Аграрний вісник Причорномор'я

ПЕРЕСУВНИЙ ПТАШНИК З ВОЛЬЄРОМ: СУЧАСНЕ РІШЕННЯ ДЛЯ ФЕРМЕРІВ

2026-01-12T10:22:07+00:00

Птахівництво є однією з ключових і найдинамічніших галузей аграрного виробництва як в Україні, так і в усьому світі. Воно забезпечує населення високоякісними продуктами харчування – м’ясом і яйцями, які мають важливе значення у щоденному раціоні людини. Останніми роками спостерігається тенденція до зростання споживання курятини, що зумовлено її доступністю, поживною цінністю та дієтичними властивостями. У зв’язку з цим дедалі актуальнішим стає питання пошуку сучасних і ефективних методів утримання та вирощування птиці, які б відповідали вимогам як економічної доцільності, так і екологічної безпечності виробництва. У статті розглядається перспективний напрямок розвитку птахівництва – використання пересувних пташників із вольєрами. Такий підхід до організації господарства поєднує традиційні практики з інноваційними рішеннями, що дає змогу оптимізувати виробничі процеси. Мобільні пташники вирізняються конструктивною зручністю: їх можна легко переміщати з одного місця на інше, забезпечуючи птиці доступ до свіжої трави та природних кормів. Це суттєво знижує витрати на закупівлю комбікормів, водночас збагачуючи раціон курей необхідними мікроелементами, що позитивно впливає на якість м’яса та яєць. Окрему увагу приділено перевагам пересувних конструкцій перед традиційними стаціонарними приміщеннями. Регулярна зміна місць випасу сприяє профілактиці поширення інфекційних захворювань, зменшує ризик паразитарних уражень та підтримує належний рівень гігієни в умовах господарства. Крім того, завдяки мобільності фермер має змогу раціонально використовувати земельні ресурси, не допускаючи виснаження ґрунту. Це робить технологію утримання більш екологічною та дружньою до довкілля. Пересувні пташники із вольєрами поєднують у собі низку переваг: економічну вигоду, покращення умов утримання птиці, турботу про її здоров’я, екологічність та простоту у використанні. Для сучасних фермерських господарств це відкриває нові можливості підвищення ефективності виробництва, конкурентоспроможності продукції на ринку та відповідності сучасним стандартам аграрного бізнесу. Таким чином, мобільні системи утримання птиці можна вважати перспективним напрямом розвитку птахівництва, що здатний гармонійно поєднувати інтереси виробника, споживача та довкілля. Їхнє впровадження є вагомим кроком на шляху до сталого розвитку сільського господарства, а також до формування нової культури ведення фермерських господарств, орієнтованої на інновації та екологічну відповідальність.

СИМБІОНТНА МІКРОФЛОРА ЗА МАСТИТУ ВИСОКОПРОДУКТИВНИХ КОРІВ

2026-01-12T10:39:14+00:00

Мастит корів все ще залишається серйозною проблемою ветеринарної медицини. Економічні збитки від маститу у молочному тваринництві перевищують збитки від усіх незаразних хвороб разом узятих. Застосування антибіотиків має низку негативних впливів і на молочну залозу, і організм корови в цілому. Пошук неантибіотичних препаратів з високим терапевтичним ефектом є першочерговим завданням ветеринарної науки і практики. Метою дослідження було встановлення терапевтичної ефективності пробіотика Мультибактерина за маститу корів за перорального та внутрішньоцистернального застосування. На базі промислового молочного комплексу-репродуктора із розведення худоби української червоної молочної породи було проведено науково-виробниче дослідження на сухостійних і лактуючих коровах з продуктивністю 30 кг молока за добу у 2024-2025 роках. У ході дослідження було застосовано аналітичний, структурно-порівняльний і статистичний методи, мікроскопічний тест для підрахунку загальної кількості соматичних клітин методом Прескота і Брида, бактеріальний метод для індикації і ідентифікації мікроорганізмів, біохімічні і імунологічні дослідження крові і молока за допомогою біохімічного селекційного автоматичного аналізатора Hitachi 902. Дослідженнями встановлено, що пероральне застосування Мультибактерину у дозі 15 мл з кормом на хворих на мастит корів у період запуску і сухостою викликає відповідну клітинно-гуморальну реакцію організму, яка проявляється у перші 10 діб зниженням загальної кількості лейкоцитів з 5,7 до 2,9 млрд/мл, лімфоцитів на 6,8 %, гематокриту на 7,8 %, підвищенням бактерицидної активності сироватки крові на 10 % і початком вироблення специфічних антитіл до Bac.pulvifaciens (титр 1:35). У хворих на клінічний мастит лактуючих корів застосування Мультибактерину сприяло підвищенню імуноглобулінів класу А i G в молоці, а також кількості загального білка. Терапевтична ефективність Мультибактерину за клінічного маститу корів була 60,5-80,7 %, тоді як ефективність протимаститних препаратів промислового виробництва (бровамаста Д, мастициду) була на 13,8- 21,7 % нижче.

