Аграрний вісник Причорномор'я

БІОХІМІЧНІ ПОКАЗНИКИ КРОВІ СВИНЕЙ В РЕЗУЛЬТАТІ ЗГОДОВУВАННЯ СОРБЕНТІВ

2026-03-30T13:08:59+00:00

Погіршення мікотоксичної ситуації у світі логічно призводить до збільшення кількості представників сорбентів на ринку. При виборі сорбенту зазвичай звертають увагу на його зв'язуючи дію, але завжди необхідно враховувати і його можливий вплив на організм тварин. Тому метою дослідження було визначення змін біохімічних показників крові свиней в результаті використання трьох сорбентів. Тому було створено 4 групи тварин у яких двічі проведено збір крові з наступною лабораторною перевіркою і детальним аналізом результатів. Мікотоксичні дослідження в свою чергу не виявили Зеараленону, Дезоксиніваленону в крові свиней упродовж всього дослідження. «Харуфікс+» нормалізував рівень сечовини з 3,5 до 7,3 ммоль/л (за норми 3,6-10,7), азоту сечовини з 6,7 до 14,05 мг% (за норми 7,6-19,1) та лужної фосфатази з 240,5 до 132 Од/л (за норми 60-190), при цьому знизивши глюкозу з 5,05- 2,35 ммоль/л (за норми 4,7-8,3). «ПроАктиво» зменшив лужну фосфатазу з 197 до 145 Од/л (за норми 60-190), однак спричинив відхилення в рівнях альбумінів з 33,5 до 46,05 г/л (за норми 28-45) та АСТ з 44,5 до 23,5 Од/л (за норми 32-84). «Клінотоксил» підвищив співвідношення альбумінів до глобулінів з 1,1 до 2,6 од. (за норми 0,7-1,1), демонструючи найменший вплив. Отримані результати підтверджують перспективність використання цих представників у свинарстві, особливо «Харуфікс+».

ПОРІВНЯЛЬНІ АСПЕКТИ МОНІТОРИНГУ ОНКОЛОГІЧНИХ ЗАХВОРЮВАНЬ У СОБАК В УМОВАХ М. КАМ’ЯНЕЦЬ- ПОДІЛЬСЬКИЙ

2026-03-30T13:28:17+00:00

За повідомленнями провідних вітчизняних і зарубіжних фахівців онкозахворювання у собак займають значну частку від усіх незаразних захворювань, у яких щорічно виявляють 4 мільйони нових випадків раку. Найбільшого поширення у собак мають спонтанні пухлини молочної залози, які за своїми біологічними, клінічними, патологічними та іншими ознаками схожі з раком молочної залози у людей. У роботі наведені результати моніторингу поширення окремих форм раку у собак за останні п’ять років в умовах м. Кам’янець-Подільський. Вивченні особливості органної локалізації пухлин, вікової динаміки новоутворень молочних залоз у сук, клінічний прояв новоутворень. Установлено закономірність частоти ураження пухлинами окремих органів у собак (органна локалізація). Згідно результатів моніторингу чільне місце належить пухлинам молочної залози, друге і третє місце розділили пухлини шкіри і підшкірної клітковини та статевих органів. Пухлини молочної залози у сук складають біля половини усіх неоплазій у собак, а частота їх прояву зростає з віком тварин, пік якої припадав на віковий проміжок від 7 до 12 років. Злоякісні пухлини частіше зустрічалися в першу половину життя (до 6-7 років), тоді як доброякісний перебіг переважав у старших особин (після 8-10 років). Поодинокі пухлини молочної залози діагностували у 62,5 % сук, множинні ураження різної величини - у 37,5%. Переважно хворіли некастровані самки, що підтверджує провідну роль статевих гормонів у розвитку пухлин молочної залози у сук. Отримані дані можуть бути використані для подальшого вивчення природи новоутворень у ссавців, прогнозування їх ґенезу та профілактики.

