) та у весняну пору (квітень-травень). Так, середній вміст соматичних клітин у молоці-сировині коров’ячому, що реалізується на стихійних ринках м. Одеси, перевищує середні річні показники у зразках, відібраних на агрпродовольчих ринках, на 21 %. Підвищення вмісту соматичних клітин у молоці-сировині коров’ячому у більшості випадків пов’язано із наявністю у дійного поголів’я субклінічних маститів, які часто не мають виражених клінічних проявів, однак молоко від таких тварин є небезпечним для вживання людиною й тваринами, адже містить підвищену кількість мікроорганізмів. Представлені результати дослідження також довели доцільність боротьби із стихійними ринками, бо продукція, яка на них реалізується, не піддається ветеринарно-санітарному інспектуванню, та у більшості випадків становить загрозу для здоров’я споживачів, спричиняючи спалахи харчових інфекцій та токсикозів.

SPIRULINA PLATENSIS ЯК ЗАСІБ ПІДВИЩЕННЯ ІМУННОЇ ВІДПОВІДІ ТА СТІЙКОСТІ ДО ЗАХВОРЮВАНЬ У СЛУЖБОВИХ СОБАК

Леся Бондаренко — 2025-06-30

У статті досліджено вплив Spirulina platensis на ключові аспекти імунної системи та рівень захворюваності службових собак, що зазнають хронічного стресу. Метою роботи була комплексна оцінка потенціалу цієї мікроводорості як природного імуномодулятора для оптимізації імунної відповіді та підвищення резистентності до захворювань у тварин, чия службова діяльність пов'язана з високими фізичними та психологічними навантаженнями. Дослідження проведено на 20 службових собаках породи німецька вівчарка (віком 3-5 років), які регулярно піддавалися стресовим впливам. Тварини були розподілені на дві групи: контрольну та дослідну. Протягом експерименту здійснювався моніторинг показників гуморального (IgA, IgM, IgG), клітинного (кількість Т-, В-, О-лімфоцитів, ФАН) імунітету та неспецифічної резистентності (лізоцимна активність сироватки крові). Окремо вівся облік частоти та тривалості гострих респіраторних захворювань і шлунково-кишкових порушень. Результати дослідження продемонстрували підвищення в дослідній групі IgA (на 34,4%), IgM (на 26,47%) та IgG (на 25,55%) порівняно з контрольною групою. Аналіз субпопуляцій лімфоцитів виявив достовірне збільшення абсолютної кількості Т-, В- та О-лімфоцитів (на 25%, 25% та 25,58% відповідно). ФАН була вищою у дослідній групі на 37,1%, а лізоцимна активність сироватки крові збільшилася на 44,0%. Клінічно це супроводжувалося зниженням частоти (на 66,7% для ГРЗ та на 80% для ШКП) та середньої тривалості (на 51,2% для ГРЗ та на 61,5% для ШКП) захворювань у дослідній групі. Отримані результати свідчать про виражений позитивний вплив Spirulina platensis на різні складові імунної системи службових собак, які зазнають хронічного стресу. Це обґрунтовує перспективність застосування Spirulina platensis як ефективної та безпечної функціональної кормової добавки для підтримки здоров'я та підвищення стійкості до захворювань у службових собак, що є важливим аспектом їхньої професійної діяльності.