ВЕТЕРИНАРНІ ТЕХНОЛОГІЇ ТА ОЦІНКА БЛАГОПОЛУЧЧЯ РИБ У НАУКОВИХ ДОСЛІДЖЕННЯХ І АКВАКУЛЬТУРІ (Оглядова стаття)

2026-01-12T11:09:59+00:00

У сучасних умовах розвитку аквакультури та зростання ролі риб у наукових дослідженнях питання забезпечення їхнього благополуччя набуває особливої уваги. Відсутність чітко врегульованих стандартів утримання риб ускладнює впровадження етичних практик і знижує ефективність систем вирощування. Водночас сучасні ветеринарні технології відкривають нові можливості для моніторингу, профілактики, лікування захворювань, що безпосередньо впливає на здоров’я, продуктивність та екологічну стійкість рибних популяцій.
Мета роботи – узагальнити сучасні наукові підходи до оцінки благополуччя риб у контексті аквакультури та експериментальних досліджень, а також проаналізувати роль і значення ветеринарних технологій у забезпеченні здоров’я, продуктивності та екологічної стійкості рибних популяцій. Було проведено аналіз наукових публікацій, розміщенних у міжнародних базах даних, а також у спеціалізованих ветеринарних та іхтіологічних виданнях, опублікованих протягом останніх п’яти років. Використано принципи критичного аналізу, систематизації та узагальнення інформації з різноманітних джерел, а також методи логічного й структурованого викладу матеріалу.
У статті представлено огляд сучасних ветеринарних технологій та підходів до оцінки благополуччя риб у наукових дослідженнях і аквакультурі. Розглянуто ключові фактори, що впливають на благополуччя риб, зокрема фізико-хімічні параметри води, щільність посадки, соціальну поведінку, структурну складність середовища. Проаналізовано міжнародні стандарти та концепції, які формують етичні та правові засади утримання водних тварин. Особливу увагу приділено ролі ветеринарних технологій у моніторингу здоров’я, діагностиці, профілактиці та лікуванні захворювань, а також у впровадженні інноваційних методів підтримання сталих аквакультурних систем. Показано, що інтеграція біомаркерів, автоматизованих систем контролю та гуманних методів утримання сприяє підвищенню продуктивності, якості продукції та екологічної безпеки.
Стаття має аналітичну та теоретичну цінність, оскільки узагальнює міждисциплінарні підходи до оцінки благополуччя риб і ролі ветеринарних технологій у формуванні сталих аквакультурних систем.

ДІАГНОСТИКА ЗАХВОРЮВАНЬ ПЕЧІНКИ У ТВАРИН: СУЧАСНІ МЕТОДИ ТА ПЕРСПЕКТИВИ

2026-01-12T12:11:11+00:00

Діагностика захворювань печінки у тварин є складним та багатофакторним процесом через різноманіття клінічних проявів та потенційних причин ураження цього органу. Симптоми захворювань печінки часто є неспецифічними, можуть перекриватися із проявами інших патологій і, у деяких випадках, бути відсутніми, тоді як ураження печінки вже прогресує. Етіологія захворювань печінки включає інфекційні, генетичні, аутоімунні та метаболічні причини, що значно ускладнює діагностику та потребує комплексного підходу.
Основу діагностики складають первинне обстеження та фізикальний огляд тварини, під час яких оцінюють наявність клінічних ознак: слабкості, втоми, набряку живота, болю, нудоти та інших порушень. Для підтвердження діагнозу використовують лабораторні методи (аналізи крові, дослідження печінкових ферментів, оцінку білкового, ліпідного та вуглеводного обміну, аналіз сечі на білірубін) та інструментальні методи: рентгенографію черевної порожнини, ультразвукове дослідження, комп’ютерну томографію, магнітно-резонансну томографію та ядерну сцинтиграфію. Особлива увага приділяється оцінці рівня калістатину та вітаміну D, що дозволяє більш точно визначити функціональний стан печінки.
У даному огляді систематизовано сучасні підходи до діагностики печінкових захворювань у тварин, розглянуто переваги та обмеження рутинних та спеціалізованих методів дослідження, а також наведено перспективні напрямки підвищення точності діагностики.