АНАЛІЗ ЄВРОПЕЙСЬКОЇ СИСТЕМИ МОНІТОРИНГУ ЗАЛИШКОВИХ КІЛЬКОСТЕЙ АГРОХІМІКАТІВ У ПЛОДООВОЧЕВІЙ ПРОДУКЦІЇ

2026-03-31T10:30:27+00:00

Інтенсифікація сільського господарства часто призводить до загрози появи хімічних небезпечних чинників у плодоовочевій продукції. Найбільш частою проблемою є наявність залишкових кількостей агрохімікатів. Враховуючи євроінтеграційні процеси України та експорторієнтованість вітчизняних виробників, метою даної роботи було провести аналіз системи моніторингу залишків агрохімікатів у плодоовочевій продукції Європейського Союзу, виявити ключові тенденції та існуючі проблеми.
Для досягнення поставленої мети проводили аналіз офіційних звітів Європейського агентства з безпеки харчових продуктів (EFSA) за 2020-2023 роки.
Аналіз результатів досліджень, що містяться в звітах, показує високий рівень відповідності європейської плодоовочевої продукції встановленим максимально допустимим рівням забруднювачів. У 2022 році відповідали вимогам 88,7% досліджених зразки продукції. Також слід відмітити, що 51,4% досліджуваних зразків (6023 зразки) не містили кількісно визначуваних рівнів залишків агрохімікатів. У 2023 році з вибірки зразків, проаналізованих в рамках програми EU MACP, 96,3% відповідали законодавству ЄС. При цьому 58% не містили кількісно визначуваних залишків, 38,3% містили залишки в межах допустимих значень, 3,7% перевищували їх. Частина виявлених невідповідностей стосувалася продукції, експортованої з України. Однак кількість скарг на експортовану з України продовольчу продукцію не вирізняється в більшу сторону, в порівнянні з іншими країнами-експортерами, та проявляє прямопропорційну залежність від обсягу експорту.
Європейська система моніторингу демонструє високу ефективність контролю безпечності плодоовочевої продукції. Ключовими факторами успіху є координація моніторингу, стандартизація методів аналізу, ризик-орієнтований підхід та ефективна комунікація результатів. Україні необхідно адаптувати кращі практики ЄС для підвищення безпечності національної продукції та експортного потенціалу.

ANALYSIS OF SAFETY INDICATORS AND BIOLOGICAL VALUE OF BEE POLLEN

2026-03-31T11:51:14+00:00

The article presents a synthesis of current scientific data on the safety, chemical composition, and biological value of bee pollen as a promising raw material for the development of functional food products, biologically active supplements, and pharmaceutical preparations. The results of numerous studies confirm that bee pollen is a concentrated source of proteins, amino acids, carbohydrates, lipids, minerals, vitamins, phenolic compounds, and flavonoids, which determine its antioxidant, anti-inflammatory, and antimicrobial properties. It has been established that the botanical and geographical origin, season of collection, and technological conditions of drying and storage significantly affect the biochemical profile of the product, while contamination with heavy metals, pesticides, mycotoxins, and microorganisms reduces its nutritional suitability and safety.
Scientific approaches to determining the botanical authenticity of bee pollen using melissopalynological, spectroscopic, chromatographic, and microbiological analyses have been summarized. Special attention is given to innovative methods for improving the bioavailability of nutrients, particularly fermentation, ultrasonic destruction of cell walls, and optimization of drying regimes, which make it possible to preserve biologically active components without losing the natural properties of the product. Toxicological and microbiological risks associated with storage conditions and environmental factors in collection regions are considered, confirming the need for systematic quality control in accordance with international HACCP requirements and the principles of the “One Health” concept.
The obtained results prove that bee pollen is a unique natural product capable of exerting a complex effect on the human body – from antioxidant protection to maintaining immune homeostasis. It can be effectively used in the production of dietary supplements, therapeutic and prophylactic preparations, and specialized food products. The prospects for further research involve creating a national database on the chemical profile and bioactivity of samples of various botanical origins, harmonizing quality control standards, and scientifically substantiating biotransformation technologies to enhance nutrient bioavailability. Comprehensive studies of bee pollen will contribute to increasing the competitiveness of Ukrainian beekeeping products in the international market and expanding their application in the fields of healthy nutrition, medicine, and biotechnology.

ВИЗНАЧЕННЯ ГІГІЄНІЧНОЇ ОЦІНКИ ДІЙНИХ КОРІВ ЗА ПРИВ’ЯЗНО- СТІЙЛОВОГО УТРИМАННЯ

2026-03-31T13:18:24+00:00

У сучасному молочному скотарстві параметри мікроклімату тваринницьких приміщень розглядаються як один із провідних факторів, що визначає фізіологічний стан, продуктивність і добробут дійних корів. Температура, відносна вологість, швидкість руху повітря та концентрація шкідливих газів формують терморегуляційне навантаження на організм тварин і безпосередньо впливають на споживання корму, молочну продуктивність, імунний статус і репродуктивну функцію. За даними сучасних досліджень, відхилення параметрів мікроклімату від зони комфорту спричиняє тепловий або холодовий стрес, що супроводжується зниженням надоїв, зміною складу молока та зростанням захворюваності. Особливої актуальності проблема набуває в умовах прив’язно-стійлового утримання, де рухова активність корів обмежена, а тварини тривалий час перебувають у безпосередньому контакті з підстилкою та мікрокліматом стійла. У таких системах саме параметри повітряного середовища та санітарний стан стійл визначають рівень забрудненості тіла, чистоту вимені та ризик виникнення маститу, що розглядається як результативний індикатор добробуту (welfare outcome). Кліматичні зміни та підвищення температури навколишнього середовища зумовлюють зростання частоти теплового стресу в корівниках. Саме тому, системний моніторинг мікроклімату та оцінка впливу- запорука здоровʼя та продуктивності корів.
У роботі досліджено параметри мікроклімату приміщення для утримання дійних корів у різні сезони року та їх вплив на гігієнічний стан тварин. Встановлено виражену сезонну варіабельність температури, вологості, швидкості руху повітря та газового складу повітря корівника з відхиленнями від нормативів ВНТП-АПК 01.05, найбільш значними у зимовий та літній періоди. У зимовий період температура повітря становила 2±1 °С за підвищених концентрацій NH₃ і CO₂, що свідчить про недостатню ефективність системи вентиляції. Влітку температура досягала максимального значення +32 °С, формуючи ризик теплового стресу, тоді як газовий склад повітря покращувався. В осінньо-весняний період за результатами мультизональної оцінки чистоти 83 % корів мали 3 бали та 17 % - 4 бали, індекс гігієнічної оцінки становив 3,17 бали, що відповідає незадовільному санітарному стану. У літній період індекс знизився до 2,88 бали, що свідчить про відносне покращення гігієни тварин. Встановлено, що погіршення параметрів мікроклімату супроводжується зростанням забрудненості тіла корів та мікробного обсіменіння повітря. Отримані результати підтверджують визначальну роль мікроклімату приміщення у формуванні гігієнічного статусу дійного стада та необхідність оптимізації систем вентиляції, видалення гною і менеджменту утримання.