КАЛЬКУЛЯТОР РАЦІОНІВ ДЛЯ СІЛЬСЬКОГОСПОДАРСЬКИХ ТВАРИН – ЕФЕКТИВНИЙ ІНСТРУМЕНТ УДОСКОНАЛЕННЯ ЇХ ГОДІВЛІ

Валерій Борщенко — 2025-06-30

Збалансоване нутрієнтне забезпечення є критично важливим фактором для підтримки оптимального фізичного, продуктивного та психологічного стану сільськогосподарських тварин. Значну підтримку в оптимізації раціонів тварин надає інноваційна розробка – програмний застосунок «Калькулятор сільськогосподарських тварин», імплементований на базі Microsoft Excel науково-педагогічним колективом Поліського національного університету. Даний інструмент призначений для формування раціонів годівлі для широкого спектра видів, статево-вікових та фізіологічних груп сільськогосподарських тварин, включаючи лактуючих та сухостійних корів, бугаїв-плідників, молодняк великої рогатої худоби на відгодівлі, овець та кіз, свиней (усі вікові та фізіологічні категорії), а також птиці (курей яєчного та м’ясного напрямків продуктивності, гусей, качок, індиків, цесарок, перепелів).
Структура застосунку в середовищі Microsoft Excel включає три дискретні робочі аркуші для кожної з вищезазначених груп тварин: «Корми», «Норми годівлі» та «Раціон», кожен з яких виконує ключову функцію в процесі розрахунку та корекції кормового забезпечення. Базовий аркуш «Корми» містить верифіковану базу даних щодо поживної цінності різноманітних кормів та кормових добавок, яка характеризується можливістю редагування користувачем на основі емпіричних даних або результатів лабораторних досліджень. Це забезпечує високий рівень адаптивності раціону до специфічних потреб окремих тварин, що сприяє значному підвищенню ефективності годівлі.
Відмінною особливістю розробленого калькулятора є інтеграція симплекс-методу для оптимізації раціонів, що дозволяє встановлювати кількісні обмеження та здійснювати прецизійне коригування складу раціону з метою досягнення оптимального балансу між основними поживними речовинами. Інтерфейс користувача забезпечує можливість оперативного коригування раціону в режимі реального часу, що сприяє швидкому та ефективному реагуванню на динамічні потреби тварин.
Зазначений програмний інструмент є цінним ресурсом не лише для фахівців ветеринарної медицини та нутриціології, але й для студентів профільних спеціальностей. Значущість розробки полягає у сприянні поглибленому розумінню фізіологічних потреб тварин у нутрієнтах та забезпеченні можливості досягнення високих стандартів у галузі годівлі. Застосування даного калькулятора сприяє підтримці належного рівня здоров'я та добробуту сільськогосподарських тварин, а також потенційно забезпечує підвищення їх продуктивності та тривалості життя.

КОМПЛЕКСНА ОЦІНКА ВПЛИВУ СТАРТОВИХ КУЛЬТУР І ОБОЛОНОК НА ЯКІСТЬ КОВБАСИ САЛЯМІ «ЗОЛОТИСТА»

Мартін Нікі — 2025-06-30

У сучасному ковбасному виробництві активно використовують стартові бактеріальні культури, що дають змогу цілеспрямовано контролювати процес ферментації, прискорювати технологічний процес та отримувати продукцію високої якості. Метою досліджень було визначення впливу різних стартових культур і типів ковбасних оболонок на комплекс технологічно значущих показників якості при виробництві сиров’яленої ковбаси Салямі «Золотиста».
Дослідженнями встановлено, що застосування стартової культури Bactoflavor SafePro® Flora Italia LC дає змогу скоротити тривалість дозрівання ковбаси та забезпечити покращення смаку, кольору й текстури. BioSTART Plus 50 хоч і уповільнює процес, але сприяє швидшому ущільненню фаршу, активному зниженню pH і стабільному визріванню. Колагенова оболонка Fabios демонструє кращі фізико-механічні властивості й гігієнічність, а полімерна NaloFerm, попри подовження дозрівання, позитивно впливає на зовнішній вигляд, стабільність форми й ароматичні характеристики продукту. Найкращі результати за сумою органолептичних показників продемонстрували зразки, для виготовлення яких поєднували культуру Bactoflavor SafePro® Flora Italia LC та оболонку NaloFerm. Культура BioSTART Plus 50 спричиняла інтенсивніше зниження вологості та кислотності продукту, тоді як Bactoflavor SafePro® Flora Italia LC забезпечувала стабільні показники pH і сприяла формуванню м’якшого смакового профілю. Найвищу мікробіологічну активність та концентрацію молочнокислих бактерій виявлено у зразках І та ІІІ груп, що свідчить про ефективну дію стартової культури Bactoflavor SafePro® Flora Italia LC. Зразки ІІ та IV груп відзначалися нижчими показниками, ймовірно через використання культури BioSTART Plus 50 або вплив полімерної оболонки NaloFerm, яка може обмежувати розвиток мікрофлори.