АТОПІЧНИЙ ДЕРМАТИТ У СОБАК: ЕПІДЕМІОЛОГІЯ, ФАКТОРИ ДОВКІЛЛЯ ТА РОЛЬ РАЦІОНУ ХАРЧУВАННЯ

2026-01-13T11:21:47+00:00

Атопічний дерматит (АД) — одне з найпоширеніших алергічних захворювань собак, поширеність якого невпинно зростає в усьому світі. За даними міжнародних ветеринарних мереж, частота алергій, зумовлених факторами навколишнього середовища, у собак збільшилась на 30–40% протягом останнього десятиліття. В Україні також спостерігається стрімке зростання кількості звернень до ветеринарних клінік із приводу свербежу, еритеми, алопецій та вторинних шкірних інфекцій, особливо серед декоративних порід. У роботі проведено огляд сучасних епідеміологічних даних, що свідчать: урбанізація, гіпергігієна, вплив забруднювачів довкілля, стрес і тип харчування відіграють провідну роль у розвитку АД. Порівняння українських та зарубіжних даних показало, що у міських регіонах України частота атопічного дерматиту сягає 12–15% серед усіх дерматологічних випадків. У країнах ЄС подібні тенденції пов’язують із зниженням мікробного різноманіття середовища та відривом тварин від природних мікробіотичних джерел. Встановлено, що надмірне використання побутової хімії, синтетичних покриттів і промислових кормів сприяє порушенню епідермального бар’єра та розвитку сенсибілізації. Натомість натуральне годування та контакт із природним середовищем чинять захисну дію, підтримуючи нормальний мікробіом кишечника і шкіри. У зарубіжних когортних дослідженнях підтверджено, що годування непереробленими продуктами у період лактації й раннього росту зменшує ризик алергій у потомства. Важливим аспектом є психоемоційний стан: доведено, що рівень кортизолу у шерсті атопічних собак вищий, ніж у здорових, і корелює з рівнем стресу власників. Це підкреслює взаємозв’язок між емоційним станом людини і тварини, що потребує подальших міждисциплінарних досліджень у межах концепції One Health. Окремо розглянуто роль антропогенних забруднювачів (твердих частинок, побутової хімії, мікропластику, тютюнового диму), які порушують бар’єрну функцію шкіри, змінюють мікробіом та індукують епігенетичні зміни.
Отже, підвищення поширеності АД у собак пов’язане з комплексним впливом урбанізації, харчових і стресових чинників та екологічного навантаження. В Україні необхідні системні проспективні дослідження, спрямовані на вивчення ролі експозому (exposome) і мікробіому у розвитку алергічних дерматитів, що стане основою для розробки національних профілактичних стратегій і рекомендацій для ветеринарних лікарів.

ВПЛИВ ПРОБІОТИЧНИХ ПРЕПАРАТІВ, ЗАРЕЄСТРОВАНИХ В УКРАЇНІ, НА ТАКСОНОМІЧНУ СТРУКТУРУ МІКРОБІОМУ КИШЕЧНИКА, ПРОДУКТИВНІСТЬ ТА ВІТАМІННИЙ СТАТУС КУРЧАТ-БРОЙЛЕРІВ КРОСУ COBB 500