ХАРЧОВА ЦІННІСТЬ ЛОСОСЕВИХ РИБ

2026-04-01T08:16:58+00:00

У статті розглянуто харчову та біологічну цінність лососевих риб як важливого об’єкта ветеринарно-санітарного контролю. Проаналізовано хімічний склад м’яса лососевих, зокрема вміст білків, жирів, вітамінів і мінеральних речовин, а також їхню роль у забезпеченні високої поживної цінності продукту. Особливу увагу приділено ліпідному профілю, представленому поліненасиченими жирними кислотами омега-3, що мають важливе значення для фізіологічних функцій організму людини. Окреслено основні ветеринарно-санітарні показники якості та безпечності лососевих риб, включаючи паразитологічні та хіміко-токсикологічні ризики. Підкреслено значення дотримання ветеринарно-санітарних вимог на всіх етапах виробництва та обігу рибної продукції.

СУЧАСНІ АСПЕКТИ ВЕТЕРИНАРНО-САНІТАРНОГО ІНСПЕКТУВАННЯ БАРАНИНИ В УМОВАХ ПІВДНЯ ОДЕЩИНИ

2026-04-01T08:26:56+00:00

У статті представлено літературний огляд з питання ветеринарно-санітарного інспектування баранини в умовах півдня Одеської області. Вівчарство для даного регіону вважається традиційною галуззю тваринництва. Пов’язано це й з наявністю сприятливих умов для утримання і розведення овець, які є невибагливими до умов утримання, а також характеризуються скоростиглістю та плодючістю. Баранина харктеризується гарними смаковими властивостями, високою поживною та харчовою цінністю, а також низьким вмістом холестерину, у порівнянні з м’ясом інших ссавців. За умов правильної організації, галузь вівчарства може потребувати мінімальної кількості вкладень. Однак, галузь вівчарства створює загрозу занесення на територію України транскордонних хвороб, серед яких блютанг, чума дрібних жуйних, віспа овець та кіз, ящур, які реєструються у межуючих із регіоном країнах (Молдова, Румунія), та їз якими у прикордонних країнах проводяться заходи боротьби. Ліквідація спалахів цих захворювань у європейських країнах призводить до величезних економічних збитків, пов’язаних з недоотриманням продукції, проведенням лікування, профілактичних заходів, щеплень. Надзвичайно актуалньою проблема стала з моменту введення в Україні військового стану, коли південні прикордонні пункти почали активно використовуватись. У той же час, літературні джерела доводять величезну роль у поширенні даних захворювань представників дикої фауни, чисельність яких на сьогоднішній день не регулюється через заборону мисливства. Транскордонні хвороби здатні завдавати тваринництву, а відповійдно й економіці країни величезних збитків. Тому кваліфікованому ветеринарно-санітатному інспектуванню туш овець, баранини, живих тварин має приділятись велика увага, бо саме від нього залежить благополуччя як регіону, так і країни вцілому. Процедура ветеринарно-санітарного інспектування має чітко виконуватись, із дотриманням норм чинного законодавства, що регулює питання якості та безпечності продуктів харчування, продовольчої сировини, на усх рівнях. Провідне місце у недопущенні потраплянння збудників на територію нашої держави належить також проведенню кваліфікованого контролю баранини та продукції вівчарства на державному кордоні.