2026-01-13T11:50:59+00:00

Метою роботи було дослідити вплив пробіотичних препаратів, зареєстрованих в Україні, на кількісний і якісний склад бактеріальної мікробіоти кишечника, продуктивність і вітамінний статус курчат-бройлерів кросу Cobb 500. Дослід проведено на трьох групах птиці: контрольній (базовий раціон), дослідній ІІ групі (з додаванням дріжджового пробіотика «ПробіоФерм-Д») та ІІІ групі (з додаванням бактеріального пробіотика «Целлобактерин-Т» на основі Bacillus subtilis). Дослідження показали, що застосування пробіотиків достовірно підвищувало загальну чисельність бактерій у сліпих відростках кишечника порівняно з контролем: при згодовуванні «ПробіоФерм-Д» — у 1,71 раза, «Целлобактерину-Т» — у 2,84 раза (Р<0,05). Основними домінантами бактеріального угруповання були представники філумів Firmicutes, Bacteroidetes, Proteobacteria та Actinobacteria. Введення пробіотиків знижувало індекс біорізноманіття Шеннона, що свідчить про стабілізацію мікробного консоціуму за рахунок формування домінуючих популяцій пробіотичних штамів. Найбільший пробіотичний ефект спостерігався при використанні «Целлобактерину-Т», який сприяв активній колонізації кишечника Bacillus subtilis і збільшенню чисельності Lactobacillus на 47,8 % (Р<0,005). В обох дослідних групах зменшувалася кількість умовно-патогенних ентеробактерій (на 35,0–45,9 %) і кампілобактерій (у 3 рази при використанні «Целлобактерину-Т», Р<0,005). Застосування пробіотиків позитивно впливало на показники росту птиці: жива маса у 37-добовому віці у ІІ групі перевищувала контроль на 1,6 %, а у ІІІ групі — на 4,4 % (Р≤0,01). Водночас спостерігалося зменшення витрат корму на 1 кг приросту живої маси та покращення коефіцієнта перетравності сухої речовини. Аналіз вмісту вітамінів у печінці бройлерів засвідчив, що пробіотики сприяли накопиченню біоактивних сполук. При використанні «Целлобактерину-Т» концентрація вітаміну А зросла на 15,1 %, Е — на 22,8 %, В₂ — на 19,0 %, В₁₂ — на 27,2 %, а каротиноїдів — на 21,4 % (Р<0,01). Таким чином, пробіотичні препарати стимулювали розвиток корисної мікрофлори кишечника, покращували засвоєння поживних речовин і сприяли підвищенню продуктивності та антиоксидантного статусу бройлерів. Отримані результати підтверджують доцільність використання пробіотиків «Целлобактерин-Т» і «ПробіоФерм-Д» у годівлі птиці як ефективних біотичних модифікаторів мікробіому кишечника.

ПОРІВНЯЛЬНА ЕФЕКТИВНІСТЬ ЕТІОТРОПНИХ ПРЕПАРАТІВ ЗА ЛІКУВАННЯ ТА ПРОФІЛАКТИКИ ГАСТРО-ЕНТЕРАЛЬНОГО СИНДРОМУ КУРЧАТ-БРОЙЛЕРІВ В УМОВАХ ПРИВАТНОГО ГОСПОДАРСТВА

2026-01-13T12:27:29+00:00

Мала кількість поголів’я у приватних господарствах, порівняно із крупними промисловими птахофабриками не знімає проблему шлунково-кишкової патології та гастро-ентерального синдрому. Основним етіологічним фактором гастро-ентерального синдрому є еймеріоз птахів, який реєструється як моноінвазія, так і у асоціації з криптоспорідіозами, сальмонельозами і колібактеріозами. З урахуванням цього факту лікування гастроентерального синдрому повинно проводитися комплексно із застосуванням сучасних еймеріостатиків та антибіотиків. Дослідження нових ефективних етіотропних препаратів, що мають широкий спектр антипаразитарної дії, – один із пріоритетних напрямків у боротьбі з еймеріозами птахів. У виробничих умовах одного із приватних господарств с. Чумаки, Дніпровького району, Дніпропетровської області на курчатах-бройлерах провели порівняльні випробування різних комбінацій еймеріоцидних та антимікробних препаратів етіотропної дії: солікокс + енрофлоксацин, мадуро + енрофлоксацин, байкокс + енрофлоксацин і трисульфон + енрофлоксацин – з метою виявлення їх лікувальної та профілактичної дії. Для проведення досліджень за принципом аналогів сформували п’ять груп курчат-бройлерів: одна – контрольна та чотири – дослідні – по 40 голів у кожній. У контрольній групі використовували лише антибіотик енрофлоксацин.
Встановлено, що у дослідних групах після застосування еймеріоцидних препаратів спостерігали зменшення кількості клінічно хворих особин та зниження вимушено загиблих, що сприяло покращенню зоотехнічних показників при вирощуванні курчат-бройлерів. Екстенсефективність препаратів на 45-й день спостереження у курчат-бройлерів 1-ї групи склала 86,8%, а інтенсефективність – 95,8%, у 2-й групі дані показники мали значення 87,9 і 95,8%, у 3-й групі – 86,9 та 95,1%, у 4-й групі – 91,3 та 97,4% відповідно. У птахів контрольної групи спостерігали клінічні ознаки еймеріозу впродовж усього періоду дослідження, а екстенсивність та інтенсивність інвазії у птахів контрольної групи до завершення експерименту становила 77,3 та 42,8% відповідно.

ОСОБЛИВОСТІ ПОСТНАТАЛЬНОГО МОРФОГЕНЕЗУ СЕЛЕЗІНКИ В СВИНІ СВІЙСЬКОЇ

2026-01-13T14:01:18+00:00

Нормальний ріст, розвиток і життєздатність тварин, особливо на початкових етапах постнатального онтогенезу, зумовлюються рівнем структурно-функціональної організації інтегруючих систем організму, серед яких ключове значення мають органи гемо- та лімфопоезу. Формування повноцінних функціональних структур у периферійних лімфоїдних органах ссавців у процесі адаптації до позаутробних умов існування визначається морфологічним станом їх тканинних компонентів на момент народження. В дослідженні із застосуванням класичних морфологічних методів здійснено комплексну оцінку якісних і кількісних характеристик стромальних і паренхіматозних елементів селезінки свині свійської в ранньому постнатальному періоді онтогенезу на органному та тканинному рівнях структурної організації. Встановлено, що в селезінці поросят на момент народження наявний повний набір морфологічних ознак імунокомпетентності, а з перших днів після народження і до завершення лактаційного періоду відбувається інтенсивний розвиток паренхіми з формуванням стабільної гістоархітектоніки функціональних зон. У ранньому постнатальному періоді онтогенезу селезінка поросят характеризується поступовим зростанням лінійних розмірів і абсолютної маси за одночасного зменшення відносної маси. В новонароджених тварин селезінка має добре сформовану сполучнотканинну капсулу з трабекулами та паренхіму, що представлена червоною і білою пульпою. Найбільшу відносну площу займає червона пульпа, тоді як частка сполучнотканинної строми та білої пульпи є порівняно невисокою і майже однаковою. У складі білої пульпи чітко ідентифікуються периартеріальні лімфоїдні піхви та лімфатичні вузлики без центрів розмноження, відносна площа яких на цьому етапі мінімальна. З віком відзначається перерозподіл площі паренхіматозних компонентів селезінки, що супроводжується зменшенням частки червоної пульпи та прогресивним зростанням загальної площі білої пульпи та її окремих структурних елементів, досягаючи максимальних показників у 20-добових поросят. Достовірне збільшення відносної площі лімфоїдної тканини реєструється у 10-добовому віці, переважно за рахунок розширення периартеріальних лімфоїдних піхв.

БАГАТОРАЗОВІ ШОПЕРИ ЯК ПОРЯТУНОК ВІД ЗАБРУДНЕННЯ НАВКОЛИШНЬОГО СЕРЕДОВИЩА

2026-01-14T11:40:32+00:00

Навколишнє середовище є ключовим фактором для збереження життя та здоров'я тварин. Однією з загроз для навколишнього середовища є пластикові пакети. Пластикові пакети стали повсюдною частиною сучасного життя, але їхня зручність коштує значної екологічної ціни. Виготовлені з невідновлюваних ресурсів, таких як нафта, ці пакети призначені для одноразового використання, часто викидаються вже за кілька хвилин використання. Їхня легкість дозволяє їм легко уникати систем управління відходами, що призводить до широкого забруднення екосистем по всьому світу. Пластикові пакети можуть розкладатися сотні років, перетворюючись на мікропластик, що забруднює ґрунт, водні шляхи та океани. Особливо морське життя сильно страждає, оскільки тварини ковтають або заплутуються в пластиковому смітті, що призводить до травм або смерті. Крім того, виробництво та утилізація пластикових пакетів сприяють викидам парникових газів, посилюючи зміну клімату. Сукупний вплив пластикових пакетів на довкілля підкреслює нагальну потребу у сталих альтернативах і зменшенні споживання.
У статті розглядається роль багаторазових шоперів у контексті зниження рівня забруднення довкілля, викликаного використанням одноразових пластикових пакетів. Аналізується екологічна, соціальна та економічна значущість впровадження шоперів у побут населення. Наводяться результати досліджень щодо впливу поліетилену на довкілля та підкреслюється важливість переходу до екологічно безпечних альтернатив. Авторка підкреслює, що свідоме використання багаторазових сумок є частиною глобального тренду сталого розвитку.