МОРФОЛОГІЧНИЙ ВПЛИВ АНТИБАКТЕРІАЛЬНИХ ШОВНИХ МАТЕРІАЛІВ VICRYL PLUS І SILVER PGA НА ПРОЦЕС ЗАГОЄННЯ РАН

2026-04-01T09:00:07+00:00

У роботі представлено результати експериментального дослідження місцевої тканинної реакції на два сучасні розсмоктувані шовні матеріали - Vicryl Plus та Silver PGA у моделі ушкодження м’яких тканин медіальної поверхні стегна свиней. Обидва матеріали належать до синтетичних полігліколідних ниток, проте характеризуються різними механізмами антимікробної дії: у Vicryl Plus реалізується завдяки триклозановому покриттю, тоді як у Silver PGA - через вивільнення іонів срібла. Дослідження виконували на двох групах тварин, у яких проводили забір зразків тканин у ділянці шва на 7-му та 14-ту добу після оперативного втручання. Проведений гістологічний аналіз дозволив оцінити особливості перебігу запальної реакції, формування грануляційної тканини та початкових фаз ремоделювання. На 7-му добу в обох групах реєстрували утворення грануляційної тканини з різною інтенсивністю клітинної реакції. Для Vicryl Plus була характерною помірна макрофагально-лімфоцитарна інфільтрація, що свідчить про активну фазу очищення та початкової регенерації. Натомість у зоні Silver PGA відзначали нижчу щільність запального інфільтрату, більш упорядковану структуру грануляційної тканини та меншу кількість нейтрофілів, що узгоджується з вираженим антимікробним впливом срібла. На 14-ту добу встановлено редукцію запальної відповіді та перехід реактивної зони в стадію фіброплазії. Фіброзна капсула навколо Silver PGA була тоншою, ніж навколо Vicryl Plus, що вказує на вищу біосумісність цього матеріалу. В обох групах спостерігали посилення організації колагенових волокон, відновлення повноцінної стратифікації епідермісу та нормалізацію будови гіподерми. Отримані результати підтверджують, що обидва шовні матеріали сприяють ефективному загоєнню ран, проте Silver PGA викликає менш інтенсивну запальну реакцію, що може мати клінічні переваги в умовах підвищеного ризику інфекційних ускладнень.

ОСОБЛИВОСТІ ПОРУШЕННЯ РИТМУ ТА ПРОВІДНОСТІ ПРИ ПЕРВИННИХ ПУХЛИНАХ СЕРЦЯ У СОБАК: АНАЛІЗ КЛІНІЧНИХ ВИПАДКІВ, СУЧАСНІ МЕТОДИ ДІАГНОСТИКИ ТА ЛІКУВАННЯ

2026-04-01T09:19:22+00:00

В останні роки кількість випадків виявлення пухлин серця у собак різко зростає. Така динаміка може вказувати на збільшення популяції собак в світі, зростанням числа застосування різноманітних візуальних методів діагностики, таких як, ехокардіографія, комп'ютерна та магнітно-резонансна томографія. За нашими дослідженнями більшість випадків виявлення новоутворень серця є випадковим, особливо коли проводиться рутинна ехокардіографія з доплерографією, в таких випадках тварини є безсимптомними. Інші тварини потрапляють до ветеринарного центру переважно з гострими ознаками серцевої недостатності, втратою свідомості, різкого зниження активності, вираженою раптової задишкою в стані спокою або кашлем, також спостерігається посиніння та блідість видимих слизових оболонок. Всі ці клінічні ознаки у собак можуть бути внаслідок розвитку тампонади серця (крововилив) або появою загрозливих для життя аритмій, що потребує негайних екстрених заходів, таких як екстрений перикардіоцентез та введення антиаритмічних препаратів під контролем електрокардіографії. Діагностичний підхід до таких пацієнтів включає в себе клінічний огляд спеціаліста ветеринарної медицини, застосування додаткових інструментальних та лабораторних методів дослідження.

BIOMARKERS USED IN THE DETECTION OF INFECTIONS IN HORSES

2026-04-01T09:40:04+00:00

Early identification of infectious diseases in horses is crucial for accurate diagnosis, effective treatment, and improved clinical outcomes. However, distinguishing infectious conditions from non-infectious inflammatory processes remains challenging in equine practice due to overlapping clinical signs and nonspecific laboratory findings. Over recent years, a variety of hematological, biochemical, and acute phase biomarkers have been investigated to support the detection and monitoring of infections in horses.
This article reviews the most commonly used biomarkers applied in equine infectious disease diagnostics, including white blood cell indices, neutrophil-to-lymphocyte ratio, serum amyloid A, fibrinogen, serum iron, haptoglobulin, CRP and Neutrophil Gelatinase–Associated Lipocalin (NGAL). The biological basis, diagnostic performance, and clinical relevance of these biomarkers are discussed, with particular emphasis on their roles in differentiating inflammatory responses, assessing disease severity, and monitoring treatment response. While acute phase proteins such as serum amyloid A and fibrinogen demonstrate high sensitivity to inflammatory stimuli, their limited specificity highlights the need for careful interpretation in conjunction with clinical findings and other laboratory parameters.
Overall, current evidence suggests that no single biomarker is sufficient for the definitive diagnosis of infectious diseases in horses. Instead, a multimodal approach integrating clinical assessment with multiple biomarkers provides the most reliable diagnostic and prognostic information. Continued research is required to refine biomarker interpretation, establish standardized reference intervals, and improve their practical application in equine medicine.