АНАЛІЗНАЛІЗ ТЕХНОЛОГІЇ ГОДІВЛІ СОБАК ПОРОДИ «ФРАНЦУЗЬКИЙ БУЛЬДОГ» ГОТОВИМИ КОРМАМИ ПРОМИСЛОВОГО ВИРОБНИЦТВА В УМОВАХ РОЗПЛІДНИКА «ХМЕЛЬНИЦЬКИЙ ОБЛАСНИЙ ОСЕРЕДОК КІНОЛОГІЧНОЇ СПІЛКИ УКРАЇНИ»

2026-01-14T11:49:14+00:00

У даній статті проведено дослідження, спрямоване на аналіз готових кормів промислового виробництва та використання їх у кінологічному осередку, для годівлі собак породи французький бульдог.
Наукове обґрунтування вибору оптимального раціону, що враховує видові, породні та індивідуальні особливості тварин, для підтримки їх здоров'я та профілактики характерних захворювань, які у нашій країні потребують ретельного вивчення.
У теоретичній частині на основі систематизації сучасних літературних даних детально розкрито фізіологічні основи харчування собак. Окремі розділи присвячені ролі та нормуванню основних поживних речовин.
У розрахунковій частині роботи проведено порівняльний лабораторний аналіз двох кормів супер-преміум класу, популярних серед власників французьких бульдогів за економічною складовою та загальними поживними характеристиками поживності кормів. Дослідження проводилося в лабораторних умовах з визначенням основних фізико-хімічних показників кормів.

ПОВЕДІНКА ВІВЦЕМАТОК І НОВОНАРОДЖЕНИХ ЯГНЯТ

2026-01-14T12:30:03+00:00

Знання поведінки овець має певне значення для збереження ягнят, оскільки одними з основних причин ранньої загибелі ягнят є холод, втрата матері, відсутність материнського інстинкту у вівцематок і погана життєздатність ягнят, особливо двійнят, втрата контакту з матір'ю та слідування за чужими вівцями. Щоб максимально зберегти ягнят, необхідно ретельно стежити за їх утриманням і не дати маткам втратити ягнят.

ВПЛИВ КОНЦЕНТРАЦІЇ ЛІЗИНУ ТА СПІВВІДНОШЕННЯ МЕТІОНІНУ І ТРЕОНІНУ В СКЛАДІ КОРМІВ РАЦІОНУ НА ПРОДУКТИВНІ ЯКОСТІ ПЕРЕПІЛОК-НЕСУЧОК

2026-01-15T11:53:48+00:00

Проведено дослідження з оцінки впливу рівня лізину та співвідношення метіоніну і треоніну у раціоні на продуктивні показники перепілок-несучок віком 6-26 тижнів.
У відповідності до схеми досліду у 42-добовому віці з ремонтного молодняку було сформовано 4 групи по 30 голів у кожній (24 – самки та 6 – самців).
Контрольна група перепілок-несучок споживала основний раціон (ОР) – повнораціонний розсипний комбікорм (лізин – 1,1 %, метіонін – 0,5 %, треонін – 0,75 %).
У складі раціону дослідних груп: у 2-й дослідній групі норму метіоніну підвищено на 0,5 %, у 3-й дослідній – норму треоніну збільшено на 0,5 %, у 4-й дослідній групі одночасно підвищено концентрацію метіоніну та треоніну на 0,5 %.
Основою для комбікорму всіх груп слугували: соєва макуха – 30 %, пшениця – 33 %, кукурудза – 25 %, соняшникова олія – 2 %, інші кормові матеріали та добавки – 5 %. Забезпечення потреби птиці в мікроелементах, вітамінах та інших біологічно активних речовинах здійснювали шляхом введення до раціону 0,5 % преміксу, призначеного для дорослої птиці. Відмінність між комбікормами полягала виключно у концентрації метіоніну та треоніну.
Результати дослідження показали, що найвищі продуктивні показники спостерігались у перепілок-несучок дослідної групи, у раціонах якої рівень треоніну було підвищено на 0,5 г в 1 кг комбікорму.