ТРИХОЕПІТЕЛІОМА У СОБАКИ (КЛІНІЧНИЙ ВИПАДОК)

2026-04-03T11:42:28+00:00

У статті наведено клінічний випадок трихоепітеліоми у кобеля Барона породи бернський зіненхунд віком 8 років. Показано, що встановлення остаточного діагнозу новоутворень шкіри у собак потребує комплексного клінічного, інструментального та морфологічного обстеження. Після збору анамнезу та проведення клінічного огляду у тварини виявлено солітарне вузлове утворення шкіри щільної консистенції, без ознак болючості, з повільним прогресуючим ростом. Загальний стан тварини оцінено як задовільний. Метою нашого дослідження було вивчити клінічні, морфологічні та гістологічні особливості трихоепітеліоми в конкретному клінічному випадку та оцінити ефективність комплексного підходу до діагностики і лікування новоутворень шкіри. З діагностичною метою було проведено загальний та біохімічний аналізи крові, цитологічне дослідження пунктату новоутворення, рентген та КТ дослідження. Остаточний діагноз встановлено на підставі результатів гістологічного дослідження після хірургічного видалення пухлини, яке підтвердило її походження з епітелію волосяних фолікулів, характерне для трихоепітеліоми. В даному випадку важливим моментом є те, що доброякісна пухлина (трихоепітеліома) має інвазивний ріст, що негативно впливало на стан здоров’я тварини. Основним методом лікування обрано хірургічне видалення новоутворення в межах здорових тканин. У післяопераційний період тварині призначено антибактеріальну та протизапальну терапію, а також анальгетики з урахуванням маси тіла та загального стану. Особливу увагу приділено контролю загоєння операційної рани та профілактиці післяопераційних ускладнень. Проведене лікування забезпечило повне клінічне одужання тварини. Післяопераційний період перебігав без ускладнень. Собаку виписали у задовільному стані. Власникам надано рекомендації щодо регулярного клінічного моніторингу з метою своєчасного виявлення можливих рецидивів новоутворень шкіри. Дані наших досліджень мають практичну цінність, показують позитивні рузультати при проведенні комплексної діагностики і лікуванні трихоепітеліоми.

СУЧАСНИЙ ПІДХІД ДО РОЗРАХУНКУ ДОЗ ВЕТЕРИНАРНИХ ПРЕПАРАТІВ

2026-04-03T11:56:22+00:00

Дозування ветеринарних препаратів - важлива та досить відповідальна частина будь-яких лікувальних чи профілактичних заходів. Саме тому комітет з лікарських засобів для ветеринарного використання (CVMP) створив рефлексивний документ щодо перегляду дози та коригування усталених ветеринарних антибіотиків. Усталені ветеринарні антибіотики не завжди застосовуються у дозволеній дозі. Дози, можливо, доведеться переглянути та скоригувати для збереження ефективності та обмеження вибору стійких мутантних цільових патогенів. Однак зміна дози може мати наслідки для безпеки цільових тварин (TAS), періодів вилучення (WP), оцінки екологічного ризику (ERA) і, якщо застосовно, для оцінки безпеки користувачів (URA). Це означає необхідність багатьох досліджень, але власники маркетингових дозволів можуть не мати ресурсів для їх проведення. Помилки у призначенні медикаментів є серйозною проблемою безпеки пацієнтів можуть призводять до летальних наслідків. Значна частина помилок у призначенні ліків спричинені неправильним розрахунком дози. Причиною цьому є недостатній рівень впровадження сучасних технологій в процес. Більшість розробок базуються лише на математичних моделях і формулах, в яких лікарі часто плутаються. Критично важливо визначити елементи, які сприяють здатності лікарів виконувати розрахунки дозування та ввести зазначені розробки до курсу «Ветеринарна фармакологія» в закладах вищої освіти. Основою зазначених розробок мають бути коди автоматизованого обчислення з визначеним алгоритмом дій. В такому випадку лікар лише ввівши вихідні данні – отримує обчислення дози. Це полегшить обчислення та забезпечить точність обчислення. Фахівець повинен мати уяву не лише про формули обчислення, а й про програмні коди, які забезпечать точний підрахунок, про можливості застосування існуючих програм для створення електронних таблиць. Наші розробки, які описані в даній статті, націлені саме на допомогу та вдосконалення точності підрахунку доз препаратів.

ХІРУРГІЧНА СТРАТЕГІЯ ЗА СОЛІДНИХ РАНОВИХ ДЕФЕКТІВ ШКІРИ АПЕНДИКУЛЯРНОГО СКЕЛЕТА СОБАК ТА КОТІВ: СИСТЕМАТИЧНИЙ ОГЛЯД

2026-04-06T07:58:12+00:00

Дослідження присвячене систематичному аналізу сучасних хірургічних доробок у аспекті лікування солідних ранових дефектів шкіри апендикулярного скелета у собак і котів. Огляд проведено на основі релевантних англомовних публікацій, відібраних з наукометричних баз даних. У роботі проаналізовано показання, переваги та обмеження різних методів закриття ран, включаючи первинне, відстрочене та вторинне закриття, а також загоєння вторинним натягом. Особливу увагу акцентовано на проблемі натягу тканин і його впливу на перебіг та результат загоєння ран дистальних відділів кінцівок. Узагальнено дані щодо застосування методів зняття натягу шкіри в ранах малого та середнього розміру. Розглянуто можливості використання місцевих, віддалених і аксіальних шкірних клаптів у реконструкції великих дефектів. Проаналізовано показання до застосування шкірних трансплантатів залежно від стану реципієнтного ложа та рівня васкуляризації. Окремо висвітлено роль м’язових і міокутанних клаптів при лікуванні глибоких ран з оголенням кісток, сухожиль або суглобів. Показано, що оптимальний вибір хірургічної тактики має ґрунтуватися на принципах «реконструктивних сходів». Встановлено, що добре васкуляризовані клапті забезпечують вищу виживаність тканин і кращі клінічні результати.

ГРАНУЛОМЕТРИЧНІ ПАРАМЕТРИ КОМБІКОРМУ

2026-04-06T08:20:43+00:00

Рекомендовані методології зберігання потребують подальшого уточнення, оскільки величина втрат окремих компонентів у кормових сумішах економічно недостатньо обґрунтована. У зв'язку з цим актуальним є дослідження взаємопов'язаних процесів змішування та зберігання. Завданням є встановлення закономірностей змін якості комбікормів при забезпеченні мінімальної загальної вартості. У контексті цього важливо науково обґрунтувати вплив рівня однорідності суміші на результати збереження сипучих кормів, що становить значну інженерно-технологічну задачу. Наукова новизна досліджень полягає у наступному: встановлено закономірності зміни якісних показників комбікормів із різним складом, фізичними властивостями та коефіцієнтом однорідності під час зберігання; визначено ключовий показник для оцінювання однорідності суміші кормів. Розроблено принципи формування однорідних сумішей залежно від властивостей компонентів, технологічних параметрів змішування та складу сировини, залежно від конструктивних особливостей використовуємих подрібнювальних машин. Крім того, важливими аспектами виробництва комбікормів є розроблення раціонів, які забезпечують максимальну ефективність годівлі тварин з використанням машин подрібнення різних конструкцій. Розмір частинок, при використанні обладнання для подрібнення компонентів комбікормів значною мірою впливає на засвоюваність поживних речовин та ефективність травлення. Зменшення розміру частинок збільшує площу поверхні корму, доступну для дії ферментів травної системи, що сприяє кращому засвоєнню білків і поживних елементів. Це особливо актуально для білкової сировини, такої як шрот сої, соняшнику та ріпаку, де дослідження демонструють підвищення засвоєння амінокислот і енергії завдяки ретельнішому подрібненню. Надмірне подрібнення може спричинити збільшення клейкості корму, що, у свою чергу, знижує добровільне споживання їжі тваринами. У той же час, занадто дрібний помел (менше 500 мкм) може значно підвищити частоту виникнення шлункових виразок, особливо у поросят і дорослих свиноматок.

КОРЕЛЯЦІЯ МІЖ КЛЮЧОВИМИ БІОМАРКЕРАМИ (БЕТА- ГІДРОКСИБУТИРАТ, ГЛЮКОЗА, ЛІПОПРОТЕЇДИ) ТА ПОКАЗНИКАМИ КРОВІ У ШВІЦЬКИХ КОРІВ ЗА УТРИМАННЯ У ПРИРОДНО ВЕНТИЛЬОВАНОМУ ПРИМІЩЕННІ

2026-04-06T08:43:56+00:00

У роботі досліджено особливості взаємозв’язків між ключовими біомаркерами енергетичного та ліпідного обміну (бета-гідроксибутират, глюкоза, ліпопротеїди) і морфо-біохімічними показниками крові у корів бурої швіцької породи за умов цілорічного утримання у природно-вентильованому приміщенні. Актуальність проблеми зумовлена зростанням частоти метаболічних порушень і прояву теплового стресу у високопродуктивних тварин, що посилюється за впливу сезонних коливань мікроклімату. Вивчення інформативності кров’яних біомаркерів є перспективним для ранньої діагностики метаболічного напруження та підвищення ефективності контролю за станом добробуту тварин. Дослідження проведено на коровах другої лактації (n=50) на одному з найбільших молочних комплексів із розведення бурої швіцької породи в центральній частині України. За кожним сезоном року випадковим чином були сформовані репрезентативні групи молочних корів з однаковою продуктивністю і періодом лактації. Досліджували білковий, ліпідний, вуглеводний і мінеральний обмін, а також показники кровотворення. Погодні умови (температура, вологість, розрахунок температурно-вологісного індексу) оцінювали за даними найближчої метеостанції. Взаємозв’язок між показниками крові визначали за коефіцієнтом кореляції Спірмена. Представлення даних і статистична обробка проведені із використанням програмного забезпечення Statistica 12 (StatSoft Inc., USA). Достовірними вважали результати при Р≤ 0,05. Результати показали, що бета-гідроксибутират мав достовірні негативні зв’язки з активністю печінкових ферментів (АЛТ, r = –0,465; АСТ, r = –0,321; p < 0,05). Глюкоза негативно корелювала із загальним кальцієм (r = –0,742; р < 0,05), співвідношенням Са/Р (r = –0,561; р < 0,05), гематокритом (r = –0,472; р < 0,05), загальними ліпопротеїдами (r = –0,512; р < 0,05) та альбумінами (r = –0,283; р < 0,05), а позитивно – з неорганічним фосфором (r = 0,309; р < 0,05), MCH (r = 0,333; р < 0,05) і MCHC (r = 0,385; р < 0,05). Для ліпопротеїдів виявився характерним позитивний зв’язок із загальним кальцієм (r = 0,532; р < 0,05), каротином (r = 0,399; р < 0,05), гематокритом (r = 0,417; р < 0,05), Са/Р (r = 0,294; р < 0,05) та негативний – з АСТ (r = –0,302; р < 0,05) та MCHC (r = –0,306; р < 0,05). Виявлені достовірні кореляції між ключовими біомаркерами і гематологічними показниками відображають комплексність регуляторних механізмів гомеостазу. Отримані дані підтверджують доцільність одночасного моніторингу бета-гідроксибутират, глюкоза, ліпопротеїди в крові для оцінки метаболічної адаптації та ризиків розвитку порушень за сучасних систем утримання молочних корів.

ЗАСТОСУВАННЯ СУЧАСНИХ МЕТОДІВ ГЕНЕТИЧНОЇ СЕЛЕКЦІЇ У ТВАРИННИЦТВІ

2026-04-06T09:12:59+00:00

Стаття має описовий та оглядовий характер і присвячена аналізу використання сучасних методів селекції у тваринництві. Висвітлено процес селекції, як важливої складової аграрного сектору, оскільки він сприяє покращенню генетичних характеристик тварин. Також описано найефективніші методи селекції у тваринництві, аграрному секторі. Наголошено, що теоретичною основою селекції є генетика і тільки глибоке знання законів мінливості та успадкування ознак дозволить селекціонеру грамотно планувати та проводити селекційну роботу. Вказано, що крім генетики, селекціонер повинен мати ґрунтовні знання біології обраного об'єкта дослідження, законів його розмноження, росту та розвитку його особин, їх стійкості до інфекційних захворювань та інших несприятливих факторів навколишнього середовища. Отже висвітлено у статті, що, селекційні програми зі створення нових сортів рослин і порід тварин, перш за все, міцно базуються на генетичних принципах, спираючись на закони генетики. У статті також описано, як генетичні та селекційні дослідження сільськогосподарських тварин є ключовими для підвищення продуктивності та якості сільськогосподарської продукції. Також розглядається, як сучасне тваринництво, використовуючи досягнення фундаментальних біологічних наук, включаючи ДНК-технології, призводить до підвищення економічної ефективності в агропромисловому комплексі. Наголошено, що кількісні ознаки у тварин є особливо важливими, включаючи виробництво молока, склад молока, якість м'яса та туші, плодючість, а також стійкість або сприйнятливість до інфекцій. Також описано ці ознаки, як переважно полігенні, що є результатом взаємодії кількох генів. В результаті наголошено, що розвиток економічно корисних ознак також має вирішальне значення, і хромосомні карти сільськогосподарських тварин є необхідними, що це підвищує ймовірність виявлення полігенних кількісних ознак та ефективність селекційних зусиль за допомогою генетичних маркерів.

ПЕРСПЕКТИВИ ЩОДО ПОКРАЩЕННЯ СВИНЕЙ ВІТЧИЗНЯНИХ ПОРІД ЗА РАХУНОК СЕЛЕКЦІЙНО-ГЕНЕТИЧНИХ І ТЕХНОЛОГІЧНИХ ЧИННИКІВ

2026-04-06T11:11:53+00:00

У статі розглядаються шляхи покращення свиней вітчизняних порід на основі селекційно-генетичних і технологічних факторів. Зокрема, оцінку материнських властивостей підсисних свиноматок визначають за характером опускання тулуба на підлогу, тому для покращення якості відбору свиноматок на протязі першого тижня лактації доцільно оцінювати швидкість і характер опускання тулуба на підлогу. Свиноматок, які повільно ( за 10 і більше сек.) опускають тулуб на підлогу відносять до плавного типу (I ). Свиноматок, які швидко (за 6 і менше сек.) опускають тулуб на підлогу, відносять до різкого типу ( II). Свиноматок, які опускають тулуб на підлогу – то повільно, то швидко, відносять до змішаного типу ( III). Найменше було задавлено поросят свиноматками I, а найбільше - II і III типів. Спадковість характеру опускання тулуба на підлогу за Фехнером – 0,36±0,025 (р < 0,001), а повторюваність – 0,20±0,08 (р < 0,05). Для відтворення племінного стада відбираються свиноматки, які мають плавний тип опускання тулубу на підлогу, а тварин різкого і змішаного типу з низькими відтворними ознаками – вибраковують. Розроблено спосіб оцінки стресостійкості молодняку свиней за рахунок контролю їх етологічних і імунологічних реакцій, останні визначають за розміром припухлої плями вушної раковини через одну добу після відлучення молодняку; до стресстійкого, стрессхильного і стрес-сумнівного відносять молодняк, у якого розмір припухлої плями коливається відповідно в межах 1,1-1,5 см; 2,1-2,5 см, 1,6-2,0 см, а етологічну реакцію визначають за індексом агресивної поведінки за першу добу після відлучення. До стресстійкого, стрессхильного і стрессумнівного відносять молодняк індекс агресивної активності якого має значення відповідно 0,04; 0,07 і 0,05.
Розроблено спосіб оцінки адаптаційних властивостей поросят в кризовий період (відлучення, перегрупування). За допомогою пробіт-методу на десятий день після та переведення поросят на дорощування визначали нормоване відхилення живої маси, виражене в частках сігми, по кожній особині. Встановлено, що особини з великим значенням
нормованого відхилення живої маси характеризуються високим соціальним рангом і більш досконалим гомеостатичним апаратом, що позитивно вплинуло на відгодівельну і м'ясну продуктивність. Найвища енергія росту в кризовий період була у тварин, значення нормованого відхилення живої маси яких було +1,0 і вище (p<0,001). Розроблено спосіб оцінки та відбору свиноматок за стресосхильністю нащадків. З метою точності і ефективності оцінки маточного поголів’я за стресосхильністю нащадків доцільно для селекції відбирати свиноматок, у гнізді яких налічується 80-100 % стрес-стійких поросят, що належать до класу М+. Розроблено спосіб відбору кнурів за стресосхильністю їхніх нащадків, за яким на першому етапі після відлучення поросят кнурів оцінюють за якістю потомства отриманого від покритих маток згідно діючої Інструкції з бонітування свиней (2003 р.) і визначають їх клас; на другому – визначають індивідуальну стресосхильність поросят у гнізді кожної свиноматки за коефіцієнтом зміни живої маси поросят на 10-й день після дії технологічних стресів; на третьому – встановлюють відсоток нащадків у їхніх гніздах з різною стресостійкістю); на четвертому – у 6 місяців визначають клас кнурів за власною продуктивністю нащадків згідно інструкції з бонітування; на п’ятому – відбирають кнурів класу еліта згідно діючої Інструкції з бонітування свиней (2003 р.), які мають 60-100 % стресостійких нащадків у гніздах, отриманих від покритих ними свиноматок.

SHEEP WELFARE MONITORING SYSTEM IN THE CONTEXT OF EUROPEAN STANDARDS

2026-04-07T11:36:02+00:00

This article examines sheep welfare monitoring through a comparative analysis of the European Union regulatory framework and Ukraine’s evolving legal system. It draws on EU directives, regulations, scientific guidance, and strategic policy documents, alongside Ukrainian laws and subordinate acts introduced or updated in the course of harmonisation with European standards. Using comparative legal and content analysis, the study identifies the core components of welfare governance, the extent to which welfare requirements have been operationalised, and the main barriers to effective implementation.
The analysis shows that the EU has developed a more operational welfare-monitoring model based on measurable animal- and resource-based indicators, risk-based official controls, traceability, and the growing use of digital tools across production, transport, and slaughter. Ukraine, by contrast, has made substantial legislative progress, particularly through Law No. 1206-IX and Law No. 4718-IX, but important implementation gaps remain. These include the insufficient specification of sheep-relevant biological and behavioural indicators, limited uptake of digital and sensor-based monitoring, weak integration of animal identification with welfare surveillance, and underdeveloped systems of staff training and certification.
The study argues that convergence with European sheep welfare standards depends less on formal legal approximation alone than on the operationalisation of measurable welfare criteria, digital traceability, and implementation capacity. In this respect, the Ukrainian case is relevant beyond the national context for countries aligning livestock welfare governance with EU standards under conditions of agricultural transition, resource constraints, and post-war recovery

ДОБРОБУТ ТВАРИН - ІСТОРІЯ РОЗВИТКУ ТА ЙОГО ЗНАЧЕННЯ

2026-04-07T11:43:47+00:00

Оглядова стаття висвітлює етапи закріплення добробуту тварин на законодавчому рівні.
Розкриті основні поняття “П'яти свобод” і їх використання для визначення добробуту тварин, які впливають на виробництво безпечної і якісної продукції. Розглянуто законодавчі документи щодо регулювання питань добробуту тварин у сферах: вирощування; транспортування тварин із використанням спеціально обладнаних засобів; передзабійне утримання на м’ясокомбінатах у відповідних умовах за участю кваліфікованого персоналу; забій із застосуванням сучасного обладнання та методів, які забезпечують моментальну втрату свідомості і повністю виключають її відновлення аж до завершення процесу.
Наголошено, що низький рівень добробуту при транспортуванні й передзабійному утриманні спричиняє розвиток стресових явищ у тварин, що впливає на зниження рівня глікогену в м’язових тканинах. Це, у свою чергу, змінює характер дозрівання м’яса. У ньому накопичується велика кількість молочної кислоти, що веде до стрімкого зниження рН, скорочення терміну зберігання м’яса та його швидкого псування. Крім того, м’ясо тварин, забитих у стані стресу, має гірші органолептичні показники.
Недбале ставлення до тварин у процесі транспортування й передзабійного утримання може спричинити такі порушення як: PSE та DFD.
За результатами досліджень у світовому масштабі поширеність PSE становить від 10 до 32 %, а DFD - від 10 до 35 %. Обидва ці явища безпосередньо пов’язані зі стресом, якого зазнають тварини перед забоєм.
Таким чином, дослідження добробуту тварин під час транспортування і забою є ключовим фактором для підвищення якості та санітарної безпеки м’яса.